Що думають білоруси про військове зближення Мінська з Москвою?

Після відмови від багатовекторної політики правителю Білорусі Олександру Лукашенку довелося забути про роль миротворця у регіоні. Зі «східноєвропейської Швейцарії» Білорусь перетворюється на російський плацдарм для можливого військового вторгнення в Україну.

Масштабні військові навчання Росії та Білорусі »Союзна рішучість-2022», що стартували у четвер, 10 лютого, та риторика Лукашенка про можливу участь білоруських військових у конфліктах інших країн не лише суперечать миротворчій політиці режиму до кризи 2020 року, а й свідчать про посилення залежності від Москви. Як можлива участь Білорусі у військовому конфлікті на боці Росії може вплинути на настрої білорусів, з'ясувала DW.

Риторика «аби не було війни» відходить на другий план

«Останні 70 років війна у білоруській свідомості – це негативний феномен. Тому основне послання влади «аби не було війни» за останні 20 років добре відгукувалося в головах людей», – каже Геннадій Коршунов, ексдиректор Інституту соціології НАН, програмний директор освітньої ініціативи «Білоруська Академія» та старший експерт «Центру нових ідей». Але зараз, продовжив аналітик, перспективи участі Білорусі у військовому конфлікті підривають як історичну пам'ять народу загалом, так і основу наративу влади.

Відмова від ролі миротворця стала помітніше простежуватися у риториці Лукашенка. Спочатку у посланні народу, а потім в інтерв'ю російському телеведучому Володимиру Соловйову Лукашенко дав зрозуміти, що готовий відправити в Україну білоруські війська воювати на боці Росії – зрозуміло, не з власної ініціативи, а в разі агресії з боку Києва.

«Слова Лукашенка адресовані його прихильникам – силовикам та чиновникам – як продовження мобілізаційного наративу, що «країна в кільці ворогів», а за свою безпеку доведеться платити, – каже політичний аналітик Артем Шрайбман. – З іншого боку, він не хоче лякати народ, тому (в рамках послання до народу – Ред.) надали слово матері трьох дітей, що поставила запитання про участь білорусів у військових діях».

Як на це реагують білоруси? Зовнішня загроза може знайти відгук у 20-25 відсотків населення, яке споживає інформацію з державних ЗМІ, вважає Андрій Казакевич, директор інституту політичних досліджень «Політична сфера».

Але участь у військовому конфлікті, особливо проти України, буде складно пояснити не лише його прихильникам, а й іншим білорусам: «Загроза війни викликає невдоволення та тривожність серед людей різних політичних поглядів, бо традиційно білоруси проти участі у військових діях, а політика режиму призводить до того, що війна стає ближчою, на ядро його електорату – 12-15 відсотків населення – ці події ніяк не вплинуть, але серед тих, хто підтримує не всі дії Лукашенка, можна спостерігати «ерозію», тобто зниження довіри та лояльності до режиму».

На думку Коршунова, нині громадська думка мало непокоїть Лукашенка. «Всі його спроби «загравати» з масовою свідомістю дуже симулятивні. Тому його посили мають двох головних адресатів: внутрішній – чиновники та силовики, на яких він спирається. І зовнішній – Росія (президент РФ Володимир Путін) та колективний Захід», – вважає соціолог.

Білоруси проти російських військових баз

Згідно з народним опитуванням за 27-28 січня 2022 року, 63 відсотки білорусів не вірять у можливість війни Росії та України.

Але на запитання: «Якщо все ж таки припустити, що війна буде, якими ви бачите її наслідки для Білорусі?», 44 відсотки респондентів вважають, що Білорусь втратить суверенітет, ставши частиною Росії.

«Готовність брати участь у військових діях на боці Росії, готовність надати свою територію – вже показує, що Лукашенко частинами здає Росії незалежність країни», – пояснює дані опитування Коршунов.

Суверенітет та незалежність Білорусі – єдина точка дотику незгодних з режимом Лукашенка та його прихильників, базова цінність білорусів, каже Коршунов.

Це підтверджують як соцопитування Інституту соціології НАН Білорусі, так і незалежне дослідження британського Chatham House. В останньому на запитання »Який варіант союзу з Росією найбільш прийнятний для вас?» лише чотири відсотки білорусів висловилися за входження Білорусі до складу РФ – проти дев'яти відсотків у липні 2021-го.

Але перспектива появи в країні російських військових баз безпосередньо впливає на суверенітет, каже Коршунов. Цим він пояснює і негативне ставлення до розміщення російської військової бази, розмови про яку ведуться з 2013 року: проти цього виступають 48 відсотків респондентів, згідно з останнім соцопитуванням Chatham House у листопаді 2021 року. Щоправда, ці дані не враховують останні два місяці, коли розпочалося загострення конфлікту між Росією та Україною і НАТО.

Москва втрачає підтримку білорусів

Для збереження своєї влади в обмін на підтримку Росії Лукашенко готовий піти на політичні поступки.

«На його думку, йти на поступки у військовій сфері безпечніше, ніж в економіці, – вважає Вадим Можейко, аналітик Білоруського інституту стратегічних досліджень у Вільнюсі (BISS). – Тому військові навчально-тренувальні центри – прообрази російських військових баз на території Білорусі йому здаються менш небезпечними, ніж, наприклад, приватизація Росією компаній МАЗ чи БелАЗ».

Але розміщення російських військових додає критичності щодо Росії. «Зростають антиросійські настрої серед тих, хто раніше був помірковано не проросійським, а виступав за співпрацю з ЄС та євроінтеграцію. Загроза втрати незалежності, окупації – посилює ці настрої», – додає Казакевич. Так, за союз із Росією у листопаді 2021 року виступали 29 відсотків респондентів Chatham House – супроти 32 відсотків у липні 2021-го.

Російські військові напередодні референдуму

Військове зближення Росії та Білорусі на тлі кризи навколо України супроводжується спільними військовими навчаннями. Білорусько-російські навчання «Союзна рішучість-2022», які, очевидно, стануть найбільшим розгортанням військ РФ у Білорусі після холодної війни, проходять з 10 по 20 лютого. А через два дні після їх завершення, 22 лютого, розпочнеться дострокове голосування на референдумі щодо нової конституції (сам референдум призначено на 27 лютого).

«Військові навчання, що проводяться напередодні референдуму, – спроба використати сценарій 2015 року, коли не було протестів, тому що білоруси вважали, що краще Лукашенко, ніж Путін на танку, – вважає політолог Можейко. – Нині на тлі казахстанських подій наочна демонстрація: «дивіться, у Казахстані протестували, туди ввели війська ОДКБ, а в нас російські війська присутні вже до референдуму, до будь-яких протестів».

Залякування російськими військовими на території країни напередодні референдуму вигідні Лукашенку з двох причин, додає Казакевич: «По-перше, нагнітає зовнішню загрозу, яка може використовуватися для мобілізації його електорату. По-друге, така напружена ситуація, відчуття війни виправдовує будь-які дії щодо додаткового закручування гайок, запобігання можливим протестам або прояву незгоди».