Урядова чехарда. Як Зеленський створює більше міністерств, ніж ліквідував

Аудит державних органів та скорочення їх кількості були одним з пунктів програми президентської партії «Слуга народу». Тому після перемоги на парламентських виборах ледь не першим рішенням нової більшості разом із призначенням уряду Олексія Гончарука стала урядова реформа, під час якої дев'ять міністерств «стиснули» до чотирьох відомств, подекуди із відверто суперечливими повноваженнями.

Міністерство енергетики злилося з міністерством екології, міністерство економіки - з міністерством аграрної політики, міністерство у справах ветеранів - з міністерством у справах тимчасово окупованих територій, а за культуру, інформаційну політику, молодь та спорт, якими опікувались різні відомства, почало відповідати єдине міністерство культури молоді та спорту.

Таким чином замість 19-ти відомств, що діяли у часи прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, за урядування Гончарука почали функціонувати 15 міністерств, серед яких - абсолютно нове міністерство цифрової трансформації.

Опозиція та колишні урядовці критикували такі кроки і попереджали, що без виділених на нові відомства грошей у бюджеті та без належної бюрократичної підготовки вони призведуть до управлінського хаосу - міністри нових «гібридних" міністерств просто не зможуть керувати своїми відомствами. Однак, на думку нової влади, злиття міністерств мало "оптимізувати» урядування в Україні.

Зеленський змінює думку

Втім, вже за декілька місяців президент Володимир Зеленський вирішив, що варто таки повернутися до старої моделі. У середині січня під час розмови з Гончаруком він заявив, що час ніби засвідчив необхідність розділення деяких відомств. За словами Зеленського, у нього були «питання», передусім, щодо міністерства економіки, але й міністерства культури та ветеранів також можуть бути поділені. Тому він доручив прем'єр-міністру протягом декількох тижнів сформулювати «новий концепт».

Але, навіть даючи Гончаруку відповідне доручення, Зеленський не захотів визнавати попереднє рішення помилкою. «Я думаю, що від самого початку це було правильне рішення, тому що у нас професійний кадровий голод», - сказав президент та додав, що в української влади до того ж «не дуже великий бюджет».

Мінус п'ять, плюс шість?

Втілювати ініціативу Зеленського в життя довелось вже наступному главі уряду Денису Шмигалю. Першим до старого порядку речей почало повертатися міністерство культури, молоді та спорту, яке у день призначення нового Кабінету міністрів знову розділили, але не на три, а на два відомства. Точніше, міністерство молоді та спорту просто почало працювати паралельно із нещодавно створеним міністерством культури, молоді і спорту України. Останнє перейменували на міністерство культури та інформаційної політики лише наприкінці березня. Майже одразу розділили і міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, з якого 11 березня знову утворились два відомства, що окремо опікуються ветеранами та окупованими територіями.

А вже 25 травня Шмигаль заявив про план створити в уряді ще три міністерства. За його словами, Кабінет міністрів планує виділити з міністерства економіки два відомства, які б відповідали за сільське господарство та промислову політику, а також оборонне замовлення. Також, запевнив прем'єр-міністр, знову розділити мають намір і міністерство енергетики та екології, бо об'єднання не дало того ефекту, якого очікували в уряді. Якщо цей намір буде втілено у життя, то кількість міністерств в уряді Шмигаля буде навіть більшою, ніж в уряді Гройсмана - 20 замість 19.

В пошуках міністрів

Про те, що цей сценарій є цілком вірогідним, свідчить той факт, що буквально через два дні друга частина цього плану почала втілюватися у життя: 27 травня уряд розділив енергетичне відомство на міністерство енергетики України та міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. А наступного дня секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Данилов підтвердив, що найближчим часом в Україні буде створено міністерство, що відповідатиме за формування і забезпечення військово-промислової політики. При цьому очільник відомства, за словами Данилова, одночасно буде віцепрем'єром.

Продовжувати дроблення міністерств Шмигалю та Зеленському не заважає навіть кадровий голод, на який ще нещодавно посилався український президент. Адже з березня, окрім міністерства культури, яке залишилось без міністра після розділення, знайти очільників не змогли й для освітнього та енергетичного відомств - ними керують виконувачі обов'язків міністра. А тепер до них доєдналось ще й наново створене міністерство захисту довкілля.

Гроші на вітер

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський відзначає, що будь-які подібні зміни мають бути добре прорахованими, адже вони коштують великої кількості ресурсів і грошей платників податків. «Лише якщо порахувати години роботи людей, які вимушені підписувати пов'язані з реорганізацією та перейменуванням стоси паперів замість того, аби займатися своїми безпосередніми обов'язками, то вийде чимала сума», - каже експерт. А в умовах української бюрократії це, за його словами, може бути і зовсім комічним. Так, Гройсман ще у березні 2019 року скаржився, що через юридичну та бюрократичну тяганину держава досі не ліквідувала міністерство доходів і зборів часів Януковича.

Керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко додає, що зміни урядової структури призводять не лише до втрати часу та грошей, але також до управлінського хаосу, що невідворотно виникає у таких випадках. Так, минулої осені, в розпал об'єднань деякі міністри довго не знали навіть, в якому кабінеті вони сидітимуть, розповідає експерт. «Про те, що відбувалося на нижчих рівнях, годі й говорити", - каже Фесенко. Втім, за його словами, такий цикл «оптимізації" для багатьох міністерств відбувається не вперше, тому чиновники нікуди не поспішали переїжджати, очікуючи, що вже незабаром все може повернутися до звичного порядку речей. І, як виявилося у випадку міністерства молоді та спорту, були на сто відсотків праві, каже Фесенко.

Втім, за словами керівника Києво-Могилянської школи врядування Валерія Тертички, всі ці втрати можуть бути доцільними, якщо у влади, яка таким чином оптимізує свою роботу, є бачення і стратегія, якою вона керуються. Вчений пояснює - у кожної країни та кожного уряду може бути свій шлях для вирішення задач, які вони перед собою ставлять. Але у випадку нинішнього метушіння українських можновладців з об'єднанням та розділенням відомств, за його словами, схоже, що ні президент, ні уряд такого бачення не мають і роблять ці кроки відповідно до своїх суб'єктивних вподобань.