Відстоює червоні лінії, але реформи буксують: як у Брюсселі оцінюють перший рік Зеленського

Якщо дивитися на офіційні заяви, то складається враження, що переважно позитивно. Утім, критика теж лунає.

Ухвалення законів у «турборежимі»

«Реформи є особливо важливими. Я хотів би похвалити український уряд за його порядок денний реформ», - заявив керівник гендиректорату Єврокомісії з політики сусідства Крістіан Даніельсон 14 травня під час онлайн-дискусії, присвяченої Україні.

Чиновники у Брюсселі обережні у своїх оцінках Зеленського, бо вони «не хочуть наробити більше шкоди, ніж користі», вважає директор з політичних питань брюссельського аналітичного Центру Мартенса Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein). «Це пояснює багато похвали, яка тут звучить. Але за лаштунками панує непевність у питанні, чи має Зеленський здатність і волю довгостроково вести Україну стабільним прозахідним курсом», - зазначає експерт у розмові з DW. Він наголошує, що підсумки першого року Зеленського не погані, але «далекі від оптимальних».

Київ за останній рік здійснив чимало кроків, на яких наполягав Брюссель. Так, нова влада завершила виконання вимог ЄС за четвертою програмою макрофінансової допомоги. Восени 2019 року в Україні повернули кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, яка була однією з умов надання Україні безвізу. Важливе значення для ЄС мав анбандлінг «Нафтогазу», тобто виведення зі структури цієї компанії оператора газотранспортної системи України.

«Я згодна, що було втілено багато реформ», - зазначає експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол. При цьому вона нагадує, що більшість із них були затверджені восени минулого року, коли у Верховній Раді діяв так званий «турборежим».

Земельна реформа та «антиколомойський» закон

Однак цього року Зеленському стало складніше проводити закони через парламент, зауважує Пол. За її словами, український президент тепер не завжди може покладатися на свою більшість у Раді, бо частина народних депутатів із фракції «Слуга народу» орієнтується на інші центри впливу, включно з олігархом Ігорем Коломойським.

Нагадаємо, два закони, які в ЄС вважають дуже важливими, вдалося ухвалити лише завдяки підтримці депутатів з опозиційних фракцій. Ідеться про земельну реформу і так званий антиколомойський закон, який має унеможливити повернення націоналізованого Приватбанку його колишнім власникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

У квітні в ЄС недвозначно дали зрозуміти Києву, наскільки сильно очікують ухвалення документу. І це показує, що у Брюсселі не цураються робити критичні заяви, коли вважають питання достатньо важливим.

Ухвалення земельного і банківського законів є умовою надання Україні кредитів від МВФ і ЄС, потрібних для уникнення дефолту. «Фактично, міжнародна спільнота, МВФ, були змушені приставити до голови України дуло пістолета, аби ці закони ухвалили. Це справляє погане враження», - говорить Пол в інтерв'ю DW і прогнозує, що різні групи впливу в парламентській більшості будуть великою проблемою для Зеленського.

Імплементація реформ в Україні кульгає

«Звісно, є питання, до яких ми радили підійти більш амбіційно», - каже Даніельсон з Єврокомісії і додає, що в імплементації реформ Києвом Брюссель вбачає недоліки.

Постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler) навів у цьому контексті приклад реформи охорони здоров'я: "У мене склалося враження, що президент не говорить напряму з працівниками системи охорони здоров'я, які знають, про що йдеться. Натомість він завжди оточений почтом, який має інші інтереси». 

Брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете також говорить про те, що, попри ухвалення парламентом багатьох законів, конкретні реформи повільно реалізуються на практиці. «Корупція досі присутня у повсякденній реальності на всіх рівнях суспільства», - зазначає він.

Неоднозначно у Брюсселі сприймають і кадрову політику Зеленського. З одного боку, основними співрозмовниками для ЄС і НАТО він зробив віцепрем'єра з євроінтеграції Вадима Пристайка та главу МЗС Дмитра Кулебу, яких у Брюсселі добре знають і яких Лете називає "прогресивними" урядовцями. З іншого боку, за словами експерта, у західних столицях викликало подив звільнення кількох «ключових реформаторів». З цією оцінкою погоджується і Аманда Пол, наводячи приклад Руслана Рябошапки, якого у березні зняли з посади генпрокурора: «Я не побачила жодних підстав, чому його треба було звільняти».

Мирне врегулювання на Донбасі

У чому Зеленський має беззаперечну підтримку в Брюсселі, так це у його підході до конфлікту з Росією на Донбасі. Адже і ЄС, і НАТО виступають за мирне врегулювання на основі мінських угод. Кілька обмінів полоненими, відбудова мосту через Сіверський Донець у Станиці Луганській - це ті події, які мали вплив на життя пересічних людей, і такі гуманітарні кроки у Брюсселі вітали.

Водночас значущого прогресу в мирному процесі на Донбасі досягти не вдалося. Утім, і за це співрозмовники DW Київ радше хвалять. «Прориву не було, але це говорить на користь Зеленського, бо він у вирішальних питаннях не піддався Кремлю», - вважає Фройденштайн. З ним погоджується і Пол: «Той факт, що він не капітулював перед президентом Росії Путіним, що він відстоює червоні лінії України, - це дуже важливо».

Другий рік Зеленського буде складнішим

Аманда Пол прогнозує, що наступний рік буде для Володимира Зеленського ще складнішим. Забезпечити зростання економіки після пандемії, «проводити» закони через Верховну Раду, а також досягнути прогресу на Донбасі, на її думку, президентові буде нелегко. «Те, що Росія перебуває у великій кризі, не означає, що вона змінить свою позицію стосовно України», - вважає експертка.

«Умови, в яких Україна перебуває, є і будуть дуже складними. Але допоки президент Зеленський дослуховуватиметься порад і критики, буде готовим модернізувати і реформувати країну, навіть якщо і не завжди успішно, Захід і надалі підтримуватиме його», - підсумовує Бруно Лете.