Завтра село залишиться без фахівців: Результати вступної кампанії стали неприємною несподіванкою для аграрних вишів

Цьогоріч 55 відсотків випускників сільських шкіл взагалі не складали ЗНО, тобто навіть не спробували продовжити навчання в інституті чи університеті, і лише 15 відсотків тих, хто подав документи до ВНЗ, стали першокурсниками. Невідповідність якості освіти в місті й на селі стає дедалі більшою перепоною для сільської молоді на шляху до вишу. Хоча високопосадовці від освіти наголошують, що головне надбання кожної, у тому числі й нашої, країни — її людський капітал, формування якого розпочинається із загальноосвітньої школи, гімназії чи ліцею. Чиновники з пафосом розповідають про важливість забезпечення доступної та якісної шкільної освіти незалежно від місця проживання (місто це чи село). Мовляв, така політика — одне з найважливіших завдань сучасної України.

Ситуацію в аграрній освіті (і не лише) ускладнює розподіл бюджетних місць на основі так званого «широкого конкурсу», коли, приміром, за майбутнього студента-економіста (точніше, за гроші на його навчання) на рівних змагаються регіональні виші, які готують кадри для АПК, й кращі класичні університети країни.

Про ці та інші перекоси, які заважають розвитку аграрної освіти, йшлося під час круглого столу «Вступна кампанія 2017 року на економічні та управлінські спеціальності до аграрних ВНЗ: оцінка, траєкторія майбутнього». Захід відбувся у столиці, в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

У навчальному закладі зібралися ректори аграрних вишів, декани факультетів економічного спрямування, представники Міністерства освіти та науки, Міністерства аграрної політики та продовольства. До науковців НУБіП приєдналися колеги з інших вишів, які прибули на круглий стіл з Білоцерківського, Вінницького, Миколаївського, Сумського, Харківського національних аграрних університетів, Полтавської державної аграрної академії, Подільського державного аграрно-технічного університету, Таврійського державного агротехнологічного університету, Тернопільського національного економічного університету, Уманського національного університету садівництва, Херсонського державного аграрного університету та інших, Науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта», Академії фінансового управління Міністерства фінансів України.

Принцип «широкого конкурсу» створив диспропорції у державному фінансуванні

— За останні п’ять років ми бачимо істотне скорочення обсягів державного замовлення на підготовку фахівців освітнього ступеня бакалавр перших курсів, — зазначив у своєму виступі декан економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування Анатолій Діброва. Загалом по країні обсяг зменшився на 33 відсотки — з 123 тис. до 82,7 тис. Зокрема, на денну форму — знизився на 28: з 104 тис. до 74,7 тис.

Тоді як кількість зареєстрованих для здачі ЗНО, зокрема випускників цього року, скоротилась на 20 відсотків.

Щодо економічних спеціальностей — схожа тенденція. Цьогоріч порівняно з 2016 роком на економічні спеціальності приблизно на 30 відсотків зменшилися обсяги державного замовлення.

Про те, що результати вступної кампанії-2017 на економічні спеціальності аграрних вишів України на місця державного замовлення стали неприємною несподіванкою не лише для багатьох абітурієнтів та їхніх батьків, а й спричинили занепокоєння серед освітян, йшлося ледь не в кожному виступі. Адже запровадження принципу «гроші йдуть за студентом» та «широкого конкурсу» створило значні диспропорції у державному фінансуванні ВНЗ та фактично унеможливлює здійснення планування потреби у фахівцях за певними спеціальностями на державному рівні, з урахуванням регіональних та галузевих особливостей.

— За результатами вступу 2017 року, — наголосив Анатолій Діброва, — всі аграрні ВНЗ, що здійснюють підготовку за спеціальністю «Економіка», на місця державного замовлення набрали... аж 11 осіб! (З цих одинадцяти лише одному стати студентом допоміг сільський коефіцієнт). Мінімальний прохідний конкурсний бал ЗНО був 182,4!

Вибудувана за формулою «гроші за вступником» на основі єдиних загальнодержавних списків абстрактна система зарахування абітурієнтів на певну спеціальність повністю нівелює процес проведення профорієнтаційної роботи, не дає можливості науково-педагогічним колективам університетів відбирати кращих абітурієнтів, вмотивованих для роботи саме в аграрній галузі. Син чи донька селянина (фермера, вчительки, лікаря) не може вступити за своїм бажанням, приміром, на економічну чи менеджерську спеціальність до обраного ним університету.

У результаті розподілу місць державного замовлення окремі спеціальності в аграрних ВНЗ, зважаючи на низький конкурсний бал абітурієнтів, взагалі не отримали місць державного замовлення, а якщо і отримали, то сформувати повноцінну студентську групу часто є неможливим. Ситуація спричинена тим, що результати ЗНО учнів сільських навчальних закладів є значно гіршими, ніж міських. Випускники сільських шкіл, за статистикою, удвічі рідше користуються послугами репетиторів і відвідують підготовчі курси, ніж міських.

Невже «діти асфальту» поїдуть з дипломами піднімати глибинку?

Враховуючи те, що до аграрних ВНЗ на економічні спеціальності переважно вступають випускники саме сільських шкіл, це свідчить: молодь з глибинки навіть із запровадженням при вступі сільського коефіцієнта не може конкурувати з міськими однолітками за місця державного замовлення. Водночас АПК — донор національної економіки — відчуває гостру потребу в кваліфікованих кадрах. Тим часом, діти асфальту (мешканці міста) навряд чи після отримання диплома поїдуть працювати у сільську місцевість.

До того ж підготовка фахівців економічного профілю для сільського господарства в аграрних вишах (на цьому не раз наголошувалося під час круглого столу) має свою галузеву специфіку — і не може бути реалізована повною мірою класичними університетами.

— Щоб підготувати сьогодні економіста для аграрного сектору, — зазначив Анатолій Діброва, — потрібні відповідні умови, наукові школи, потрібні сучасні технології, які є і в аграрних університетах. Перевага в тому, що у НУБіП, як і в інших аграрних вишах, є агрономічний факультет, маємо в університеті тваринництво. І тут найкращі досягнення, які є, даються нашим студентам на першому-другому курсі. Без цього розробити бізнес-план, розрахунки — достатньо складно.

Водночас значне скорочення обсягів прийому на місця державного замовлення загрожує подальшому існуванню в аграрних ВНЗ наукових шкіл з економіки, бухгалтерського обліку, фінансів, менеджменту та маркетингу, що складалися протягом десятиліть. Продовження такої тенденції щодо вступу неминуче призведе до скорочення та закриття відповідних кафедр й факультетів в аграрних ВНЗ, втрати висококваліфікованих викладачів.

Така технологія формування державного замовлення фактично нівелює систему профорієнтації абітурієнтів, унаслідок чого до конкретних ВНЗ приходять «випадкові» для них випускники шкіл.

Самі ж абітурієнти часто дезорієнтовані через нестабільність умов прийому на навчання, відсутність інформації про обсяги державного замовлення до початку вступної кампанії.

«Завдання державного чиновника — не навчати, а слухати, що люди кажуть, тим більше, що це думка професіоналів і практиків. А коли міністерство не хоче дослухатися, то про що це може свідчити?».

У своєму виступі ректор, зокрема, наполягав, що неприпустимо передавати коледжі, які входять до структури вишів, на фінансування місцевим бюджетам, бо це зруйнує ступеневу освіту.

За результатами обговорення учасники круглого столу підтримали резолюцію. Документ зафіксував озвучені під час обговорення основні проблеми та виклики подальшого розвитку економічних та управлінських спеціальностей в аграрних ВНЗ. А також окреслює шляхи їх вирішення. На думку освітян-аграріїв, «для забезпечення рівного доступу до вищої освіти необхідно розробити більш дієві інструменти підтримки сільської молоді при вступі до ВНЗ та суттєво підвищити якість загальної середньої освіти у сільських школах.

Удосконалити нормативно-правові акти щодо підтвердження вступниками права користування сільським коефіцієнтом та його коригування в напрямі підвищення.

Запровадити в аграрних ВНЗ нові спеціальності 057 «Економіка агробізнесу» та 077 «Аграрний менеджмент», що дозволить враховувати галузеві особливості підготовки фахівців».

Також «потребує перегляду система розподілу державного замовлення при вступі до ВНЗ з урахуванням реальних потреб економіки у трудових ресурсах та регіональних проблем розвитку».

ДО РЕЧІ

Прохідні бали на економічні спеціальності були ще вищими

На економічний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України, який має понад 65-річну історію і завжди вирізнявся великим авторитетом випускників і конкурсом вступників, за держзамовленням 2017 року на спеціальність «Економіка» зараховано два абітурієнти, на спеціальність «Менеджмент» — три вступники, «Маркетинг» — шість. 

При цьому в Україні лише 2,4 відсотка випускників сільської школи набрали на ЗНО більше 180 балів, тоді як прохідні бали на економічні спеціальності були ще вищими.

Агропромисловий комплекс є важливою складовою національної економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку, технічне обслуговування та соціально-економічний розвиток села і забезпечує майже 14 відсотків ВВП України та понад 40 відсотків її експорту.

Скорочення державного замовлення в аграрних ВНЗ веде не тільки до краху економіко-обліково-фінансових спеціальностей і дефіциту відповідних фахівців з менеджменту, планування у рослинництві та тваринництві. Потребу в таких фахівцях мають 39 тисяч фермерських господарств, майже вісім тисяч сільських рад, районні управління агропромислового розвитку, де працюють десятки тисяч економістів та бухгалтерів. Сповільниться також і без того низький темп соціально-економічного розвитку сільських громад в нових умовах децентралізації їх управління.

АКТУАЛЬНО

У боротьбі з АЧС кадри також вирішують усе

Маючи аграрну галузь, яка приносить до бюджету України значну кількість надходжень, на 2017 рік було визначено загальнодержавну потребу в підготовці бакалаврів за денною формою навчання для випускників середньої школи за спеціальністю «Захист і карантин рослин» — 97 місць державного замовлення, «Садівництво та виноградарство» — відповідно 55, «Водні біоресурси та аквакультура» — 64, що не відповідає національним інтересам та запитам виробництва.

Зважаючи на катастрофічну епізоотологічну ситуацію, зокрема з африканською чумою свиней, далекою до ідеального стану якістю продукції тваринництва, виділено лише 90 місць для підготовки фахівців-бакалаврів денної форми навчання за нововідкритою спеціальністю «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза».

В Україні нині понад 10,5 млн. га лісових угідь, у лісовому господарстві працює майже 500 підприємств різних форм власності, а державне замовлення на підготовку фахівців-бакалаврів денної форми навчання за спеціальностями «Лісове господарство» — 218 місць, «Деревооброблювальні та меблеві технології» — відповідно 60.

На круглому столі побувала Галина КВІТКА.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.