Режі Брійя: Важливо, щоб український народ довіряв новій судовій системі як незалежній та позбавленій корупції

І хоч процес ще не завершено, вже є привід підводити перші підсумки та оцінити процес. Про те, як у Європі оцінюють судову реформу в Україні, що вважають здобутками, а на що радили б звернути більше уваги, розповів Спеціальний Представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брійя.

ВАЖЛИВИМ ПОКАЗНИКОМ СТАНЕ ДОВІРА НАРОДУ СУДОВІЙ СИСТЕМІ

Пане Раднику, 30 вересня 2016 року вступили в силу зміни до Конституції у сфері юстиції. Майже рік минув. Чи бачите ви прогрес у реалізації цих поправок?

Як відомо, з 1995 року, коли Україна стала членом Ради Європи, наша Організація рекомендувала проведення в країні повноцінної реформи правосуддя відповідно до стандартів Ради Європи, покликаних забезпечити захист прав людини в державі. Конституційні зміни у сфері юстиції мають вирішальну роль не тільки для судової системи України, але й для історичного розвитку країни та її суспільства в цілому. Очевидно, одного року недостатньо, аби оцінити здійснення таких глобальних змін у системі юстиції великої за територією та населенням країни, як Україна. У той самий час, ряд законодавчих актів, спрямованих на реалізацію цієї реформи, зокрема, нового Закону «Про Конституційний Суд України», нових принципів формування та діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, процес формування нового Верховного Суду, проект змін до процесуальних кодексів України дає підстави відмітити значний прогрес у здійсненні цих поправок.

Чи судова реформа в Україні рухається у правильному напрямку?

Напрямки судової реформи в Україні виписані як у прийнятих поправках до Конституції України у сфері судової влади, так і Законі «Про судоустрій та статус суддів». Я б сказав, що це дорожня карта України у сфері судової реформи. Генеральний секретар Ради Європи неодноразово висловлював свою підтримку цим законодавчими актами та зазначав, що вони мають бути імплементовані відповідно до Європейської конвенції з прав людини. Протягом одного року українські органи влади перебувають в процесі реалізації положень обох документів, і міжнародні організації, такі як Рада Європи, щодня працюють з ними, щоб цей процес відбувався у відповідності з дотриманням прав людини і букви закону. Тому я можу підтвердити, що напрямок є правильним, а от чи буде досягнуто мети, стане відомо наприкінці процесу. Важливим показником стане те, що український народ довірятиме новій судовій системі як незалежній, ефективній та позбавленій корупції.

ПРОЦЕС ОЦІНЮВАННЯ КАНДИДАТІВ ЙДЕ ВІДПОВІДНО ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

Вперше в історії України в рамках реформи оголошено конкурс до Верховного Суду України, який проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС), що вважається значним кроком вперед. Ви відстежуєте процес проведення конкурсу?

Рада Європи не лише уважно стежить за конкурсом до Верховного Суду України, але також підтримує Вищу кваліфікаційну комісію суддів України в цьому процесі через технічне співробітництво. Я уважно стежив за цим процесом протягом останніх 12 місяців і регулярно зустрічався з Комісією та, зокрема, з її президентом у Києві та в Страсбурзі. Мої колеги, відповідальні за програми співпраці у сфері реформування сфери правосуддя, також співпрацюють з українськими зацікавленими сторонами у цьому процесі. Це полегшує забезпечення відкритості і прозорості процесу.

Тому ми готові вивчати результат цього процесу та очікувати, що призначення відбудеться найближчим часом, щоб новий суд міг почати роботу.

При проведенні конкурсу ВККС керується Законом України «Про судоустрій та статус суддів», який містить основні положення щодо процедури оцінки кандидатів. Чи можете ви прокоментувати процес оцінювання кандидатів?

Як особа, яка безпосередньо не брала участі в організації конкурсу до Верховного суду та оцінки кандидатів на цьому етапі, я не можу коментувати цей процес. У той же час, ВККС розробила тестові та практичні завдання конкурсу та проводить психологічне тестування кандидатів на основі методології, сформульованої європейськими експертами, зокрема експертами Ради Європи. Це свідчить про те, що процес оцінювання кандидатів проводився відповідно до існуючих європейських стандартів із сильною вимогою про знання Європейської конвенції з прав людини, а також прецедентного права Європейського суду з прав людини.

ВККС ДОТРИМУВАЛАСЯ ПРИНЦИПІВ ВІДКРИТОСТІ ТА ПУБЛІЧНОСТІ КОНКУРСУ ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ

В рамках проведення цього конкурсу було створено Громадську раду доброчесності. Метою її діяльності, визначеної законом, є надання допомоги Комісії у оцінці суддів та кандидатів на посаду судді відповідно до критеріїв професійної етики та чесності. Ви знайомі з подібною практикою в Європі? На вашу думку, якою мірою може вплинути Громадська рада доброчесності на формування нового Верховного Суду України?

Для того, щоб відповісти на це питання, я буду використовувати останній Висновок Ради Європи «Про правила процедури роботи Громадської ради доброчесності». Наша організація, як і інші міжнародні партнери України, усвідомила, що для боротьби з низьким рівнем довіри до судової системи українська влада вирішила залучити громадську організацію - Громадську раду доброчесності (ГРД), що складається з юристів, науковців та журналістів, до процесу оцінки кандидатів. У вищезгаданому Висновку Ради Європи сказано, що європейські стандарти не забороняють залучення професіоналів, які можуть зробити корисний внесок у оцінку кандидатів у судді, для участі у цьому процесі. Однак у висновку наголошується, що роль цих фахівців може бути лише консультативною, але не вирішальною. Згідно з цим Висновком, положення статті 88 Закону «Про правосуддя та статус суддів», за яким Вища кваліфікаційна комісія суддів України може спростувати негативні висновки Громадської ради доброчесності щодо суддів чи кандидатів на посаду судді, слід вважати позитивним і таким, що відповідає європейським стандартам.

Майже весь другий тур конкурсу, інтерв'ю кандидатів з членами ВККС та Громадської  ради доброчесності, результати голосування транслювалися в Інтернеті, і навіть зараз ми можемо переглянути всі ці записи. З вашого досвіду, чи можна це назвати достатньою публічністю та відкритістю конкурсу до Верховному Суду України?

Українське суспільство очікує, що нові судді Верховному Суду будуть незалежними та неупередженими в судовій практиці протягом усієї своєї кар'єри, і ці принципи повинні бути дотримані також і під час набору та призначення суддів. Очевидно, що ВККС використовувала усі наявні засоби для дотримання принципів відкритості та публічності під час проведення конкурсу до Верховного суду. Звіти ВККС, висвітлення конкурсної статистики, брифінги, зустрічі з громадянським суспільством, ЗМІ, міжнародними партнерами є явною ознакою прозорості та відкритості конкуренції. Я повинен зауважити, що ведення інтерв'ю з кандидатами або оприлюднення цих матеріалів на веб-сайті Комісії не є загальноприйнятою практикою держав-членів Ради Європи. У той же час ми розуміємо, що ці кроки вживаються українськими владою з метою відновлення повної довіри до системи правосуддя, і тому ці заходи можна вважати ефективними на даному етапі.

КІНЦЕВА МЕТА -  ПОКРАЩЕННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

На заключному етапі конкурсу ми спостерігали 30% учасників не суддів (юристів, вчених). Як ви думаєте, чи цього числа достатньо, щоб говорити про оновлення складу Верховного Суду України?

Це сталося тому, що внесені зміни до Конституції та нового Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачали створення нового Верховного Суду на конкурсній основі. Відповідно до нового законодавства, як судді будь-якого суду, так і експерти, які не належать до системи (юристи та вчені), мають можливість взяти участь у цьому конкурсі. Це дозволить значно оновити склад Верховного Суду.

Поясніть, як проведення конкурсу до Верховного Суду сприймається у Раді Європи. Чи мають там певні очікування та підтримують методологію проведення конкурсу?

Рада Європи уважно стежить за тим, як набирають суддів наших держав-членів. Це дуже чутливе питання, оскільки це впливає на незалежність, якою користуються судді, виконуючи свої функції. Європейські стандарти в цій сфері не грунтуються на одній або декількох конкретних процедурах, але наполягають на відповідності вибору держав щодо залежності від наявності достатніх гарантій проти ризику призначення, які не грунтуються на об'єктивних критеріях. Як результат, кожна з країн-членів Ради Європи застосовує іншу методологію набору. Важливо, щоб органи влади, які уповноважені набирати суддів, мали достатній рівень незалежності.

Процес конкурсу до Верховного Суду України був організований Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яка складалася переважно з суддів, яких обирали судді. ВККС є гарантією якості процедури набору з точки зору об'єктивності.

Кінцева мета процесу полягає в тому, що новий Верховний Суд покращить повсякденне життя населення України та забезпечить повне дотримання трьох основних засад Ради Європи: демократії, верховенства права та прав людини. Очікується, що призначення суддів у Верховний суд стане важливим кроком у напрямку реалізації цієї мети.

Олена Мігачова. Київ.