Запізніла хімічна реакція: чому погіршилась екологічна ситуація на адмінмежі з Кримом?

Уже третій день поспіль у місті Армянськ на півночі Криму триває надзвичайна ситуація, запроваджена де-факто владою анексованого Росією півострова. Причиною стало нове погіршення ситуації із забрудненням повітря, про яке місцеві мешканці заговорили три тижні тому.

У п'ятницю, 14 вересня, кримське управління «Росспоживнагляду» зафіксувало у сусідньому з Армянськом селищі Перекоп перевищення в повітрі допустимих норм сірчаного ангідриду та хлороводню у 9-10 разів. «Утім, ризиків гострого впливу речовин на здоров'я населення немає», - цитує керівника управління «Росспоживнагляду» Наталю Пеньковську російське державне інформаційне агентство «РИА Крым». В прес-службі підконтрольного Росії «міністерства охорони здоров'я Криму» також запевняють, що жодного випадку хімічного отруєння в Армянську не зафіксовано. А в «МНС Криму» ввечері суботи, 15 вересня, повідомили про те, що «ситуація стабільна, загрози населенню Криму немає», цитує «РИА Новости».

Скарги городян тривають

Попри це городяни скаржаться на проблеми з диханням, алергічні реакції, головний біль та дивний масний наліт, що вкрив усі металеві поверхні ще від 24 серпня. Джерелом забруднення відтоді вважають хімічний завод «Кримський титан», що розташований на адмінмежі між Херсонською областю і Кримом, але фактично керується з Армянська. Найчастіше лунає версія про випаровування сірчаної кислоти із відкритого резервуара заводу, пересохлого впродовж спекотних літніх місяців.

Через оголошену надзвичайну ситуацію у навчальних закладах півночі Криму знову подовжили літні канікули - місцеві діти ще від початку вересня евакуйовані у санаторії на південному березі півострова. В Армянську навіть перенесли святкування дня міста - замість цього городяни зібрались в суботу під міською радою із вимогами запустити в місті пересувні лабораторії для діагностики отруєння в населення, збільшити кількість бригад для прибирання міста, та головне порушити питання виплати компенсації за пошкоджене майно та здоров'я.

Проїзд відкрито

Тим часом в суботу зранку керівництво української Держприкордонслужби відкрило проїзд через два західні пункти пропуску через адмінмежу з Кримом - «Каланчак» і «Чаплинка». Розташовані за 11 кілометрів від Армянська пункти пропуску не працювали тиждень - це рекорд від часу їхнього запровадження після анексії півострова 2014 року. 

За тиждень з боку Криму пропустили лише з півсотні громадян. Усім іншим, а зазвичай, за даними прикордонників, щодня межу із півостровом перетинає близько 10 тисяч осіб, довелося користуватись східним пунктом «Чонгар». Між цими пунктами - понад 150 кілометрів дороги.

З боку української влади чи не найпершою почала фіксувати забруднення повітря саме Держприкордонслужба. Перед закриттям пунктів пропуску до лікарів із скаргами на погіршення стану здоров'я звернулись понад 60 прикордонників. «У разі погіршення ситуації і нових скарг на хімічні викиди ми готові знову закрити «кордон», - розповів DW прес-офіцер херсонського прикордонного загону Іван Шевцов, - та поки що повітря помітно чистіше».

«І птиця дохне»

З початку тижня труби заводу «Кримський титан», які добре видно із селища Преображенка Херсонської області, вже справді не димлять, розповіли DW місцеві мешканці. Але коли з півдня дує вітер, то час від часу й досі «дере у горлі і паморочиться голова». «І птиця дохне”, - бідкається місцева підприємиця Степаніда Мєзіна, в якої ще на початку тижня за один вечір з невідомих причин пропало 13 індиків.

Державна екологічна інспекція України й досі вивчає характер забруднення на півдні Херсонської області. Згідно з результатами проб ґрунту, за останні два тижні там справді фіксується підвищення в півтора-два рази вмісту сульфатів порівняно з кінцем серпня.

Щодо причин забруднення повітря, українські та підконтрольні Росії правоохоронці в Криму ведуть розслідування по обидва боки адміністративної межі. Тож, через політичний резонанс події, версії сторін дедалі перетворюються на взаємні звинувачення.

Згідно з заявою кримського управління поліції, розташованого у Херсоні, разом із версією про порушення правил експлуатації заводів «Кримський титан», а також сусідніх содового і бромного заводів, розглядається варіант про пошкодження кислотного резервуара через артилерійські навчання російської армії.

Взаємні закиди провини

Ще одна можлива причина, за даними української поліції, «викид надлишків отруйних речовин Росією з метою створення інформкампанії проти України для дестабілізації обстановки на півдні Херсонщини». Таким чином де-факто влада півострова, мовляв, прагнула натиснути на Київ, щоб той розблокував греблю на Північно-кримському каналі та відновив подачу води в Крим, припинену після анексії.

У Криму, де, здавалося б, легше встановити причини забруднення через безпосередній доступ до хімічних підприємств, теж не відстають у вигадливості. Так, за інформацією видання «Новая газета», керівництво «Кримського титану» саме звернулося із заявою до ФСБ, звинувативши українську владу в «екоциді» через начебто руйнування захисних споруд кислотного резервуара. 

Заступник голови де-факто уряду Криму Ігор Михайличенко також підтвердив агенції «РИА Крым», що місцеві правоохоронці розглядають версію про «навмисний викид невідомих хімічних речовин з території сусідньої держави». Інші можливі причини забруднення повітря, на думку російського слідства: перевищення норм викидів титановим, содовим чи бромовим заводами, перевищення концентрації сірчаної кислоти в колекторі «Кримського титану» чи порушення правил експлуатації цього кислотонакопичувача.