Російський «зомбоящик»: як захистити український медіапростір від ворожої пропаганди
Радіо та телебачення РФ досі слухають і дивляться в багатьох регіонах України
Депутати пішли на канікули, знову розхитавши мовне питання, принаймні тим, що мали б розглядати законопроєкт «слуги народу» Максима Бужанського, який пропонує скасувати перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання. Два дні під стінами парламенту люди збиралися на протести.
Люди переконані: мова – це незалежність. А якщо законопроєкт ухвалять, то це спровокує серйозне протистояння серед українців. Бо згаданий документ – це точно не відстоювання українських інтересів. Є ще один момент, який, вочевидь, розхитує єдність українців. Російське телебачення. Дивно, що маємо шостий рік російської агресії й досі говоримо про російський контент в українському теле- і радіопросторі. Але сигнал ворога нині лунає на всьому сході країни. Зловити його можна і в інших регіонах. Тож як вгамувати російську пропаганду та що робить держава, щоб з екранів ваших телевізорів лунало українське?
Державу-агресорку чути на Одещині, сході України та в Чернігові. Пропаганда Кремля продирається в українське життя та український медіапростір. Десь її сприймають, а десь – опираються.
Не так давно поблизу міста Южне, що в Одеській області, вигулькнуло російське радіо, де звучав гімн. Автор відео подумав, а чи не хакнули українські радіомовні служби. Просто природне явище, коли радіохвилі поширюються на великі відстані. А тому не варто хвилюватися за безпеку інформаційного простору, пояснили згодом в українському державному центрі радіочастот.
«У літній час у діапазоні можливе виникнення тропосферного каналу або хвильового каналу. Це триває лише десятки хвилин, не більше. Потім сигнал зникає або за рахунок хвилювань моря, або за рахунок зміни температури тропосфери», – пояснив начальник відділу радіомовної служби Українського державного центру радіочастот Олександр Бондаренко.
Як російська «Звєзда» раптово засяяла на Одещині, так вже нині й погасла. Фахівці Державного центру радіочастот перевірили, наразі прийому пропагандистських хвиль на території Южного немає. Знімальна група «Підсумків тижня» вирішила це перевірити.
Через радіо «Страна» пробивається вкрай рідко, але на телебаченні її тут вистачає. В Южному, окрім того, ще й слухають українське, але російськомовне радіо. Дивляться ще й супутникове телебачення, воно і в місті, і в готелях. А на тарілці якісно ловлять кілька найбільших російських телеканалів. Та ця проблема не лише на Одещині. Вона всеукраїнського масштабу, заявили в Міністерстві культури та інформаційної політики.
«Наскільки ми знаємо з моніторингу, це питання, на жаль, не унікальне. Чують у різних містах, чують на півночі, на сході, на півдні, і чують не тільки радіостанції, але багато трансляцій в інтернеті», – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Майже половина країни зазнає російського інформаційного впливу. Через ворожі телекомунікаційні вежі в Криму та невизнаному Придністров’ї страждає південь. Також український схід та північ, які межують із самою Росією. У прифронтовому селі Пшеничне дивитись українські канали можуть лише ті, хто зміг придбати обладнання для супутника. Якщо його немає, то телепобачення буде лише з ворогом. Пшеничне всього за 20 км від окупованого Луганська, сигнал каналів із «бананових республік» тут дуже сильний. Афганець Анатолій уже їх «надивився». Грошей на антену в чоловіка нема. Він живе сам, обожнює російську пропагандистку Ольгу Скабеєву й ненавидить Америку.
Російському «зомбоящику» опирається подружжя Сластьонів. Від початку вторгнення на сході російські канали принципово не дивляться. Українське тут можна зловити, якщо антену розвернути в бік підконтрольної території. Якщо ж супутник дивиться в бік Луганська, то на зв’язку буде агресор. Нині майже увесь схід покритий російським телерадіосигналом.
Щоб не було російського, потрібно будувати більше українських телевеж, переконані в Державному центрі радіочастот. Від початку інформаційної війни Україна збудувала три великі телевежі: одну в селі Гірник на Донеччині, іншу в Бахмутівці на Луганщині. Звели радіопередавальну станцію і в Чонгарі неподалік Криму. Також відремонтували високу телевежу в Краматорську. На черзі заплановано будівництво ще двох опор.
Цього замало, переконаний колишній член Нацради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський. Потрібно законодавчо легалізувати блокування ворожого сигналу, як це роблять українські військові на фронті.
«Потрібно фактично глушити сигнал з тих територій, які є підконтрольними Російській Федерації. І цю систему через внесення змін до законодавства потрібно використовувати на межі з Кримом у Херсонській області та на межі з Придністров’ям», – уточнив Костинський.
Пропагандистське радіо Придністров’я чути аж у Чернігові. Радійник Олег Головатенко ближче до вечора регулярно ловить ворожий сигнал на середніх хвилях. Його обурює, що українських радіостанцій на тих самих середніх хвилях немає.
«Нам треба боротися за Україну, за інформаційну присутність не тільки на власній території, як це не парадоксально звучить, бо ми зараз маємо боротися за присутність на власній території. Російський телевізор, або ж «зомбоящик», здавна намагається розхитати єдність українців. Останні шість років це робиться неприховано. Нас із вами зомбують нахабно й навмисне. В цьому прикордонному селі на Чернігівщині про дружніх братів-росіян уголос не говорять», – зазначив він.
Від села Попівка до Росії не більш ніж 200 км. Через це сигнал агресивної сусідки тут пробиває добре. В селі живе мати загиблого учасника Російсько-Української війни Віра Бондаренко. Її Валерій загинув ще 2014-го. Для жінки радіо та телебачення агресора – це табу. Неподалік Віри живуть ще двоє сусідів. Один з них колишній військовий, який відучує свою маму від перегляду російських каналів. І ще є старенький дідусь Анатолій Федорович, який дивиться «зомбоящик».
Держава намагається захищати український інформаційний простір. Однак на ділі мало що помітно. Якщо не рахувати тренінги, які час від часу проводить Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Останній такий провели якраз на Чернігівщині. Водночас міністр хизується, що є стратегія, як приборкати російську пропаганду, яка лунає через супутник та радіо.
«Є кілька кроків, які найближчим часом може здійснити українська держава. Вони напрацьовані, і я сподіваюся, що найближчим часом ви про них почуєте», – додав Ткаченко.
Можна чекати на стратегію, віддаючи свій мозок російській пропаганді, а можна змусити себе самотужки протистояти ворогу. Насамперед перевіряючи інформацію.
Мирослав Солонар, Вікторія Ковальова, Ольга Дунська, Василь Кобець, Сергій Клименко, «Час. Підсумки тижня»