Starstreak – ймовірно, найгірший кошмар для російських гелікоптерів і винищувачів
Додавання Starstreak на поле бою зробить роботу російської авіації ще більш небезпечною в українському небі
В українських захисників – чергове поповнення зброї для знищення окупантів. Цього разу подарунки прибули з Великої Британії. Йдеться про системи протиповітряної оборони Starstreak – портативні ПЗРК, за якими ходить слава «високошвидкісних ракет» (High-Velocity Missile, HVM). «Тексти» наводять стислий огляд технічних характеристик нових помічників ЗСУ зі статті у виданні The Drive і причини, чому росіянам варто їх боятися.
Про те, що британці передають Starstreak Україні, було відомо давно. Однак тільки напередодні офіційно оголосили, що ЗСУ готові приймати системи на озброєння. Навчання для наших вояків проводили десь у Польщі.
Системи призначені для збивання винищувачів і гелікоптерів, які пролітають відносно низько над землею. Starstreak постачатимуть в Україну як у «наплічному» варіанті, так і в комплектації, що дозволяє встановити їх на легкий автотранспорт або на бронетехніку. Придатні до використання як у польових, так і в міських умовах.
Головна перевага Starstreak – це система наведення. «Звичайні» ПЗРК стріляють ракетами теплового пошуку – спочатку інфрачервона головка самонаведення ракети повинна зафіксуватися на тепловому сліді цілі, а потім автономно досягати її в режимі «стріляй і забудь» (fire and forget). Starstreak же використовує наведення за допомогою лазерного променя, при якому оператор запускає ракету, щойно ціль з’явиться в оптично стабілізованому прицілі. Лінія видимості підтримується протягом усього процесу взаємодії.
Прицільний блок проєктує два лазерні промені на ціль, а датчики на ракеті обчислюють взаємне положення до удару. Інтенсивність цих лазерних променів досить низька, щоб літак-ціль не зміг їх виявити. Цей метод наведення є більш точним, ніж традиційне лазерне наведення, при якому ціль ідентифікується одним променем. Два лазери краще пристосовуються до маневрування мішені. Водночас, на відміну від ПЗРК з інфрачервоним наведенням, Starstreak не можна «обманути/відволікти» ракетами чи іншими джерелами тепла. На відміну від більшості ракет протиповітряної оборони, він фактично несприйнятливий до контрзаходів, включно з новітніми засобами спрямованої інфрачервоної протидії L-370 Vitebsk (експортований як President-S), які є на багатьох вертольотах ВКС Росії.
Ще одна перевага полягає в тому, що можна вражати менші цілі (за умови, що оператор може бачити їх через приціл), включно з цілями з інфрачервоними сигналами, які можуть бути недостатніми для відстеження ракетою теплового пошуку.
Додаткова відмінність від традиційних ПЗРК – це не тільки ракета з боєголовкою, яка наводиться на ціль або на точку дуже близько до неї перед детонацією. У Starstreak під час кінцевої частини атаки на ціль з корпусу ракети випускаються три вольфрамові дротики. Потужність цих дротиків, також відомих як «хіттилі» (від hit tile – вражати покриття), така, що Starstreak може знищувати не тільки цілі в повітрі, а й – за потреби – важкоброньовані цілі на землі. Дротики мають невеликі контрольні поверхні спереду, щоб гарантувати, що вони спрямовуються в ціль за допомогою проєктованої лазерної матриці. Вони літають «кучно» на відстані близько 5 футів (1,5 метра) один від одного.
Швидкість, з якою сама ракета потім наближається до цілі – до 2000 миль (3200 км на годину або 900 м/с) – дає останній мало шансів втекти. Це швидше, ніж у російського сімейства Strela або американського FIM-92 Stinger.
Після того, як дротики проникають у ціль, вони вибухають, кожен з них має осколкову боєголовку. Вважається, що цей підхід також зменшує ризик побічної шкоди, що береться до уваги при використанні зброї проти наземних цілей.
Дальність польоту ракети більша, ніж в інших порівнюваних ПЗРК – до 5,5 км, трохи більше ніж 4,8 км для Stinger. Висота польоту до 1 км.
Така ракета також може мати значний психологічний вплив на пілотів, які будуть з нею стикатися. У них навряд чи буде багато часу, щоб відреагувати, коли почнеться бій – настільки вона швидка. Крім того, її неможливо збити чи дезорієнтувати. Додавання Starstreak на поле бою зробить роботу російської авіації ще більш небезпечною в українському небі.
Видання зазначає, що на відміну від засобів протиповітряної оборони радянських часів, українські оператори потребували інтенсивного навчання на Starstreak, перш ніж можна було оголосити, що системи стають на озброєння ЗСУ. Можна припустити, що те, наскільки швидко українці пройшли це навчання, дасть змогу західним партнерам розглядати інтенсивніші постачання сучасного озброєння, а не тільки здмухувати пил із техніки радянських часів.