Викиди, брухт і пожежі: як війна нищить довкілля України

У війні проти України Росія не лише вбиває людей, знищує населені пункти та інфраструктуру. Колосального удару також зазнає навколишнє середовище. Станом на кінець червня громадська екологічна організація «Екодія» зафіксувала вже майже 340 випадків негативного впливу війни на довкілля. Про те, що є найбільшою загрозою, як зафіксувати збитки і чому негативні наслідки війни для навколишнього середовища ще довго відчуватимуться й після завершення бойових дій, DW розпитала в керівниці відділу клімату українського центру екологічних ініціатив «Екодія» Євгенії Засядько.

Deutsche Welle: Пані Засядько, чи можна виділити з усього переліку загроз та факторів впливу на довкілля найнебезпечніший?

Євгенія Засядько: Якщо говорити секторами – то я б сказала, що руйнація промислових об'єктів: хімічні, металургійні заводи, нафтобази, наприклад, яких горіло вже більше двадцяти, нафтопереробні заводи. Оскільки Україна – індустріальна країна, руйнація таких об'єктів призводить до суттєвого негативного впливу.

Наприклад, в березні внаслідок обстрілів заводу «Сумихімпром» стався витік аміаку. Тоді досить швидко його мінімізували, але найближче село Новоселиця могло відчути на собі негативний вплив. Влада тоді просила людей не виходили з будинків, зачиняти вікна та двері. Проте кожен об’єкт може впливати по різному.

Інший приклад – Донбас, вугільний регіон, частково окупований з 2014 року. Ми не маємо доступу до території і повністю не розуміємо, що там відбувається, але є дані, що Росія не опікується шахтами, які не приносять їй прибуток. Внаслідок обстрілів росіян там часто руйнуються електромережі, вимикаються насоси, і з шахт не викачують шахтну воду. За приблизними оцінками на 2020 рік, щонайменше 39 шахт на окупованій території затоплювалося. В майбутньому це може призвести до забруднення ґрунтових вод важкими металами. З лютого відомо про затоплення до критичних рівнів шахт «Золоте» і «Тошківська», а також про поступове затоплення шахт «Карбоніт» і «Гірська».

Такого роду техногенні аварії настільки небезпечні через те, що забруднюють все – і воду, і ґрунти, і повітря?

Так, це правильно. Наприклад, загасити палаючу нафтобазу неможливо, доки все не перегорить. Це забруднює повітря, та ж нафта частково може витікати і потрапляти в ґрунт, згодом – в ґрунтові води.

З інших прикладів: у квітні у Тернопільській області осколки збитої російської ракети потрапили у склад мінеральних добрив, розташований досить близько до річки Іква. Внаслідок цього добрива потрапили у водойму. За кілька днів після того у Рівненській області зафіксували мор риби, люди почали звертатися в Держекоінспекцію. Фахівці виявили, що за деякими з елементів норма забруднення була значно перевищена. Подібні приклади ми фіксуємо щодня.

Додаток «ЕкоЗагроза» міністерства захисту довкілля містить дані, що окреме джерело забруднення – знищена військова техніка і засоби. Наразі йдеться про більше 206 тисяч тонн відходів та більше 26 тисяч тонн викидів в атмосферу. Що робити з таким металобрухтом?

В ідеалі його треба якомога швидше прибрати і утилізувати, але військові дії тривають, тому не вистачає ресурсів цим займатися, а в певних регіонах – і небезпечно. Сподіваюся, що це буде одна з перших задач.

Україна лише нещодавно ухвалила закон про управління відходами, але там не йдеться про військові відходи. Тому це буде великим питанням і великим викликом. Частину можна буде просто розібрати, здати на металобрухт і переробити. Для цього, думаю, потужностей вистачить. Але як бути з тим, що не можна переробити чи утилізувати? Швидше за все, знадобляться фахівці і, можливо, навіть не українські.

Ще одна проблема, про яку говорить міністерство захисту довкілля, це пожежі. З одного боку – техногенні, з іншого – лісові. За його даними, вже згоріло 7,5 гектарів лісу – в квадратних кілометрах це майже площа міста Черкаси. Наскільки це серйозна загроза?

Наведу приклад про Херсонську область, де були пожежі у національних парках. Через обстріли у українських пожежників не було доступу до цих територій. Схожа історія була в Чорнобилі в той час, коли ця територія була окупована. Пожежу тоді не могли загасити кілька днів. Що стосується відомої зараз площі, то, наскільки я пам'ятаю, у минулі роки через посушливу погоду пожежі в Україні були масштабнішими. Але війна продовжується і повної інформації немає.

А в чому найбільша небезпека? У неконтрольованості вогню чи тому, що вигорає і знищується все?

Негативний вплив має все. На відновлення лісу треба близько десяти років. Якщо вигорять природоохоронні території, то я навіть не знаю скільки часу потрібно для того, щоб вони повернулися в попередній стан, а популяція тварин відновилася – ймовірно, це 20-30 років.

Через Україну проходить багато шляхів міграції пташок, багато тварин з Червоної книги проживають саме на цих природоохоронних територіях. Через пожежі вони можуть загинути. Деякі фахівці вважають, що після війни якусь частину територій України треба буде просто залишити природі, аби вона сама відновлювалася.

Що найбільше зараз забруднює ґрунти і водойми? Техногенні пожежі і залишки пального, важкі метали, вибухові предмети?

Власне, ґрунту шкодять всі ці компоненти. Але в різних областях чи різних містах вплив і його масштаби відрізнятимуться: десь була пожежа, десь був витік і забруднення нафтопродуктами. Але оскільки ми не можемо провести аналізи, то зараз чіткого розуміння масштабів немає. Тим паче, що частина територій замінована і лише на її розмінування Україні знадобиться близько п'яти-семи років. І процес розмінування – це теж забруднення ґрунту.

Щодо забруднення водойм, окрім перерахованих прикладів негативного впливу, російські ракети руйнують очисні споруди, каналізації. Це призводить до того, щоб забруднена вода потрапляє в річки.

Регіонально найбільше негативного впливу зараз зазнають водойми на півдні та сході України. В певних населених пунктах взагалі немає чистої води. На Донбасі, особливо в Маріуполі, ситуація критична. Погана якість води або її відсутність призведе до захворювань у людей.

З повітрям ситуація аналогічна?

Так, просто в кожному регіоні – свої проблеми. Наприклад, більша частина промислових об'єктів знаходиться на сході України, у Львівській та Київській областях. Схід зараз під найбільшими обстрілами і найбільш зруйнований. Проте у повітрі забруднюючі речовини розсіюються досить швидко. У момент вибуху чи пожежі воно інтенсивне, з часом стає меншим.

Ще одна загроза – атомні електростанції. В МАГАТЕ говорили про критичну ситуацію, коли війська РФ захопили Чорнобильську АЕС. Зараз під їхнім контролем Запорізька АЕС, інші ядерні об'єкти потрапляють під обстріли. Як можна зараз оцінити цю загрозу?

Але ризик аварій на АЕС залишається. Пошкодження ЗАЕС – найбільшої у Європі – призвело б до катастрофи, це був би другий Чорнобиль.

Наразі міністерство захисту довкілля оцінює збитки у 204 мільярди гривень. Коли Україна реально зможе оцінити всі наслідки і підрахувати збитки?

Станом на сьогодні Україна все ще продовжує створювати методики підрахунку. Якщо вони будуть зроблені, в певних аспектах можна буде не чекати і закінчення війни – зараз можна збирати інформацію через космічні дані, наприклад, та інші інструменти. Але наслідки війни для довкілля відчуватимуться ще довго й після завершення бойових дій. Навіть не уявляю скільки знадобиться того ж цементу для відбудови. Саме це виробництво є одним з найбільших джерел викидів парникових газів. Для нас як для екологічної організації важливо, щоб Україна після війни відновлювалася, але «зеленим» шляхом.