З українського правопису можна чимало дізнатись про суспільство

Зазвичай зміни в правописі – справа, яка стосується суто філологів та тих, хто професійно працює зі словом. Однак часто нові правила можуть сказати нам багато і про політичне тло, на якому вони відбуваються, і про стан суспільства, і про важливі етапи в історії країни.

Є три причини, які роблять зміни в українській орфографії важливими з точки зору суспільно-політичних процесів, а отже можуть становити інтерес не лише в самій країні, а і далеко за її межами.

Причина перша - нові реалії

Український правопис не змінювався з 1989 року, а скільки всього з тих пір відбулося! Розпад Радянського Союзу, поява приватної власності, бізнесу. Інтернет, смартфони, месенджери і соцмережі, убер, коворкінг і каршерінгі. Однак правил, що регулюють те, як писати слова, пов'язані з усіма цими явищами, не було. Тому кожен дотримувався своєї нормі, а не якоїсь спільної. Тепер загальна норма з'явиться: і для айфонів з Айпад, і для Ютьюб, і для Фейсбук з твіттером.

Мова живе, з'являються нові слова, нові моделі слів, тому і словники повинні реагувати на все це швидше. В англійській, до речі, нові слова потрапляють в словники набагато швидше, ніж в українській чи російській.

Отже, перша причина пов'язана просто з оновленням мови, яке відбувається стрімко, а правопис досі застряг десь в минулому.

Причина друга - зміни в суспільстві

Одне з головних нововведень в новому українському правописі - офіційне закріплення фемінітівів. До цього гендерні процеси в мові ніяк не регулювалися. До речі, зовсім недавно фемінітіви були офіційно затверджені і Академією французької мови.
Новий звід українських правил пропонує утворювати фемінітіви за допомогою таких суфіксів: к-- авторка, редакторка, студентка
-іц- (я) - наприклад, порадниця, радниця
-ін- (я) - плавчиня, продавчиня
-ес- - патронеса, поетеса

Комусь це може подобатися, комусь - ні, але тут важливо зафіксувати сам факт: лінгвісти, які стверджують норми, реагують на зміни в суспільстві і зміни в мові, вони не роблять вигляд, що «таких слів немає».

До речі, важливо, що новий український правопис пропонує варіативність: в більшості випадків ви можете вибирати, якій орфографічній нормі слідувати - старій або новій.

Щоправда, що тут старе, а що нове - це теж питання. І саме з цим пов'язана третя, мабуть, найголовніша причина, чому ці зміни можуть бути цікаві жителям інших країн, а не тільки України.

Ця причина політична

Справа в тому, що новий звід повертає норми так званого Харківського правопису. Вони були затверджені в 1927 році мовознавцями, більшість яких в сталінську епоху піддавалась репресіям.

У 1933 році радянський уряд визнав харківський правопис «націоналістичним», скасував його і ввів інші норми, які наближали норми української мови до норм російської. Політбюро затвердило постанову: «Вважати за необхідне дати на сторінках газети «Комуніст» розгорнуту, докладну критику викривлень і помилок, допущених в «Словнику», зокрема, пов'язаних з протягуванням в українську мову польських та інших іноземних слів в той час, коли для позначення нових понять є ближчі і добре знайомі українському народові російські слова».

Однак харківський правопис досі продовжували використовувати багато представників української діаспори за кордоном. Цим нормам слідували деякі письменники, журналісти, друковані видання та навіть один з телеканалів.

Не буду вдаватися в деталі, але нинішній звід правил частково повертає те, що було ДО штучного зближення норм українського і російського.

Один з найяскравіших прикладів: слова, які прийшли з давньогрецької та латини, тепер можна писати двома способами: ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логарітм, міф, міфологія і мітологія. Це пов'язано з тим, що поєднання th частіше передається літерою Т - математика, наприклад.

Невідомо, чи будуть прописані в новому зводі правил запозичення слів, але можливо, це торкнеться і їх. До цього запозичення найчастіше відбувалися через російську. Наприклад, англійське prankster в російській, а потім і в українському перетворилося в «пранкери», хоча, можливо, якби його запозичили безпосередньо, то так би і говорили: «пранкстер», за аналогією зі словами «гангстер», «гіпстер».

Іншими словами, нові правила - це ще одна ланка в ланцюзі «Євросоюз – Помісна церква - закон про мову», ще один ступінь, який відокремилася в стрімкому польоті ракети «Україна» в якусь свою сторону, в її спробі остаточно порвати з радянським минулим. Саме тому за такими, здавалося б, подробицями, як написання слів, так цікаво спостерігати.

Ксенія Туркова