Від тероризму до розкрадання: чому в Україні вибухають артилерійські склади

Пожежа на військовій базі в Ічні Чернігівської області - вже п'ятий гучний інцидент на військових складах від початку збройного конфлікту на Сході України. Як і попередні, його супроводжують заяви посадовців про високу імовірність диверсії. Однак, як з'ясувала DW, в минулих справах розслідування просуваються вкрай повільно, а постраждалі роками чекають на компенсації.

Жовтень 2018 - Ічня, Чернігівська область

Заступник начальника Генштабу Збройних сил України Родіон Тимошенко у вівторок, 9 жовтня, розповів про чотири вибухи в різних місцях арсеналу, які начебто передували пожежі. Це, на його думку, свідчить про те, що у військовій частині мала місце диверсія.

Служба безпеки України також повідомила, що розглядає диверсію як одну з можливих причин надзвичайної ситуації. В той же час в Головній військовій прокуратурі повідомили про відкриття кримінальної справи за частиною третьою 425-ї статті Кримінального кодексу - недбале ставлення до військової служби, що спричинило важкі наслідки.

Масштаби цих наслідків ще підраховують. За інформацією Генштабу, загиблих та поранених безпосередньо в результаті вибухів немає, однак в Чернігівській обладміністрації розповідають про 63 особи, що звернулися за медичною допомогою через задимлення. З навколишніх сіл евакуйовано вже понад 12 тисяч мешканців. Інформація про пошкоджене майно військових та цивільних ще збирається.

Вересень 2017 - Калинівка, Вінницька область

Торік після початку вибухів на 48-му арсеналі міноборони поблизу міста Калинівка довелося екстрено евакуювати понад 30 тисяч осіб. Тоді обійшлося без жертв, дві жінки отримали поранення.

Втім, снаряди, що розліталися зі складів, за даними ДСНС, пошкодили понад дві тисячі цивільних будинків. На допомогу населенню з держбюджету одразу після вибухів спрямували 100 мільйонів гривень, але до кінця 2017 року лише 35 мільйонів з них було використано.

Матеріальні втрати військових були ще більш вражаючими. За даними міноборони, внаслідок пожежі було знищено близько 32 тисяч тонн артилерійських снарядів. Помічник міністра Юрій Бірюков оцінював їхню вартість у 600 мільйонів доларів.

Із чотирьох початкових версій причин пожежі, оголошених головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом через добу після початку вибухів, три стосувалися умисної диверсії, і лише одна - порушення порядку зберігання боєприпасів.

Втім, у Єдиному держреєстрі судових рішень DW вдалося знайти лише один вирок, пов'язаний із надзвичайною ситуацією. У листопаді 2017 року завідувачка сховища військової частини А1119 Оксана Макарчук визнала провину в службовому підлозі та недбалості - за документами мова йде про фактичну оплату і прийняття на облік 173 вогнегасників та іншого протипожежного майна, яке врешті не було поставлено місцевим підприємцем. За це військову було оштрафовано на 5100 гривень із збереженням місця роботи і звання.

У Генпрокуратурі України зазначають, що і надалі продовжують розслідування причин пожежі, а її очільник Юрій Луценко у річницю вибухів пообіцяв притягнути до відповідальності «кілька десятків посадовців».

Вересень 2017 року - Новоянисоль, Донецька область

За тиждень до пожежі у Калинівці артилерійські снаряди почали вибухати під Маріуполем, спричинивши легку паніку в населення прифронтового міста.

Наслідки від пожежі, що спалахнула на складах військової частини А0989, були порівняно незначні - жертв та постраждалих не було, пошкоджено 14 будинків, більшість мешканців навіть не покинули село.

Початкова версія подій, оголошена речником ЗСУ, покладала провину саме на селян - пожежа начебто розпочалася із запаленої на полях стерні. Втім, як свідчать судові ухвали, наразі слідство говорить про неналежну організацію пожежної безпеки складів ракетно-артилерійського озброєння. Останні ухвали у справі, винесені в квітні одним із судів Маріуполя, свідчать, що ймовірною причиною пожежі поряд із перекиданням вогню із полів, вважають також диверсію або «замітання слідів» після розкрадання боєприпасів.

Березень 2017 року - Балаклія, Харківська область

Вибухи у Балаклії із самого початку були кваліфіковані як диверсія. За словами Анатолія Матіоса, вночі перед вибухами над військовою частиною було чути гудіння невідомого літального апарату - можливо, безпілотника. Про ймовірність теракту, на думку СБУ, свідчать і попередні інциденти: восени 2014-го невідомі підірвали біля арсеналу три гранати.

Міністр оборони Степан Полторак восени 2017 року заявляв, що за підсумками роботи у Балаклії до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 80 осіб. Втім, деякі з них, як, наприклад, начальник зберігання озброєння, через суд поновлювались на посаді.

Унаслідок вибухів в Балаклії загинули двоє цивільних, ще кілька людей отримали поранення. Судячи з наявних у судовому реєстрі документів, родичі однієї з жертв вимагали окремого розслідування її загибелі. Та поліція закрила окреме провадження щодо  вбивства, спираючись на те, що справа розслідується СБУ.

Дані держреєстру судових рішень свідчать, що процесуального руху у справі, відкритою за статтею про диверсію, немає з літа минулого року. Однак до міноборони направлено кілька позовів від підприємств та установ Балаклії з вимогою виплати компенсації за постраждале майно. Загалом в місті від вибухів постраждали 345 будівлі.

Вибухи в Балаклії потягли за собою ще кілька справ, безпосередньо пов'язаних із наслідками трагедії. Так, трагічною є історія 36-річного мешканця сусіднього із Балаклією села Яковенково, який у квітні знайшов поблизу села двигун від ракети 3М9 «Куб» та намагався розібрати його вдома. В результаті загинув чотирирічний син чоловіка. В серпні 2017 року суд засудив його до двох років позбавлення волі умовно. Окрім цього, DW вдалося знайти щонайменше три вироки щодо військовослужбовців балаклійського арсеналу - ліквідовуючи наслідки трагедії, вони не гребували протизаконно здавати на металобрухт рештки від снарядів.

Жовтень 2015 року - Сватово, Луганська область

Спланована диверсія сепаратистів тут з самого початку стала основною версією причини пожежі. Лише через три години після початку вибухів Георгій Тука, на той момент голова військово-цивільної адміністрації Луганщини, повідомив, що по арсеналу здійснили два постріли з сигнальної ракетниці, що й стало причиною загоряння. Пізніше до цієї версії приєдналися і в міністерстві оборони, заявивши, що «метою противника була дестабілізація ситуації в регіоні». СБУ почала розслідувати вибухи як теракт, що спричинив загибель людей -  місцевої мешканки Людмили Солчинської та ще трьох військовослужбовців.

Однак за рік після випадку винним був визнаний тільки український офіцер. Майор Олександр Литвиненко, начальник відділу зберігання боєприпасів польового складу, визнав провину за частиною 2-ю статті 403-ї Кримінального кодексу - невиконання наказу в умовах особливого періоду. Він був засуджений до 7 місяців 22 діб тримання в дисциплінарному батальйоні. Як йдеться у матеріалах судової справи, Литвиненко начебто не зміг забезпечити на складі у Сватовому належних заходів безпеки, а також не виконав усний наказ командування щодо усунення виявлених під час інспекції порушень.

Військові оцінюють власну шкоду від пожежі у понад 134 мільйонів. Внаслідок вибухів пошкоджень зазнали 354 приватних та 16 багатоповерхових житлових будинків, а також три дитячих садки, чотири школи, обласний інтернат, цілий ряд комерційних і адміністративних будівель.

СБУ вже майже три роки розслідує справу щодо вибухів у Сватовому. В опублікованих судових ухвалах інформацію про наявність підозрюваних у справі знайти неможливо. Проте і тут слідство знайшло численні свідчення фактів розкрадання військовими боєприпасів та їхніх частин на металобрухт.