Росія продовжує готуватися до воєнних дій проти України. Не варто себе заколисувати
Зараз у нас є лише один фактор, який може стати вирішальним: найактивніша проукраїнська частина суспільства
Крім постійного руху техніки, за декілька останніх днів з'явилися повідомлення про випадки перекидання на кордон з Україною росгвардії із Сибіру та про постачання запасів донорської крові, що необхідна польовим шпиталям для прийому великої кількості поранених у випадку початку масштабного нападу на Україну. Обидва цих заходи вказують на фінальну стадію підготовки до масштабної військової операції.
Військові експерти, керівники армії та розвідки таких країн, як США та Велика Британія переконані, що РФ фактично закінчила підготовку до масштабного вторгнення, яке може трапитися незабаром (прочитайте у цьому зв'язку цікаву точку зору про нездатність української влади зрозуміти значення слова imminent і дуже гостру реакцію на нього). Водночас керівник Пентагону вчора заявив, що рішення про вторгнення ще не прийнято російським керівництвом і все ще залишається можливість подолати кризу дипломатичним шляхом.
Наголосимо, що рівень і кількість розвідданих, які є зараз у США та НАТО по ситуації на кордонах України, не має аналогів не лише за весь період з 2014 року, а й за весь час після закінчення «холодної війни»: останні тижні щоденно в Україні здійснюють свої місії від одного до семи літаків-розвідників цих країн, з десятками як активних, так і пасивних сенсорів, деякі з них працюють на глибину майже 500 км. Додайте супутникове спостереження та інші, класичні види розвідувальної інформації.
Українське вище керівництво, що яскраво продемонстрував брифінг президента Зеленського перед закордонними ЗМІ, продовжує наполягати на тому, що наші західні партнери перебільшують рівень загрози. У будь-якому випадку Зеленському варто робити свої заяви у значно виваженіший спосіб, щоб не створити кризу у відносинах із головними союзниками у протистоянні із Росією.
Судячи із зовсім свіжих заяв, Міністерство оборони також вважає (принаймні у публічній комунікації) ситуацію на кордонах блефом РФ, яка хоче досягнути таким чином виконання своїх вимог від США (і від України). Навіть якщо це справді так, ризики настільки великі, що все одно слід готуватися до найгіршого і вести роботу з підготовки до найбільш несприятливих військових сценаріїв, таких як одночасна атака військ РФ на багатьох напрямках після кібер-, авіаційного, та ракетних ударів по критичній інфраструктурі України.
В іншому разі наслідки від того, що РФ запустить такий сценарій без підготовки з нашого боку, будуть страшними. Комунікація з громадянами як з нерозумними дітьми або глядачами шоу «Квартал 95», яким не можна казати нічого поганого, є типовою для команди Зеленського, проте найважливіше зараз, щоб люди, які приймають рішення, не заколисали самі себе власними аргументами про ненапад, як часто траплялося в історії (наприклад, зі Сталіним у 1941 році).
Враховуючи, що підготовка до найгірших сценаріїв потрібна не лише у безпековій сфері, а й у гуманітарній (де практично її не видно) ситуація є, м'яко кажучи, непевною. Однак, на відміну від західних ЗМІ, які лише почали відкривати для себе усі глибини Зеленського, для нас його поведінка не є сюрпризом — ми це бачимо з 2019 року (навіть до результатів президентських виборів).
Зараз у нас є лише один фактор, який може стати вирішальним: найактивніша проукраїнська частина суспільства (громадянського, політичного, представників влади та військових), що є головною силою у спротиві російській агресії з 2014-го року.