Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж: герой чи злочинець?

Австралієць Джуліан Ассанж, який розкрив таємниці вашингтонської дипломатії, впродовж десяти років піддавався переслідуванням з боку американської влади. У США 49-річного засновника платформи WikiLeaks хочуть судити за публікацію сотень тисяч секретних військових документів про операції США в Іраку й Афганістані. Але 4 грудня лондонський суд відмовив США у видачі Джуліана Ассанжа.

Попри це засновнику WikiLeaks зарано святкувати перемогу, оскільки рішення лондонського суду ще може бути оскаржене. Як повідомляє німецьке інформаційне агентство dpa, після наступної судової інстанції ця справа може опинитися у Верховному суді Великобританії і врешті-решт - у Європейському суді з прав людини у Страсбургу.  

Джуліан Ассанж залишається неоднозначною фігурою. Багато хто вважає його викривачем військових злочинів і корупції, а також батьком сучасної розслідувальної журналістики. Для інших же він - зрадник, ворог держави, пособник президента РФ Володимира Путіна, дехто навіть ставить йому в провину обрання Дональда Трампа на посаду президента США.

«Щоденники афганської війни» та «Іракське досьє»

Джуліан Ассанж заснував WikiLeaks у 2006 році, проте прориву платформа досягла лише через чотири роки.

У квітні 2010-го на сайті WikiLeaks було опубліковано відео «Супутнє вбивство» (Collateral Murder), у якому зафіксовано, як у 2007 році під час атаки двох гелікоптерів армії США в Багдаді загинули мирні жителі. Двоє загиблих виявилися журналістами Reuters.

«Щоденники афганської війни» та «Іракське досьє», підготовлені у співпраці зі світовими ЗМІ, також продемонстрували суспільству непривабливу реальність, яка виходить за рамки добре налагодженої піар-машини Держдепартаменту й Пентагону. А з осені 2011 року в результаті витоку інформації та її публікації на WikiLeaks у відкритому доступі з'явились усі дипломатичні депеші США.

Звинувачення у зґвалтуванні

Репутація Ассанжа вперше серйозно постраждала ще тоді, коли він перебував на піку своєї популярності. У 2012 році він сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, побоюючись арешту за європейським ордером, виданим Швецією. Засновник WikiLeaks вважав, що Швеція може екстрадувати його до США.

Підставою для ордера стала справа про зґвалтування, яку порушили за заявою однієї з активісток WikiLeaks - громадянки Швеції, яка у 2010 році вступила з Ассанжем у статевий зв'язок. Вона стверджувала, що майже заснула, коли той вирішив зайнятися з нею сексом без презерватива, а за шведськими законами незахищений секс без обопільної згоди вважається зґвалтуванням.

Однак восени 2019 року шведські органи юстиції закрили справу щодо Ассанжа, вважаючи зібрані докази недостатньо переконливими для висунення офіційного обвинувачення.

Співпраця Ассанжа з Russia Today

Неоднозначну оцінку заслужив і факт співпраці Ассанжа з прокремлівськими ЗМІ.

Перебуваючи спочатку під домашнім арештом за запитом шведської прокуратури, а потім у посольстві Еквадору, засновник WikiLeaks продовжив свою журналістську діяльність.

У 2012 році він став продюсером політичного ток-шоу The World Tomorrow для російського телеканалу RT (колишнього Russia Today). Першим гостем його передачі став лідер ліванського радикального шиїтського руху «Хезболла» Хасан Насралла, у якого Ассанж взяв інтерв'ю за допомогою відеозв'язку.

Оглядачі багатьох західних ЗМІ - наприклад, німецького тижневика Der Spiegel, британської газети The Guardian й американської The New York Times - піддали інтерв'ю Ассанжа критиці. Головним закидом на його адресу стало те, що він поставився до ліванського лідера занадто некритично. А британський журналіст і фахівець з Росії Люк Хардінг назвав Ассанжа «корисним ідіотом» російської пропаганди.

Загалом в ефір Russia Today вийшло 12 випусків програми Ассанжа. Їхніми учасниками стали найрізноманітніші люди - у тому числі й нинішній прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан, словенський філософ Славой Жижек та американський лінгвіст і філософ Ноам Чомскі.

Платформа WikiLeaks привела Трампа до перемоги?

Дехто звинувачує Джуліана Ассанжа і в тому, що він сприяв обранню на посаду президента США Дональда Трампа. У розпал президентської кампанії у країні в 2016 році на порталі WikiLeaks були опубліковані майже 20 тисяч електронних листів, пов'язаних з кандидаткою в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Документи були отримані внаслідок злому сайту Національного комітету Демократичної партії США. З листів стало зрозуміло, що Клінтон перебувала в змові з багатьма представниками партії з метою обійти внутрішньопартійного конкурента Берні Сандерса.

Це не тільки коштувало їй перемоги під час перегонів з фаворитом Кремля, республіканцем Трампом, а й завдало шкоди репутації Джуліана Ассанжа, якого знову звинуватили у зв'язках з Росією. Спецслужби Сполучених Штатів вважають, що за кібератакою стоять російські хакери.

У США називають WikiLeaks терористичною організацією

Хай там як, один факт залишається незаперечним: упродовж останніх десяти років на WikiLeaks і, в першу чергу, особисто на Ассанжа чинився величезний тиск. Викривача оголошували ворогом американської держави й закликали вбити; WikiLeaks було відмовлено в хостингу на Amazon; Paypal, Mastercard і Visa перестали пересилати в WikiLeaks пожертви; сайт WikiLeaks кілька разів намагалися вивести з ладу; американські політики називали WikiLeaks «терористичною організацією».

Після семи років перебування в еквадорському посольстві в Лондоні Ассанжа у квітні 2019 року направили до британської в'язниці суворого режиму у зв'язку із запитом США про екстрадицію.