У центрі Києва можна потрапити в «Підземний безвихід». Що це
Правозахисники пропонують дізнатися про долі 98 політв’язнів із Криму
У підземному переході на Європейській площі 8 лютого відкрили артоб’єкт «Підземний безвихід». Він присвячений 98 політичним в’язням із Криму, що сидять у тюрмах Російської Федерації й окупованого півострова. Хто та як створював артоб’єкт, дізнавалося The Village Україна.
Ідучи від Національної філармонії до Українського дому перехожі потрапляють до підземного переходу, що тепер нагадує тюремний коридор із камерами для в’язнів. Це проєкт правозахисної організації КримSOS і тбіліської платформи ARTIФ. Реалізував його грузинський художник Давид Кухалашвілі.
Біля кожних дверей у камеру розмістили QR-коди. Відсканувавши їх, можемо дізнатися інформацію про кожного з майже ста кримських бранців Кремля.
За кілька днів піде сьомий рік окупації Криму. А наша організація КримSOS з 2014 року працює над його деокупацією. Ми робимо все для того, щоб захистити кримських жителів, які є громадянами України й зараз страждають через політичні, релігійні та суспільні погляди. Ми дуже давно планували звернутися до громадського суспільства через мистецтво так, щоб це було йому цікаво. Ми знаємо, що засоби масової інформації пишуть про Крим від події до події. Ми розуміємо, що у своїй правозахисній бульбашці часто говоримо про Крим серйозні речі, але це відбувається на комітетах або круглих столах і цього не чує суспільство. Тому й вирішили занурити людей у цю ситуацію, навіть поза їхньою волею.
Ми вигадали такий проєкт, запросили до співпраці тбіліську платформу ARTIФ і художника Давида Кухалашвілі. Потім написали клопотання та звернулися до Київської міської державної адміністрації, до Департаменту благоустрою, щоб нам надали офіційний дозвіл на створення цього проєкту в підземному переході. Майже два тижні ми чекали на дозвіл і тепер маємо документ зі всіма підписами. Так, це бюрократична процедура, але ми були готові до того, що не зможемо одразу намалювати те, що задумали, що нам доведеться попросити участі КМДА.
Ми дуже сподіваємося, що цей артоб’єкт буде там доти, поки всі кримські політв’язні не вийдуть на волю. Але не за 13–19 років, як написано в їхніх вироках, а скоріше, коли ми деокупуємо Крим. Я б хотіла, щоб це сталося за місяць або за рік, хоча розумію, що це не зовсім реалістично, але сподіваюся, що так буде. Сподіваюся, що ми змиємо цей артоб’єкт тому, що втратить актуальність проблема, яку він порушує.
Ця історія особлива для мене. Я киянка, але в 1998 році вийшла заміж за ялтинця та переїхала до нього жити. З 1998 до 2014 року жила в Ялті й не збиралася звідти переїжджати. Ми дуже багато подорожували, я могла кожні вихідні підніматися на Ай-Петрі. Мені подобалося, що з вікна моєї квартири могла дивитися на вершину Ай-Петрі, а з вершини Ай-Петрі дивитися на вікна своєї квартири. Я не збиралася повертатися до Києва, але через окупацію змушена була виїхати. Ми з чоловіком тепер живемо в Києві. Але я сподіваюся, що це не назавжди, а лише до того моменту, коли Крим повернеться
Я народився в маленькому місті Хоні, навчався в мистецькому ліцеї в Кутаїсі, а потім – у Тбіліській академії мистецтв. Її я закінчив, але диплом мені не дали. Ми з моїми друзями з навчання зробили журнал, у якому написали правду про навчання в академії. І через це нам відмовилися давати дипломи. Потім я почав займатися мистецтвом самостійно, у мене була своя майстерня, де малював і робив різні проєкти. Зараз я спеціалізуюся на соціальному та політичному мистецтві.
Моя країна в такому ж стані, як й Україна. Частина території Грузії знаходиться під окупацією. На окупованій території в нас також є тюрми, у яких сидять громадяни Грузії. І тому я вирішив, що мені близька ця тема, вирішив брати участь у цьому проєкті. Я зробив дизайн і візуал та втілив проєкт. На малювання витратив десять днів.
У Грузії було б неможливо втілити такий проєкт. Там не дають дозволів на соціальні та політичні артоб’єкти у вуличному просторі. Якщо тебе затримають за малюванням на вулиці, то доведеться сплатити великий штраф. Якщо малюватимеш квіти або веселку, то ніхто не зверне уваги, але, якщо побачать якусь політичну особу або політичний підтекст, тоді оштрафують.