«ZPSanek: ЗЕ-бізнес». Як блогер-депутат Куницький використовує мандат «слуги народу» в інтересах власного бізнесу?

Олександр Куницький – «нове обличчя» української влади. Він – відомий автоблогер ZPSanek з мільйонною аудиторією, який став відомим завдяки роликам про свавілля «ДАЇшників», а згодом і поліціянтів – у 2019 році пройшов до Верховної Ради як мажоритарник від політсили «Слуга народу» президента Володимира Зеленського.

Отримавши мандат, народний депутат має діяти в інтересах громади, яка його обрала представляти інтереси. Та, як виявили «Схеми», схоже, «слуга народу» Куницький вирішив, всупереч закону, скористатися ним у приватних інтересах, точніше, в інтересах пов’язаного з ним бізнесу.

Цього літа обличчя депутата Куницького з’явилося на київських заправках для електромобілів і на спеціально створеному сайті, де парламентар – в амплуа блогера ZPSanek – заохочує стати його «партнером» та «разом із ним» інвестувати в «Автоентерпрайз» – компанію, що займається встановленням зарядних станцій для електрокарів та їхнім імпортом з-за кордону.

Та придивившись до ситуації уважніше, «Схеми» встановили, що це не єдиний метод, як народний обранець допомагав пов'язаній з ним фірмі «Автоентерпрайз». Зокрема, Куницький користувався своїм правом депутатського звернення, щоб «врятувати» згадану компанію від кримінального провадження, намагався встановити її електрозаправки біля самої Ради і навіть подавав законопроєкти в інтересах конкретного бізнесу.

На початку червня 2020 року на багатьох київських заправках для електромобілів з’явилися зображення з Олександром Куницьким – народним депутатом від фракції «Слуга народу» та мажоритарником з Харкова.

Чому ж депутат рекламує приватний бізнес? Хіба це не суперечить Конституції України, закону «Про статус народного депутата» – якими влада та бізнес мають бути розділені?

Юрист ГО «Центр протидії корупції» Андрій Савін вважає, що парламентар не мав би цього робити: «Народний депутат – це серйозна посада. Заборонено реалізовувати будь-які повноваження в приватних цілях».

Заборона для представників влади займатись бізнесом та просувати його інтереси за допомогою владних повноважень лежить в основі антикорупційного законодавства у всіх розвинених демократіях.

Так, Рон Кіфовер, президент громадської організації Sunshine Coalition for Open Government із Канзасу розповідає, що в США «конгресмени за жодних умов не можуть особисто продавати або підтримувати якусь продукцію. Порушення можуть призвести до штрафу або ж навіть відкликання з Конгресу».

Та виявилося, що рекламна кампанія із зображеннями «слуги народу» не обмежилась лише заправками. «Схеми» віднайшли окремий сайт, створений також у червні 2020 року, тобто вже тоді, коли Олександр Куницький майже рік був народним обранцем.

На головній сторінці парламентар заохочує стати його «партнером» та «разом із ним» інвестувати в «Автоентерпрайз» – компанію, що займається встановленням зарядних станцій для електрокарів та їхнім імпортом з-за кордону.

Примітно, що прізвище Куницького там ніде не зазначено. Публічно рекламуючи бізнес, він виступає у своєму іншому амплуа – ZPSanek.

Пізніше у коментарі «Схемам» представник цього бізнесу заявив, що рекламна кампанія із зображеннями Куницького на цих станціях, та сайт із його зображенням – це витівки конкурентів.

Але розслідування «Схем» встановило, що блогер ZPSanek не лише роками справді публічно асоціював себе із цим бізнесом, і рекламував його у своїх роликах, але і ставши депутатом, вчиняв набагато серйозніші з точки зору антикорупційного законодавства дії в інтересах саме цієї компанії.

Як ZPSanek став народним депутатом

Хто такий ZPSanek? Саме під цим псевдонімом Олександр Куницький задовго до приходу в політику здобув популярність у мережі ютуб. Блогер родом із Запоріжжя викладав ролики зі своїм спілкуванням з «ДАІшниками». А згодом, після реформи – з поліціянтами, коли ті зупиняли його автівку, і в розмові з якими він всіляко відстоював свої права.

Наразі його канал на ютубі налічує понад мільйон підписників, а його відео набирають від кількасот тисяч до кількох мільйонів переглядів.

Така впізнаваність відкрила для Куницького шлях у велику політику, коли новостворена партія «Слуга народу» висунула його кандидатуру на вибори до парламенту на 169 окрузі у Харкові. На окрузі автоблогер змагався з соратником Петра Порошенка Олександром Грановським.

Під прапорами «Слуги народу» Куницький здобув перемогу, отримавши на окрузі втричі більше голосів харків'ян, аніж Грановський.

Прийшовши в парламент, Куницький увійшов до складу комітету з питань правоохоронної діяльності. Став співавтором декількох десятків законопроєктів. Щоправда, за рік жодного разу не виступав з парламентської трибуни.

Однак, виявилось, паралельно з роботою у парламенті Куницький продовжував розвивати бізнес, при чому, демонструючи це публічно.

Парламентська аналітикиня громадського руху «Чесно» Оксана Ставнійчук зауважує, що народні обранці мали б діяти в інтересах громади, а не у власних: «Народні депутати все ж таки мають представницький мандат і мають діяти в інтересах громади, яка їх обрала. Коли мова йде про бізнес, це вже приватний інтерес, тобто чи збільшити свої прибутки чи збільшити прибутки родичів і так далі».

Але чи обмежилось все лише рекламою? Як саме Куницький пов’язаний із компанією «Автоентерпрайз»?

І, головне, ставши депутатом, та отримавши владні інструменти, повноваження та привілеї, чи не піддався він спокусі ще й використати їх в інтересах цього бізнесу всупереч антикорупційному законодавству?

На ці питання шукали відповіді журналісти «Схем».

Ця історія – яскрава ілюстрація, чому робота депутата у Верховній Раді несумісна з веденням бізнесу, і до яких наслідків це може привести.

Як ZPSanek-Куницький пов’язаний з групою компаній «Автоентерпрайз»?

Запит суспільства на екологічність, зменшення викидів в атмосферу на Заході знаходить реалізацію вже десятки років, утім для України це все ще порівняно нова сфера.

Ринок електромобільної інфраструктури в Україні лише починає набирати обертів.

У перспективному та зростаючому бізнесі вже сформувались впливові учасники, зокрема компанія «Автоентерпрайз».

«Автоентерпрайз», яку нині рекламує Куницький – це харківський бізнес, який має декілька напрямків: ввезення електроавтомобілів з-за кордону, для продажу та надання в оренду; їхній ремонт; виготовлення зарядного обладнання для електрокарів; встановлення та обслуговування електрозарядних станцій та організація послуг таксі з «електро-автопарком».

Для розуміння: на українському ринку «електрозаправок» наразі це – найбільший гравець. Три з чотирьох електрозарядних станцій в Україні виготовлені на заводі «Автоентерпрайз» у Харкові, більшість з яких оперує під цим же брендом. Ще частину обладнання у них придбали інші, набагато менші оператори ринку.

За своєю структурою група «Автоентерпрайз» об’єднана у пул компаній, який складається з близько десятка фірм. Усі вони пов’язані між собою спільними директорами та засновниками. Утім, головною дійовою особою тут виступає харківський бізнесмен Дмитро Ніконов.

Сам Куницький у структурі власності цих компаній формально ніколи не фігурував. До походу в парламент він отримував тут зарплату, а також фінансово взаємодіяв із цим бізнесом як фізична особа-підприємець.

При цьому, Куницький ніколи не приховував, навпаки, багато разів публічно асоціював себе з групою компаній «Автоентерпрайз» та виступав від її імені.

А Дмитро Ніконов у документах прямо називав його своїм бізнес-партнером.

Окрім того, вони разом відвідували телеефіри, як у вересні 2017-го на телеканалі «Еспресо», де розповідали про переваги бізнесу: «Технології йдуть такими темпами, що невдовзі все одно будуть електропанелі розвинені настільки, що кожна людина в принципі зможе встановлювати й заряджати свій електрокар. На сьогодні компанія «Автоентерпрайз» дозволяє робити за допомогою наших електростанцій. І це найдешевший варіант зарядки авто».

Відтоді і досі в структурі власності компанії нічого не змінювалося, а Куницький продовжував просувати цей бізнес у своїх ютуб-роликах.

Наприклад, у квітні 2019-го він згадував: «Компанія «Автоентерпрайз» у зв’язку з розширенням набирає штат нових співробітників. Якщо любиш працювати з професіоналами й хочеш створювати майбутнє – тобі до нас».

Подібні згадки лунають і на відео, опублікованому вже у розпал виборчої кампанії. «Я розповім тобі, де купити авто на 500 доларів дешевше. Тільки при зверненні до компанії «Автоентерпрайз», менеджер підбере тобі авто за 500 доларів дешевше ніж у будь-якого конкурента», – розповідає Куницький.

Примітно, що влітку 2019 року обратись у Верховну Раду пробував не лише Куницький, а Дмитро Ніконов, на якого цей бізнес і оформлений, на сусідньому окрузі у Харкові. Щоправда, партія його кандидатуру зрештою так і не затвердила.

Але «Схеми» розшукали поданий ним пакет документів.

У своїй анкеті Дмитро Ніконов прямо вказував, що Олександр Куницький – його бізнес-партнер.

Натомість у коментарі «Схемам» Ніконов заперечив, що подавав анкету кандидата: «Я не був кандидатом... Мене в «Слузі народу» просили... Я їм кажу: хлопці, я – бізнесмен, я маю на роботі бути, я – конструктор, я – інженер, я – програміст, але я не можу сидіти і натискати кнопочку. Це надто маленька для мене задача. ...За всіма параметрами ми номер один. Ми в Києві – номер один, розумієте, яка ситуація».

Ставши депутатом Куницький взяв офіційного власника їхнього, як виходить, спільного бізнесу Ніконова, собі у помічники. На громадських засадах. Але хто кому насправді допомагає?

«Схеми» виявили низку фактів, які можуть свідчити про те, що ставши депутатом Куницький використовував свій мандат в інтересах «Автоентерпрайз» – групи компаній не лише з амбітними планами, але і з великим багажем проблем із законом.

Проблеми «Автоентерпрайз» з правоохоронцями

Ще восени 2018 року харківські податківці перевіряли одну з фірм групи компанії «Автоентерпрайз» під назвою «Тесла моторс» і вcтановили недоплату податків на суму близько 20 мільйонів гривень.

Ніконов та Куницький з цим не погоджувались, приходили у харківську податкову, а юристи компанії надавали свої заперечення.

Так Дмитро Ніконов у той час розповідав: «Підприємство в дійсності майже не приносить доходів. А вони сказали, що такого не буває, що бізнес робиться задля грошей».

Тоді водії «Екотаксі», що входить в цю ж бізнес-групу, навіть виходили на протести під офіс фіскалів.

Минуло пів року і проблем із податківцями у фірми «Тесла моторс» не поменшало. Надані заперечення були враховані лише частково. Натомість фіскали встановили інші порушення, наприклад, що в «Тесла моторс» частково продавали електрокари за готівку і не платили з цього податки, виводили гроші на пов’язаних ФОПів, не маючи підтвердження для цих платежів. За всі зловживання зрештою їм виписали штрафи на суму понад 220 мільйонів гривень.

Паралельно групою харківських компаній «Автоентерпрайз» зацікавились і столичні правоохоронці, а саме слідче управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС у співпраці з Генпрокуратурою.

Їхнє розслідування встановило, що при ввезенні машин з США та продажу електрокарів в Україні харківські бізнесмени занижують їхню вартість, тобто ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах, чим наносять збитки державному бюджету.

Зокрема, в реєстрі судових рішень зазначено: «Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин Ніконов Д.А. за попередньою змовою зі службовими особами підконтрольних підприємств: ... серед яких «Автоентерпрайз», а також низкою фізичних осіб-підприємців, серед яких Мустафаєва Аліна (та інші)... в період 2015-2018 років здійснили придбання електроавтомобілів на території США, імпорт даних електроавтомобілів до України та їх митне оформлення з використанням підроблених документів, за штучно заниженою митною вартістю та заниженою вартістю подальшої реалізації кінцевим покупцям».

До того ж, Ніконов, за версією слідства, організував діяльність служби таксі у Харкові без ліцензії з використанням неоформлених працівників. А також виробництво зарядних пристроїв для електроавтомобілів без необхідних сертифікатів та декларацій відповідності.

Досудове розслідування у цій справі триває, його термін продовжили до 2021 року.

На додачу до всього кримінальне провадження розпочало ще і Державне бюро розслідувань, та того разу підозра впала вже на державних службовців. А саме на митників у тому, що вони за хабарі допомагали занижувати митні платежі при ввезенні електрокарів Chevrolet Volt фірмою ТОВ «Екомобілі», ще однією компанією з орбіти «Автоентерпрайз».

Усю цю зростаючу увагу податківців та правоохоронців до своєї бухгалтерії у компанії «Автоентерпрайз» називали тиском на бізнес. Штрафи досі не сплачені, тривають суди.

Попри це наразі компанія продовжує рости, встановлює нові станції по Україні, збільшує обсяги імпорту електрокарів з Америки. А цьогоріч у червні склад групи компаній поповнився ще однією фірмою, з уставним капіталом в один мільярд гривень.

З обранням Куницького у Раду змінилось ще дещо.

«Щит» від обшуків: спільна «прописка» депутата і бізнесу

Серед атрибутів, якими обзаводяться народні депутати, особливо мажоритарники – громадські приймальні. По суті ця офіційно зареєстрована адреса, або декілька, місце для взаємодії народного обранця чи його помічників з виборцями.

Але є одна особливість: приймальні як службові приміщення народного депутата недоторканні. Для того, щоб провести в них, наприклад, обшук в рамках кримінальної справи, слідчий має отримати для цього особисте погодження генерального прокурора України.

А де свої приймальні розмістив народний депутат Олександр Куницький?

За даними офіційного сайту Верховної Ради, одна з приймалень Куницького розташована у Харкові за адресою Академіка Павлова 271а. За цією адресою розміщується офіс компанії «Екомобілі» з групи «Автоентерпрайз» – тієї, діяльність якої розслідує Державне бюро розслідувань.

Також там же прописана фірма ПП «Автоентерпрайз», яка фігурує в іншій кримінальній справі слідчих Державної фіскальної служби.

Зареєстрував Куницький і ще одну приймальню у Харкові, за адресою вулиця Рудика, 6, де також розташовані дві компанії з пулу «Автоентерпрайз»: виробничі потужності НВП «Система», на яких виготовляють електрозарядне обладнання, та ТОВ «Автоентерпрайз Харків», фірма, що фігурує у схемі, діяльність якої теж розслідують фіскали під процесуальним керівництвом прокуратури.

Юрист ЦПК Андрій Савін припускає, що це не просто збіг: «Це запобіжник. Генеральний прокурор – він же не може просто погодити, каже, давайте клопотання, я підписую і проводьте обшук. Це ціла процедура, у генерального прокурора є відповідний підрозділ, який буде це вивчати, тобто це може бути тривалий процес. Звісно, можна вважати, що це просто така безпека бізнесу».

Парламентський комітет, у якому від початку хотів працювати Олександр Куницький – це комітет з питань правоохоронної діяльності. Пояснював він це цікавістю до реформування поліції, що логічно на тлі, як він каже, його багаторічної публічної боротьби проти свавілля «ДАЇшників», а згодом, поліціянтів. Та спершу з цим не складалось.

Куницький навіть записував відповідне відео: «Це комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Це, на мою думку, єдиний профільний для мене комітет. Сьогодні ж, прийшовши у комітет, я з гіркотою виявив, що в комітеті я більше не перебуваю. Навіть не поспілкувавшись зі мною, без усіляких погоджень перевели мене в інший комітет. Вважаю за потрібне і правильне обговорити питання у публічній площині».

Зрештою Куницькому вдалось домогтися свого і отримати крісло у бажаному комітеті.

Тепер до очільників правоохоронних органів,які часто приходять звітувати в цей комітет, у Куницького будуть запитання. І не лише про реформу поліції.

Владний інструмент: «депутатське звернення» в правоохоронні органи

Серед методів здійснення своїх владних повноважень у народних депутатів є такий інструмент як депутатське звернення. Звернення депутата у різні державні органи – це по суті вимога депутата, уповноваженого народом, звернути увагу на якусь проблему, вчинити якісь дії, або надати якусь інформацію.

Ще одну особливість цих звернень відзначає аналітикиня руху «Чесно» Оксана Ставнійчук: «Перевагою депутатського звернення і запиту в тому, що це обов’язково до відповіді».

На цю особливість звертає увагу і юрист ЦПК Андрій Савін: «Є закон, який зобов’язує будь-яку особу, яка отримала депутатське звернення, розглянути, надати письмову відповідь протягом певного терміну. За ненадання відповіді на депутатське звернення, передбачена кримінальна відповідальність».

Як виявили «Схеми», вже на другий місяць свого депутатства, парламентар Куницький пише звернення до тодішнього генерального прокурора України Руслана Рябошапки.

До листа на офіційному депутатському бланку він докладає лист від директора фірми «Екомобілі» – скаргу на дії слідчих ДБР, які порушили та розслідують кримінальну справу щодо змови митників та цієї компанії з метою заниження митних платежів до бюджету.

Під час спілкування про обставини подій того часу із різними джерелами, які могли бути обізнані «Схеми» отримали декілька звукових повідомлень, які депутат Куницький нібито пересилав своєму товаришу по месенджеру WhatsApp, з яким під час роботи в парламенті обговорював їхні спільні бізнесові справи.

Два з цих аудіозаписів датовані 18 жовтня 2019 року, тобто через два дні після відправлення звернення щодо розв’язання проблем цього бізнесу генпрокурору Рябошапці.

«У нас зараз бюджет, продовжили засідання. Сьогодні Рябошапка у нас в комітеті чекає, поки ми всі звільнимось і підемо його м’яти...Нагадай мені з приводу кримінального провадження, що там?», – говорить на них голос, схожий на голос Куницького.

Дійсно, того дня Руслан Рябошапка приходив на правоохоронний комітет у Верховну Раду.

А вже за чотири тижні листом за підписом генпрокурора Рябошапки депутата Куницького поінформували: «Ваше звернення розглянуто. Наразі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває. За результатами розгляду звернення порушень вимог чинного законодавства України не встановлено, підстави для вжиття заходів реагування на теперішній час відсутні».

Звернення народного депутата Куницького в інший правоохоронний орган дало навіть кращий результат для групи компаній з його орбіти.

Так, 17 вересня 2019 року «слуга народу» пише депутатське звернення на ім’я на той час директора Державного бюро розслідувань Романа Труби. Ні в цьому, ні в інших своїх подібних зверненнях депутат не вказує, що має особистий стосунок до цього бізнесу.

Куницький скаржиться директору ДБР на слідчих офісу великих платників податків фіскальної служби, які розслідують ухилення від сплати податків групою компаній «Автоентерпрайз» та Дмитром Ніконовим. Те, що це його офіційний помічник, депутат також замовчує.

Реакція Романа Труби блискавична. Вже наступного дня ДБР відкриває кримінальне провадження проти податківців, які запідозрили «Автоентерпрайз» у фінансових махінаціях за статтею протидія законній господарській діяльності.

Ось тільки, за словами юриста Андрія Савіна, направивши депутатське звернення у приватних цілях, Куницький сам порушив закон: «Жодній людині не заборонено звертатися із заявами до правоохоронних органів, із заявами про злочин. Але якщо в цьому випадку він звертається і просить відкрити кримінальну справу і так само використовує інструмент свого депутатського звернення, він вчиняє порушення антикорупційного законодавства, тому що реалізує свої депутатські повноваження в приватних інтересах».

У Національному агентстві з питань запобігання корупції підтвердили, що безвідносно до конкретної особи депутата його звернення щодо кримінального провадження, до якого він може мати стосунок – це порушення закону.

«Він використовує свій депутатський мандат, по суті підміняючи такими діями процесуальні механізми взаємодії сторін кримінального провадження», – зазначає виконувач обов'язків керівника Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції НАЗК Олександр Шульга.

І додає: «НАЗК має принципову позицію стосовно того, що якщо кримінальне провадження якимось чином стосується народного депутата і він намагається направляючи депутатське звернення з’ясувати ту чи іншу інформацію в межах кримінального провадження, він діє в умовах конфлікту інтересів».

– Це штраф? – уточнюють журналісти можливі наслідки для порушника.
– Штраф і внесення до Реєстру корупціонерів.

У коментарі «Схемам» Дмитро Ніконов заявив, що «у нього немає проблем з бізнесом» і додав: «Для чого мені його (Куницького – ред.) просити про допомогу з вирішенням проблем»?

Про звернення депутата, в якому той поскаржився керівництву ДБР на слідчих офісу великих платників податків фіскальної служби, Ніконов відповів, що йому про це невідомо: «Я про це звернення не знаю, але я вам скажу так, коли він ще був блогером, ми з ним разом з цими товаришами їздили воювали і так далі. Це ті здирники, яких «ловили» на хабарі. І все. Я не знаю, це тільки його ініціатива... Я людина не злопам'ятна, я на них «забив», так. А він, може, запам'ятав цю ситуацію. Ну і взагалі, якщо депутату стає відомо про якесь... у нього є, припустимо, дані, записи розмов і так далі, то він повинен якось діяти...».

Інструмент депутатських звернень харківський мажоритарник використовував не лише для розв’язання проблем тісно пов’язаного із собою бізнесу з правоохоронцями.

«У дворі Верховної Ради»: пошук найкращих місць для «своїх» заправок за допомогою мандату

Олександр Куницький орендує квартиру в будинку на вулиці Євгена Коновальця, що на столичному Печерську, що вказує у своїй декларації.

«Схеми» знайшли його депутатське звернення, адресоване приватній компанії «ДТЕК Київські електромережі», яка відповідає за всі електромережі та підключення до них у столиці.

У ньому йдеться: «Прошу надати народному депутату України всю наявну інформацію про порядок приєднання до електричних мереж, на прикладі зарядної станції для електромобілів (технічний паспорт додається) на одній із трансформаторних підстанцій за адресою м.Київ, вул. Євгена Коновальця, 34а. Який існує порядок такого приєднання? Чи можливе встановлення такого пристрою на стіні трансформаторної підстанції? Якщо ні, то де можливо? Забезпечити всебічний, повний і об’єктивний розгляд депутатського звернення по суті. Повідомити народного депутата України про результати розгляду у встановлений законом строк».

До депутатського звернення про встановлення зарядної станції біля свого будинку Куницький додає і технічний паспорт на зарядний пристрій TYPE1 & TYPE2, виробництва... харківського ПП «Автоентерпрайз».

У енергетичній компанії «ДТЕК Київські електромережі» «Схемам» підтвердили, що таке звернення вони справді отримували, щоправда, відмовились повідомити, чи виконали прохання депутата, посилаючись на конфіденційність листування.

У цьому випадку юрист «Центру протидії корупції» Андрій Савін також вбачає порушення закону: «Тут так само є порушення: народний депутат звертається і, реалізуючи свої повноваження, використовує їх в приватних інтересах для того, щоб вплинути на рішення, показати, що народний депутат зацікавлений у вирішенні цього питання».

Дійшло до того, що інтереси «Автоентерпрайз» Куницький просував в прямому сенсі у стінах парламенту. Хотів встановити зарядний пристрій у дворі парламентських комітетів на Садовій 3а, теж особисто переймаючись цим питанням.

Окрім документів, які про це свідчать, це чутно й із аудіоповідомлення:

«Я домовився з апаратом Верховної Ради про те, що нам дають можливість поставити зарядну станцію на їхній території. Можна звичайну, можна на три носики, але я думаю, що звичайну можна, настінну поставити тут. Мені треба дати їм контакт чийсь, там, керівника апарату, щоб він зв'язався, ми це як би все оплачуємо, вони нам дають можливість. І все, і ми ставимо цю зарядну станцію. Просто, щоб ти був в курсі і сказав мені, з ким зв'язатися, з ким їх зв'язати, охорону, апарат і так далі».

«Схеми» зв’язалися з експертами Національного центру медіа-експертиз освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки, який співпрацює із урядом США. Та передали їм дві аудіодоріжки, використані в сюжеті аудіоповідомлення нібито депутата Куницького та зразки його голосу з численних публічних виступів.

Поставили одне запитання: чи це одна і та сама людина? Експертиза дала позитивний результат.

Результатом аналітичного порівняння записів невідомого мовця та відомого став показник подібності 2399, повідомив директор Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо Каталін Грігорас. Що означає наступне: це в 2399 разів більш ймовірно, що на двох записах говорить одна й та ж людина, аніж будь-хто інший.

Таким чином, отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

У самій Верховній Раді журналістам також підтвердили, що депутат Куницький звертався із ідеєю встановити у дворі парламентських будівель зарядну станцію для електромобілів. Але теж не зазначав, що це і є його бізнес. Втім, у Верховній Раді йому відмовили з іншої причини, що наразі для цього не існує правових механізмів.

Таким чином, низка фактів та документів свідчить про те, що депутат Куницький не лише рекламує приватний бізнес, що вже само по собі сумнівно з точки зору закону, але і займається його операційною діяльністю та просуванням, в тому числі прямо у стінах парламенту. А також, будучи членом правоохоронного комітету, ініціює кримінальні провадження проти силовиків, які взялися розслідувати можливі фінансові махінації. Використовуючи для цього депутатський мандат та владні інструменти, надані депутату для роботи в інтересах усього суспільства, а не конкретного бізнесу.

Це створює умови нерівності між іншими учасниками ринку. Особливо це може бути відчутно, коли владні повноваження в інтересах конкретної компанії використовує представник найбільшого учасника ринку.

Як «слуга народу» подавав законопроекти в інтересах «конкретного виробника»

А що ж до самої законотворчої діяльності? Чи «слуга народу» Куницький раптом не намагався покращити умови ведення бізнесу, від імені якого він виступав роками, і який продовжив просувати після обрання парламентарем?

Як депутат Куницький подав три законопроєкти, безпосередньо пов’язані з електромобілями.

Перший з них він одноосібно ініціював у перший тиждень роботи нового складу парламенту. З-поміж іншого, цей проєкт мав на меті спрощення роботи операторів мереж зарядних станцій. Куницький пропонував дозволити їм не отримувати ліцензії на торгівлю електроенергією. Щоправда, Нацкомісія з питань регулювання в енергетиці ще за півтора роки до цього роз’яснила, що ліцензії мережам електрозаправок не потрібні.

Також Куницький пропонував скоротити терміни погодження встановлення зарядок до одного дня і не вимагати спеціальних дозволів.

Але запропоновані депутатом законодавчі нововведення мали торкнутись не всіх категорій електрозаправок, а лише швидкісних станцій великої потужності та комбінованих. Більше того, депутат пропонував Міністерству енергетики зобов’язати до 2025 року на всіх нових АЗС ставити саме їх.

Чим це може пояснюватись? Більшість українських операторів мереж зарядок встановлюють звичайні станції, на яких автівка заряджається декілька годин. А швидкісні зарядки коштують у 3-5 разів дорожче – якщо їх купувати на світових ринках, тобто від 25 тисяч євро. Але саме в «Автоентерпрайз» є власна розробка і своє виробництво у Харкові зарядок так званого комбінованого типу AC/DC.

Виходить, після ухвалення цього законопроєкту компанія могла би отримати суттєві преференції порівняно з конкурентами. Це викликало обурення інших учасників ринку.

Зокрема, Європейська електромобільна асоціація України виходила з публічною заявою, у якій, зокрема йшлося: «Формулювання «або комбінованих систем заряджання змінним та постійним струмом (AC/DC) в одному пристрої» фактично має на увазі конкретний продукт конкретного українського виробника, що може негативно позначитися на становленні ринку та ставить під загрозу конкуренцію на ринку».

У результаті Куницький відкликав цей законопроєкт і подав новий, який вже передбачав спрощення умов для всіх учасників ринку електромобільної інфрастуктури. Щоправда, у лютому його теж зняли з розгляду.

«Тут по суті мова йде про лобіювання, – каже очільник Департаменту НАЗК Олександр Шульга. – Але за відсутності законодавства, яке регламентує порядок лобіювання інтересів певних груп та осіб, єдина правова оцінка, яку тут можна навести – це конфлікт інтересів, але за наявності всіх кваліфікуючих підстав у діях народного депутата».

Натомість юрист ЦПК Андрій Савін звертає увагу на ще один аспект.

– Це сукупно зі всіма фактами, скоріш за все, зловживання владою народного депутата.

– І це теж кримінальна стаття?

– Так, це кримінальна стаття, це корупційне кримінальне правопорушення, в даному випадку це підслідність НАБУ. На наш погляд, тут є підстави говорити про зловживання своєю владою, що є корупційним кримінальним правопорушенням.

«Схеми» поцікавились у Дмитра Ніконова, якою, на його думку, є роль «слуги народу» Олександра Куницького у розвитку бізнесу «Автоентерпрайз»: «Із Сашею я познайомився роки чотири, мабуть, тому. Точніше, не я познайомився, а наш керівник відділу реклами попросив розповісти йому про електромобілі, про оренду електромобілів. Ми запускали, потім закрили цю оренду... Потім ми йому типу допомагали, давали різні автівки, щоб «ментів» ловити... Ну і ми з ним потоваришували. Ніякої ролі він в бізнесі не тойво, він займався, там, зарядки поставити у Запоріжжі… На цьому і закінчилось. Він не бізнесмен від слова зовсім».

Чи отримує Куницький дохід від цього бізнесу?

Якщо депутат просуває інтереси бізнесу, який у нього фінансовий інтерес? Інакше кажучи: чи отримує дохід від діяльності «Автоентерпрайз» «слуга народу» Олександр Куницький?

Одразу після перемоги на парламентських виборах він закрив свій ФОП і декларує лише зарплату депутата. А серед власників групи компаній «Автоентерпрайз» він ніколи і не фігурував ані в ті часи, коли закликав людей на роботу «до себе», ані тоді коли вже будучи депутатом розсилав листи правоохоронцям чи хотів поставити зарядну станцію «Автоентерпрайз» просто у дворі будівель Верховної Ради, ані тоді, коли закликав українців заробляти разом з ним.

Тому з’ясувати, чи отримує він якийсь дохід від діяльності бізнесу групи «Автоентерпрайз», і якщо так, то в якій формі – готівки чи на банківські рахунки, у вигляді постійного доходу, чи нерегулярної фінансової винагороди – могли б правоохоронці. Якщо їх зацікавлять викладені у розслідуванні факти.

Але одна деталь про фінансові стосунки Куницького із бізнесом, який він просуває є красномовною.

Знижка для депутата

Знімальна група «Схем» зафіксувала, як Куницький, виходячи з парламенту, сів у електрокар Nissan Leaf. Це авто не його, а орендоване саме в компанії ПП «Автоентерпрайз».

Депутат вказує цей факт у своїй декларації, але чомусь не зазначає там, за скільки він орендує це авто в приватної фірми. І «Схеми» з’ясували ймовірну причину.

На сайті компанії чітко зазначено, що оренда точно такого електрокару 2013 року випуску коштує 30 доларів на день, якщо орендувати довше ніж на 20 днів, тобто, це близько 900 доларів на місяць.

А скільки ж коштує оренда Олександру Куницькому?

«Схеми» розшукали деталі договору оренди між ним та ПП «Автоентерпрайз», посвідченого нотаріально. 4 листопада 2019 року, він, вже будучи депутатом орендував її за 2,5 тисячі гривень на місяць – тобто приблизно у 10 разів дешевше ціни, за яку ця послуга доступна усім іншим громадянам».

Журналісти звернулись до Олександра Куницького за коментарем щодо всіх озвучених фактів, але на час публікації матеріалу народний депутат не відреагував. Його позиція буде додана, як тільки з’явиться.

«Теоретично тут можна говорити про отримання певних пільг або переваг, які б не отримала інша особа за аналогічних умов, – припускає очільник департаменту НАЗК Олександр Шульга. – І якщо такий факт дійсно має місце і його можна довести, то тут ми можемо говорити про отримання подарунку або неправомірної вигоди».

У своїй передвиборчій програмі кандидат Олександр Куницький обіцяв зокрема: «Запровадити фінансове покарання державних службовців. У випадку рецидиву зловживання службовим становищем – звільнити без права на поновлення».

Ці передвиборчі декларації Куницький так і не почав втілювати в життя. Натомість, з огляду на встановлені факти, його дії можуть підпадати під чинне антикорупційне законодавство.

«Схеми» стежитимуть за можливими реакціями правоохоронних органів на це журналістське розслідування.