Що треба знати про реформу авторського права у Євросоюзі

У ЄС досягли згоди щодо ключових моментів реформи авторського права. У вівторок, 26 березня, нововведення підтримав і Європарламент. Унаслідок реформи такі платформи, як Google, будуть зобов'язані видаляти контент, якщо його власники не дали дозволу на його використання. Виняток становитимуть фірми, які існують менше трьох років, чий річний оборот становить менше 10 мільйонів євро та чия кількість користувачів не перевищує п'яти мільйонів на місяць.

Навіщо взагалі нове авторське право?

Правила, які нині діють у ЄС, були ухвалені ще 2001 року - можна сказати, у кам'яний вік інтернету. Тоді ще не існувало відеоплатформ на кшталт YouTube, на які можна викласти, зокрема, і відео, захищені авторським правом, як-то новий кліп улюбленого музичного гурту. Не було тоді й великих пошукових машин на кшталт Google, які показують у результатах пошуку, наприклад, уривки газетних статей.

Чи є реформа одностайною?

Ні, якраз навпаки. Доповідач Європарламенту з цієї теми, німецький політик від Християнсько-демократичного союзу Аксель Фосс (Axel Voss), який готував відповідний законопроект, каже, що нове цифрове авторське право «нарешті покладе край «дикому Заходу» в інтернеті, за якого правовласники поки що часто є безправними». Водночас, на думку євродепутатки від Піратської партії Юлії Реди (Julia Reda), досягнутий компроміс може призвести до того, що «інтернет, яким ми його знаємо, буде повністю переданий в руки технологічних та медіагігантів». П'ять мільйонів інтернет-користувачів підписали петицію, покликану зупинити реформу. Проти виступають і такі гіганти, як Google та Wikipedia, а також інші мережеві компанії, натомість великі мас-медіа його підтримують.

Навколо чого точиться суперечка?

Найбільше критики викликають передусім два пасажі. 11 стаття присвячена суміжним правам. Згідно з нею, онлайн-платформи мають платити видавництвам, якщо, приміром, публікують статті, навіть якщо йдеться лише про короткі уривки, так звані snippets. Другий суперечливий пасаж передбачає відповідальність власника платформи за дотримання авторського права на контент, до того ж від моменту його публікації на даній платформі. Аби мати змогу дієво протистояти появі нелегального контенту, платформи муситимуть застосовувати так звані фільтри завантажень (upload filter). Це правило раніше також містилося в 11 статті, зараз його можна знайти у 17 статті.

Хто виграє від реформи авторського права?

Однозначно у виграші будуть великі видавництва: саме вони передусім вимагали нового регулювання суміжних прав. Їхній аргумент: платформи на кшталт Google News заробляють гроші завдяки інтелектуальному продуктові, створеному співробітниками цих видавництв, не ділячись із ними кінцевим прибутком. Багато маленьких видавництв і новинних сайтів бачать цю ситуацію інакше: вони кажуть, що без пошукових машин мали би набагато менше переходів на сторінку, тож навпаки - не програють, а виграють від використання уривків їхнього контенту. Критики вказують на правове регулювання суміжних прав, яке ще з 2013 року діє в Німеччині, але досі не призвело до того, щоб видавництва отримували суттєву плату.

Що таке завантажувальні фільтри?

Завантажувальними фільтрами або upload filter називають комп'ютерні програми, які під час завантаження фото, відео або музичних файлів перевіряють, чи захищені вони авторським правом. Дані фільтри мають запобігати тому, аби незахищений з погляду авторського права контент взагалі міг бути оприлюднений на платформах на кшталт YouTube.

Критики, своєю чергою, вказують на декілька моментів. По-перше, за їхніми словами, такі фільтри не можуть розпізнати, чи йдеться, приміром, про пародію, мем чи цитату. По-друге, на думку критиків, дозволити собі такі фільтри можуть лише великі компанії. Маленьким компаніям таким чином, мовляв, закривається доступ до інтернету. По-третє, багато хто вбачає у застосуванні завантажувальних фільтрів попередню стадію масштабної цензури. Такі побоювання висловлював і Європейський суд в одному зі своїх рішень 2012 року. Проти завантажувальних фільтрів у коаліційній угоді висловився і чинний німецький федеральний уряд.

Чи діють нові правила вже зараз?

Ні. Законодавчий пакет іще не був остаточно ухвалений - після голосування у Європарламенті за нього ще мають проголосувати всі країни-члени ЄС. Теоретично реформа може і провалитися. Однак якщо вона отримає підтримку, країни ЄС матимуть ще два роки, аби прописати нові правила у національному праві.