Через екомито СВАМ та нові квоти ЄС Україна може втратити свою металургію та 2% ВВП – ЗМІ
Уряд проводить переговори з Єврокомісією про відтермінування фінансових зобов'язань за механізмом CBAM
Європейська політика декарбонізації та нові торговельні обмеження одночасно створюють серйозні ризики для української металургії. Після повноцінного запуску механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) з 1 січня 2026 року українські виробники вже почали втрачати контракти на європейському ринку, а ситуацію додатково ускладнило скорочення квот на імпорт металопродукції до ЄС, пише «Економічна правда» .
Одночасне запровадження європейцями екологічного мита CBAM та нових квот стало подвійним ударом для металургії – адже якщо екологічний механізм збільшує вартість української продукції, то торговельні обмеження додатково скорочують можливості її постачання на ринок Євросоюзу, який залишається основним напрямком експорту для українських металургів, пише видання.
Наслідки вже відчуваються у галузі. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомили, що у першому кварталі втратили близько 300 тис. тонн експорту сталі, оскільки після запровадження CBAM європейські покупці почали відмовлятися від української продукції через необхідність сплачувати додатково 50-75 євро за кожну тонну. У компанії зазначають, що це вже вплинуло на виробничі плани та завантаження потужностей.
У Метінвесті також повідомляють про труднощі з експортом до ЄС. Через проблеми з верифікацією викидів підприємства змушені використовувати завищені коефіцієнти при розрахунках CBAM, що погіршує конкурентоспроможність українського чавуну, сталевої заготовки та прокату порівняно з альтернативними постачальниками.
За оцінками аналітиків GMK Center, через дію CBAM Україна вже у 2026 році може втратити близько 1% ВВП, а до 2030 року цей показник може зрости до 2,1%. Сукупні економічні втрати за 2026-2030 роки оцінюються майже у 4 млрд доларів, тоді як державний бюджет може недоотримати близько 3,6 млрд доларів.
«Через дію СВАМ за січень-квітень експорт довгого прокату скоротився на 55%. До 2030 року поставки довгого прокату і квадратної заготовки в ЄС можуть зупинитися, а чавуну – упасти на 75%», – каже директор аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко і додає – переорієнтувати ці потоки неможливо, адже через війну логістика зруйнована, морський фрахт дорогий, а сухопутних маршрутів просто немає.
Представники галузі наголошують, що через війну українські виробники не мають можливості швидко переорієнтувати експорт на інші ринки, оскільки логістичні маршрути залишаються обмеженими, а Європейський Союз залишається головним покупцем української металопродукції.
Наразі український уряд проводить переговори з Європейською комісією щодо можливого відтермінування фінансових зобов'язань за механізмом CBAM для України та спрощення процедур підтвердження викидів для підприємств, які працюють в умовах війни. Водночас представники бізнесу наголошують: без оперативних рішень поєднання CBAM і нових квот може призвести до подальшого скорочення експорту, виробництва та валютних надходжень до української економіки.