Інвестиції по-новому: що Рада пропонує інвесторам в Україну та в чому небезпека новації

22 квітня 2024 року у Верховній Раді України парламентарі зареєстрували законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо механізму захисту прав власності третіх осіб» (№11195). У пояснювальній записці до документа його автори вказують, що проєкт «дозволить забезпечити захист та відновлення прав  інвесторів, які побічно володіють часткою в активі, що стягується в дохід держави», та унеможливить (зменшить частку) звернення таких інвесторів за захистом своїх прав у міжнародних арбітражах проти України.

Тож, з одного боку законопроєкт має на меті захист прав власності інвесторів. Але з іншого боку вказана законодавча ініціатива містить низку норми, які не відповідають міжнародному законодавству про захист інвестицій та законодавству ЄС з питань захисту приватної власності.

Так, законопроєктом  (№11195) пропонується створити механізм  стягнення у дохід держави 100% пакета акцій (часток) або інших цінних паперів юридичної особи (компанії), якщо у структурі її власності є підсанкційна особа.

Але крім цього, у разі наявності серед інвесторів компанії підсанкційної особи, яка володіє не менш як 25% акцій, до всіх інших акціонерів, згідно документа, теж має бути застосована спеціальна процедура блокування активів. Блокувати їх планують відповідно до розміру частки інвестора у пакеті. Надалі ці активи теж стягуються на користь держави.

Документом також пропонується змога оформлення прав власності на ці акції шляхом переведення їх у цінні папери. Проте, якщо  протягом пʼяти років цього не станеться, що то вважатиметься, що непідсанкційні особи від них відмовилися.

«З огляду на це, законопроєкт не передбачено прозорого механізму процесу «націоналізації» державою в особі АРМА або Фонду державного майна активів, які належали вірогідно сумлінним та відповідальним інвесторам. Самі ж інвестори на час проведення ідентифікаційних процедур  позбавляються можливості керувати своїми активами. Тому, мої колеги фінансисти, аналітики інвестиційних процесів доцільно  зараз вказують на те, що такі норми законодавчої пропозиції депутатів можна розцінювати як порушення принципу презумпції невинуватості» – коментує експертка з міжнародних фінансів, випускниця Harvard та London Business School Олена Гусакова.

У разі ж, якщо ж підсанкційна особа має частку меншу за 25% акцій компанії, то в такому разі рішення про її відчуження прийматиметься в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, передбачає законопроєкт. Але наразі такої процедури не існує. Водночас якщо згідно з законодавством України про санкції,  рішення про відчуження майна належать до компетенції виключно судових органів влади.

«Якщо текст законопроєкта не буде доопрацьований, то можна прогнозувати не зменшення, а навпаки, збільшення кількість звернення представників бізнесу, іноземних інвесторів за захистом своїх прав до різноманітних міжнародних судових інституцій. Логічно, що й витрати Мін'юсту з державного бюджету на такі спори лише ростимуть», – додає Олена Гусакова.

Негативно перспективу ухвалення цього законопроєкта оцінюють в Українському національному Комітеті Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine).

«Прийняття законопроєкту в першому читанні та його подальший розгляд не лише стане проявом повної неповаги до інституту права власності, а й повністю підірве довіру урядів західних країн та завдасть непоправної шкоди інвестиційному клімату. Крім того, наявні іноземні інвестори можуть бути вкрай стурбовані такими діями законодавців і ще більше зменшать ділову активність як на період війни, так і під час відновлення та реконструкції», – йдеться у відритому листі організації.

Така «експропріація та націоналізація» активів бізнесу стануть  підставою для скарг і позовів проти України збоку іноземних інвесторів, додають у ICC Ukraine і наголошують на тому, що це окрім «шкоди діловій реакції України» матиме наслідком  значне падіння рівня інвестицій в Україну.

Міжнародні спори та юристи, яких через тендерні процедури залучає сьогодні Мін'юст для представництва України в іноземних судах, обходяться державі вже зараз у десятки мільйонів доларів. 

Нагадаємо, Федерація роботодавців України закликала Верховну Раду не голосувати за проєкт закону про експропріацію приватного майна. Якщо законопроєкт буде проголосований у поточному вигляді, жоден інвестор не вкладатиме в Україну кошти, стверджують у федерації.