Вето Орбана: як ЄС може розблокувати кредит для Києва?
Після того як Угорщина відмовилася розблокувати кредит у 90 млрд для України, в ЄС терміново шукають «план Б». Експерти називають три можливі сценарії. Про що мова?
Такого в новітній історії Євросоюзу ще не було. Одностайно ухвалене на грудневому саміті рішення ЄС про виділення Україні кредиту в 90 мільярдів євро на два роки вже кілька тижнів заблоковано фактичною відмовою Угорщини та Словаччини його виконувати.
На саміті у Брюсселі в четвер, 19 березня, прем'єр Угорщини Віктор Орбан підтвердив своє «ні», пов'язавши згоду з відновленням поставок російської нафти трубопроводом «Дружба» через Україну, які були перервані після російського обстрілу в січні.
Також обидві країни блокують ухвалення нового, 20-го пакету санкцій проти Росії. На тлі продовження війни РФ проти України та зростання потреб Києва у зовнішньому фінансуванні Європа тепер терміново шукає «план Б».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) після саміту сказала, що гроші для Києва буде знайдено. DW обговорила з експертами можливі варіанти подальшого розвитку подій.
На що сподівається Євросоюз?
У ЄС пов'язують опір Угорщини з парламентськими виборами, що відбудуться там 12 квітня. Про це говорив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). З виборами пов'язаний варіант вирішення проблеми, який вважається основним, – або в Будапешті зміниться влада, або Орбан пом'якшить позицію після голосування. «Якщо чесно, то «план Б» – це принцип надії», – зазначає Флоріан Коммер (Florian Kommer), експерт з питань Європи у Фонді Бертельсманна (Bertelsmann-Stiftung). Він не бачить іншого реалістичного сценарію: «Хорошої ідеї ні в кого немає».
Яким буде результат виборів – ніхто не наважується прогнозувати. «Орбан завжди використовував на виборах образ ворога», – говорить Йоганнес Гайндль (Johannes Haindl), колишній посол Німеччини в Угорщині. За його словами, раніше це був ЄС і особисто президент Єврокомісії Жан-Клон Юнкер, сьогодні – Брюссель і Київ. Гайндль нагадав, що партія Орбана «Фідес» уже перемагала на виборах, хоча опитування пророкували їй поразку.
У ЄС не приховують розчарування діями Угорщини, але як Брюссель може вплинути на Орбана? Є два варіанти – «батіг і пряник», вважає Флоріан Коммер. За його словами, Угорщині можуть і надалі скорочувати фінансування, що вже було зроблено на мільярди євро у зв'язку з критикою порушень принципу верховенства права. Або навпаки – пом'якшити підхід. До такого варіанту схиляються деякі опитані DW оглядачі в Берліні. Вони вважають, що в підсумку Брюсселю доведеться «купити» згоду Орбана, як це вже бувало в минулому.
У будь-якому разі, це буде після виборів, щоб уникнути звинувачень у втручанні, зазначає Ґергард Сабатіл (Gerhard Sabathil), запрошений професор Українського вільного університету в Мюнхені, колишній чиновник Євросоюзу, який раніше, серед іншого, очолював представництво ЄС у Німеччині. Дискусія про це зараз може бути контрпродуктивною, зазначив колишній німецько-угорський дипломат.
Допомога Україні на двосторонньому рівні
Можливим проміжним варіантом називають кредит Україні від МВФ на вісім мільярдів, схвалений наприкінці лютого. Це «трохи знижує» тиск, вважає Ґергард Сабатіл. Він також припустив, що може бути задіяно Європейський інвестиційний банк.
Також можлива допомога на двосторонньому рівні від окремих країн Євросоюзу. «Якщо грошей МВФ не вистачить і час буде тиснути, тоді зростає ймовірність двосторонніх рішень», – зазначає Флоріан Коммер. За його словами, балтійські та скандинавські країни вже дали зрозуміти, що готові до цього. Але в такого варіанту є й недоліки, вважає експерт: «Україні потрібна впевненість у фінансуванні для довгострокового планування».
Ситуація ускладнюється кризою, спричиненою війною США та Ізраїлю проти Ірану, і стрімким зростанням цін на енергоносії. На цьому тлі можливості країн ЄС допомогти Києву додатково обмежені.
Повернення дискусії про російські активи
Нарешті, один із варіантів, що знову обговорюється, – передача Україні частини заморожених у ЄС російських активів, які зберігаються в Бельгії. Його активно просував канцлер Мерц, але на грудневому саміті він не отримав підтримки.
Попередниця Мерца на чолі партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), колишня міністерка оборони Німеччини й голова близького до ХДС Фонду імені Аденауера, Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), запропонувала в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung свій варіант. Вона вважає, що на тлі війни в Ірані ситуація змінилася.
Суть її пропозиції полягає в тому, щоб використовувати російські активи, але перевести їх з рахунку в Бельгії на рахунок ЄС в іншому місці, щоб захистити бельгійців від тиску Росії. У якому саме місці – Крамп-Карренбауер не уточнює. За її словами, для цього не потрібна згода всіх країн-членів ЄС, але Німеччині знадобиться підтримка інших великих держав, насамперед Франції. Експерти вважають, що такий варіант можливий, але вказують на відкрите питання – чи є в Європі політична воля використовувати російські гроші? Флоріан Коммер налаштований скептично.
Ґергард Сабатіл упевнений, що в підсумку рішення буде знайдено, і воно може бути «комбінацією різних можливостей».
«Винахідливість юристів у Брюсселі сильніша, ніж це можуть собі уявити ті в Угорщині, хто влаштував блокаду, – вважає колишній єврочиновник. – Ми не можемо дозволити одній країні себе шантажувати».