Шнобелівська премія 2018

Спочатку сміємося, потім задумуємося: 13 вересня в США вручили 28-му Шнобелівську премію – відзнаку за незвичні, кумедні, проте повноцінні дослідження. Премію отримали, зокрема, за дослідження того, як поїздка на американських гірках впливає на ниркове каміння, чи лялька вуду рятує від тиранічного начальника та наскільки ефективна слина як засіб для чищення. Також журі відзначило дослідження того, що принаймні з погляду поживності канібалізм серед наших предків себе не виправдовував.

Спочатку змушують сміятися, потім – задуматися: кожного вересня в США вручають Шнобелівську премію (Ig Nobel Prize). Нею нагороджують учених, що займаються незвичними, дивними і веселими вимірами науки – але серйозними методами та з метою отримати справжні наукові знання.

Вручають премію справжні Нобелівські лауреати у Гарвардському університеті. Церемонію присудження Шнобелівської премії 2018 року супроводжували міні-опера, концерт на трансформері Тесли та віолончелі, суперкороткі доповіді науковців, що пояснювали свою працю у семи словах та за 24 секунди. Від публіки летіли паперові літачки.

Отже, цьогоріч у категорії медицина відзначили американських дослідників Марка Мітчелла (Marc Mitchell) і Девіда Вартінґера (David Wartinger) за дослідження поїздок на американських гірках як терапії проти каменів у нирках. Для цього науковці на 3D-принтері створили моделі нирок разом з каменями і з ними їздили на різних місцях атракціону. Дослідження засвідчило: якщо сидіти позаду, шанси на виведення каменів з організму становитимуть 64%. На передніх місцях шанси зменшуються до 17%.

Інший Шнобель дістався трьом репродуктивним медикам, які з’ясували: кільце зі склеєних марок ідеальне як індикатор нічної ерекції у чоловіків. Якщо зранку марки розірвані, з «господарством» усе гаразд.

Премію у галузі медичної освіти отримав японець Акіра Хорючі (Akira Horiuchi), який перевірив, чи можна самому собі зробити колоноскопію.

У галузі хімії Шнобелівську премію отримала команда вчених із Португалії, що досліджувала очисну силу людської слини. «Використання слини для чищення брудних поверхонь упродовж багатьох поколінь – інтуїтивна практика», – написали вони. І їхнє дослідження засвідчило: сліди бруду на старих скульптурах слина витирає краще, ніж інші спиртові засоби.

Антинобеля у галузі харчування отримав Джеймс Кол (James Cole) за дослідження вмісту поживних речовин у продуктах канібалів. Він з’ясував, що поїдання людського м’яса для наших предків – принаймні з огляду його поживності – того не вартувало: воно має менше калорій, ніж м'ясо більшості інших тварин.

У категорії біологія премію отримала міжнародна команда за експеримент із винними експертами. Науковці перевірили, чи можуть ті розпізнати на смак і запах, що у келиху плаває дрозофіла. Успішно!

Шнобеля у галузі антропології отримав науковець, який вивчав поведінку імітування на прикладі людей і шимпанзе в зоопарку. Результат: обидва види копіюють одне одного і не поступаються ні в частоті, ні в якості.

Із повсякденного життя взялася й тема для дослідження лауреатів літературної премії: Тея Блаклер (Thea Blackler) та її команда підтвердили, що інструкції для складних продуктів і приладів більшість людей не читає і всіх їхніх функцій не використовує. Висновок учених: «перенасичення приладів та примушування читати інструкції спричиняють негативні емоційні переживання».

Іншою актуальною для всіх проблемою займався Франціско Алонсо (Francisco Alonso) та його колеги, яким дісталася премія миру. Науковці намагалися з’ясувати, як часто і за яких обставим люди лаються й агресивно поводяться в громадському транспорті, та які це має негативні наслідки.

Про агресію йшлося і в дослідженні, за яке вручили Шнобеля з економіки. Лінді Лян (Lindie Liang) та її колеги вивчали, чи встромляння голок в ляльок вуду допомагає підлеглим впоратися зі злістю на тиранічного начальника. Результат: ляльки вуду в цьому питанні є дуже ефективним засобом і можуть принаймні частково згладити негативні почуття співробітників.