Про що сказав, а про що змовчав президент України у своєму посланні?

Курс на ЄС та НАТО, зняття недоторканості із депутатів, захист підприємництва, мораторій на землю, миротворці на Донбасі і друзі президента - у двогодинному зверненні до депутатів Верховної Ради у четвер, 7 вересня, Петро Порошенко не обійшов увагою більшість тем, які хвилюють суспільство. «Ми з вами вибралися із глибокої і смертельно небезпечної прірви - це є очевидне наше досягнення…Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити і оступитися. Лише один неправильний крок - і ми знову внизу», - почав президент України свою щорічну промову. 

Головним підсумком трьох років він назвав підписання угоди про Асоціацію з ЄС та безвізовий режим. Натомість Порошенко обіцяє і більше. «Українська сторона внесла на розгляд керівництву Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це асоціація з шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, приєднання до Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку», - зазначив президент України.

Він також заявив, що Україна вже сьогодні виконує план дій щодо членства в НАТО в односторонньому порядку, і не виключив, що ініціюює відповідний всенародний референдум, «щоби продемонструвати волю українського народу. Усім: і нашим друзям, і агресивній сусідці, і всім українським політикам… Щоб за будь-яких політичних розкладів нікому з них не закортіло ревізувати цей курс», - пообіцяв президент.

Оглядачі очікують, що подальша євроінтеграція та вступ до НАТО будуть основними пунктами передвиборчої програми на наступних президентських виборах, тому Порошенко вже зараз запасається гаслами. «Це контури майбутньої політичної боротьби Порошенка, з чим він йтиме до виборця. Це сигнал депутатам - приймати ті закони, які будуть вигідні саме йому», - вважає політолог Анатолій Октисюк.

Сигнали на перспективу

Порошенко також заявив, що не погодиться на те, щоб глава держава обирався голосуванням у Верховній Раді та запропонував скасувати депутатську недоторканність у 2020 році. Керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук зауважує, що ця ініціатива є далекоглядною. «Він говорить про звуження депутатської недоторканості не для цього складу депутатів, а на перспективу  і це розумно, адже депутати на це легше можуть погодитися, бо це не розглядатиметься через призму власних інтересів діючих депутатів», - каже Конончук. 

Окрім цього Петро Порошенко заявив, що має намір вимагати від Верховної Ради ухвалення земельної реформи та попросив депутатів не затверджувати законопроектів, які суттєво змінюють умови роботи малого та середнього бізнесу. «В мене прохання - треба дати хоч трохи людям, які називаються середнім класом, попрацювати в режимі кількарічного планування»,  сказав президент.

Антикорупційний суд не на часі?

Велику частину свого виступу Петро Порошенко присвятив досягненням в антикорупційній реформі та закликав парламент якомога швидше ухвалити внесений ним законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів-антикорупціонерів, згадав про реформування суддівської системи задля ефективної антикорупційної боротьби. Коли ж в Україні буде створений антикорупційний суд і за яких умов, відповідно до зобов’язань, які на себе взяла Україна перед міжнародними партнерами, - досі питання відкрите. «Президент не назвав це навіть судом, а «судовою інституцією» і дав зрозуміти, що не підтримує це, а виступає лише за створення при діючих судах підланки, яка б розглядала справи топ-корупції. Я так розумію, у президента зараз йде ревізія наших зобов’язань щодо антикорупційної реформи», - сказав DW виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин.

За його словами, у своєму посланні до Верховної Ради Петро Порошенко промовчав про можливість звільнення керівництва Національної агенції з запобігання корупції (НАЗК) через бездіяльність чи активізації роботи цієї агенції щодо перевірки декларацій топ-чиновників. «Президент говорив лише про ймовірне приховування статків опозиційними політиками. Це пролунало дещо політизовано, що перевірятимуть лише опозицію»,- зауважує Юрчишин. 

Разом з тим Порошенко згадав і своїх друзів. Він запевнив, що жоден із посадовців не матиме гарантій безкарності.»Ні у кого із своєї команди, у разі обґрунтованих претензій з боку правоохоронців, адвокатом працювати не збираюся! І таким взагалі не місце в моїй команді», - сказав український президент. Натомість експерти припускають, що Петро Порошенко говорив у парламенті саме те, що від нього хотіли чути міжнародні партнери та суспільство.

Крим і Донбас на другому плані

Президент говорив про міць української армії, не оминув увагою анексований Крим і вказав на те, що силою повертати його Україна не буде. За його словами, також не варто сподіватися, що Росія піде сама. Проте, півострів може стати «непідйомною ношею» для Москви. «Як злочинець часом викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти, так і Росія може відмовитися від Криму, якщо він стане їй пекти», - сказав Порошенко.

Однак експерти вказують, що про державну політику щодо Донбасу у його промові на почули. «Донбас не був ключовим у його виступі. Там було про миротворчу місію ООН і годі. Про те, яку влада пропонує державну політику, план реінтеграції Донбасу, поки про це він воліє не згадувати детально», - констатує Анатолій Октисюк.  Очікувано розкритикувала послання президента і опозиція. «Ми не почули плану розвитку країни. Немає чіткої картини, відповіді , як подолати економічну кризу. Також ключове питання примирення на Донбасі сьогодні залишилося без відповіді», - сказав журналістам співголова депутатської фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко.