Санкції проти «Росатому»: комплексні рішення складної проблеми
Аналітики DiXi Group пропонують комплексний план зменшення залежності міжнародного енергетичного сектору від російської атомної корпорації «Росатом»
Росія роками використовує енергетику як зброю. Нафта, газ чи «мирний атом» – все це ресурси, за допомогою яких рф робить інші країни залежними від себе. Якщо Європа змогла відмовитись від російської нафти та майже припинила імпорт газу, то з ядерною енергетикою справи просуваються значно гірше. Лише окремі країни роблять зусилля, щоб відмовитись від послуг російського ядерного сектору та, зокрема, компанії «Росатом». Єдиної ж політики щодо санкціонування «мирного атому» з рф наразі ще немаєйдеться у дослідженні Української енергетики.
Україна тим часом на власному прикладі вже продемонструвала: життя без «Росатому» існує. Отже, санкції проти нього можна і потрібно запроваджувати. Як спонукати міжнародну спільноту зробити це – обговорювали учасники «круглого» столу «Як зробити санкції проти атомної галузі росії більш дієвими?», організованого Аналітичним центром DiXi Group.
Чому світ гальмує з санкціями проти «Росатому»
Протягом минулого року цивілізований світ здійснив чимало ефективних кроків, що дозволили спершу диверсифікувати джерела постачання нафти й газу, а потім практично повністю відмовитись від вуглеводнів з рф. Це вже зараз має вагомі й дуже відчутні наслідки: російський бюджет недоотримує доходи, а отже – не може фінансувати війну проти України у повному обсязі.
Але дії для запровадження санкцій проти ядерного сектору росії майже не ведуться. Це пояснюється високим ступенем залежності багатьох країн від послуг і ядерного палива з російської федерації. В ЄС наразі є п'ять країн, що експлуатують російські ядерні технології: Словаччина, Болгарія, Чехія, Угорщина та Фінляндія. Загалом 19 ядерних реакторів. Залежність енергетики згаданих країн від росії коливається від 32,8% до 52%.
Росія має перше місце у світі щодо портфелю закордонних проєктів будівництва АЕС. Наразі портфель закордонних проєктів «Росатому» становить 34 енергоблоки. Фінансова оцінка замовлень на найближчі 10 років складає 130-140 млрд доларів США. Компанії також належать 38% світового ринку збагачення урану, 17% світового ринку ядерного палива.
Разом із тим, поки росія має «ядерний» важіль впливу, вона може контролювати і дестабілізувати цілі регіони у світі, зазначила президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.
«Міжнародна спільнота дуже гальмує з тим сектором, який є для росії набагато більш стратегічною зброєю, ніж нафта. Це – атомна енергетика. У російський бюджет вона приносить менше грошей, ніж вуглеводні (за підрахунками МЗС, сума доходів ядерного сектору становить 9 млрд доларів щороку – ред.), але стратегічно вона є набагато більш серйозною зброєю, яку рано чи пізно росія застосує. Якщо рф виконає свою задачу і побудує ще 15-20 атомних станцій по всьому світу, а потім контролюватиме їх, то події, які відбуваються наразі на Запорізькій АЕС, можуть повторитися. Статися це може в Африці, Латинській Америці або в Центральній Азії. Весь світ це чудово розуміє, але чомусь мовчки спостерігає за процесом», – описала ситуацію Олена Павленко.
Вона наголосила: заміна одного постачальника газу на іншого за сприятливих умов займає всього кілька місяців. А ось позбутися участі «Росатому» у ядерних проєктах країн – справа, можливо, навіть кількох років. Тож з одного боку, це пояснює, чому санкції не запроваджуються. З іншого боку, вимагає негайних дій вже сьогодні.
«Ми намагаємось запустити обговорення цієї теми, адже боротися з «Росатомом» потрібно уже сьогодні. Ми постійно ведемо переговори з Європейським Союзом і Сполученими Штатами, питаючи їх, як і коли вони планують відмовлятись від співпраці з росією в атомному секторі. Десь нас чують, десь – ні», – констатувала експертка.
Україна своїм прикладом вже довела, що знизити залежність від російського ядерного палива та технологій – можливо. Ще десятиліття тому український «Енергоатом» отримував ресурси тільки від «Росатому». А сьогодні вже повністю перейшов на співпрацю з американською компанією Westinghouse. Рішення про повну й остаточну відмову від співпраці з росією було прийняте у березні 2022 року – внаслідок розв’язання росією повномасштабної війни.
«Є інші механізми, окрім санкцій, які допоможуть зменшити вплив росії на європейську ядерну галузь. Це – свідома відмова від російських ядерних технологій. Варто зазначити, що в Україні така відмова була ініційована урядом ще у 2014 році. Але «Енергоатом» працює над цим питанням ще з 2000-х років. Ще до початку повномасштабної війни, американське паливо використовувалось на семи з 15 енергоблоках України. А у 2022 році між Україною та Westinghouse було погоджено розширення обсягу постачання ядерного палива для забезпечення усіх блоків ВВЕР-1000. Також наразі ведеться спільна робота над запровадженням ядерного палива Westinghouse на ВВЕР-440 на Рівненській АЕС», – розповів інженер дирекції міжнародного співробітництва НАЕК «Енергоатом» Ілля Краснуха.
Росія використовує «Росатом» для обходу вже існуючих санкцій та ескалації на ЗАЕС
Міністерство закордонних справ стверджує, що росія використовує «Росатом» не лише для маніпулювання країнами-партнерами у сфері ядерної енергетики і отримання доходів, але й для обходу тих санкцій, що вже існують проти росії. Справа у тому, що структура «Росатому» нараховує близько 360 компаній, розташованих у різних юрисдикціях.
«Це дозволяє «Росатому» закуповувати різні технології, що потім використовуються у секторі ВПК. Тому коли ми говоримо про «Росатом» з нашими міжнародними партнерами, ми акцентуємо увагу саме на цьому: це питання не тільки доходу до бюджету росії, але й величезна дірка в обході санкцій, які на сьогоднішній день вже запроваджені проти росії. Компанії «Росатому» зосереджені і в Сполучених Штатах, і в європейських країнах, і на Близькому Сході. Це дозволяє закуповувати мікрочіпи, електроніку, які потім будуть використані у виробництві ракет і військової техніки. Саме проти цього сьогодні працює вся санкційна машина і України, і наших партнерів», – зазначила директор департаменту економічної дипломатії та санкційної політики Міністерства закордонних справ України Олександра Василенко.
Голова департаменту ядерної енергетики та промисловості Міністерства енергетики Дмитро Чальцев нагадав, що ціна зволікання із санкціями є надзвичайно високою. Військові дії росії в Україні становлять пряму загрозу ядерній безпеці на найбільшому в Європі ядерному об’єкті – Запорізькій АЕС. Саме тому діяти потрібно вже якнайшвидше. Як показав попередній рік і спроби міжнародної спільноти, зокрема, постійної місії МАГАТЕ на ЗАЕС, просто домовитись з росією про демілітаризацію атомної станції не вийде.
Безпосередню участь у захопленні Запорізької АЕС взяли не лише російські військові, але й компанія «Росатом», яка спробувала «підпорядкувати» українську станцію собі та частково замінити українських спеціалістів. Тож Україна постійно, на всіх рівнях, починаючи від Президента і закінчуючи рівнем робочих контактів, закликає до введення санкцій проти російського ядерного сектору за безпосередню причетність до злочинів на цивільних ядерних об’єктах.
«Росія демонструє повне ігнорування вимог ядерної та радіаційної безпеки. Тому ми очікуємо від наших міжнародних партнерів більш жорсткої реакції. Зокрема, включення до 11 пакету санкцій проти російських атомних компаній», – відзначив представник міністерства.
З чого починати санкційну діяльність
Попри загальну інертність країн Західного світу щодо санкціонування «Росатому», деякі юрисдикції вже почали діяльність у цьому напрямку. Так, першим кроком у напрямку обмеження російського «мирного атому» стало накладання Великою Британією та частково США персональних санкцій на керівників вищої ланки «Росатома». Крім того, ввечері 12 квітня стало відомо, що Міністерство фінансів США внесло до санкційних списків компанію «Русатом Оверсіз», що входить до структури держкорпорації «Росатом», а також президента цієї компанії Євгена Пакерманова.
Протягом минулого року спостерігався ряд рішень та сигналів щодо припинення співробітництва у сфері ядерної енергетики з росією від Швеції, Чехії, Фінляндії та Болгарії.
Рішення про відмову від співробітництва щодо постачання палива на діючі АЕС:
- шведська компанія Vattenfall більше року тому заявила про відмову від купівлі нового виду палива для АЕС «Рінгхальс» (на станції тестували експлуатацію збірок ТВС-К);
- конгломерат CEZ (Чехія) уклав контракт з Westinghouse Electric Company (США) та Framatome (Франція) щодо постачання палива на АЕС «Темелін»;
- укладено договір між CEZ та Westinghouse щодо постачання палива для енергоблоків ВВЕР 440 АЕС «Дуковани»;
- Фінляндія зупинила реалізацію проєкту з будівництва АЕС «Ханхіківі-1»;
- Болгарією укладено контракт з Framatome про заміщення російського палива на реакторі ВВЕР-1000 енергоблоку №5 АЕС «Козлодуй» у період 2025-2034 років та 10-річний контракт з Westinghouse Electric Sweden про переведення на американське паливо енергоблоку №6.
Більш рішучі кроки ускладнюються неможливістю швидкої диверсифікації постачання палива та послуг. Тож експерти DiXi Group пропонують поетапний та вибірковий підхід до санкційних обмежень.
«Зараз ми пропонуємо першочергові кроки, які дозволять розпочати процес санкційного тиску проти «Росатому». Перший з них – це введення санкцій проти всіх організацій «Росатому», які не залучені безпосередньо до експлуатації діючих АЕС», – зазначила експертка проєктів DiXi Group Олена Лапенко.
Велика кількість з понад 360 компаній розгалудженої структури «Росатому» не беруть безпосередньої участі в експлуатації діючих об'єктів або у забезпеченні циклу виробництва, поставок та утилізації ядерного палива.
«Наприклад, діяльність багатьох науково-дослідницьких організацій, які входять у структуру держкорпорації, тісно пов'язана з російським військово-промисловим комплексом. Ці організації залучені до розробки, випробувань та виробництва ядерних боєприпасів країни, капітальних ремонтів, модернізації та розширення цивільного флоту криголамів та підводних човнів рф з атомними двигунами», – пояснила Олена Лапенко.
Однак оскільки санкції проти цих компаній не введені, саме через них росія може потенційно постачати сировину та електронні елементи для оборонної промисловості рф. Тому варто було б обмежити для них можливості імпорту товарів подвійного призначення, а також доступ до сучасних технологій.
Надалі DiXi Group пропонує доповнити REPowerEU поетапним планом дій щодо зменшення залежності від корпорації «Росатом» на рівні ЄС з визначенням конкретних термінів відмови від російських послуг, сировини або обладнання при експлуатації АЕС з подальшою забороною співробітництва з російськими компаніями.
Третім кроком аналітики DiXi Group пропонують розглянути блокування проєктів «Росатому» за кордоном. Зокрема, припинення поставок західного обладнання та технологій у рф та на об’єкти, що будуються або обслуговуються російськими компаніями; закриття міжнародних представництв «Росатому» у країнах ЄС та G7; розповсюдження економічних санкцій на критично важливі для ядерної енергетики поставки, такі як спеціалізоване вуглецеве волокно; просування альтернативи російським ядерним технологіям та одночасне лобіювання відмови від реалізації російських проєктів будівництва АЕС.
«Ці першочергові кроки дозволять розпочати процес санкційного тиску проти «Росатому», – переконана Олена Лапенко. – Такий план дозволить врахувати індивідуальні особливості для кожної країни».
Руслана Чечуліна