Підприємства яких регіонів масово втрачають бронь: аномальна статистика (документи)

Обласні військові адміністрації, які розташовані на прифронтових територіях, відповіли на запити «Главкома» про кількість підприємств, визнаних критично важливими для функціонування економіки. Також видання отримало загальну інформацію про компанії, які втратили статус, що надавав їм можливість бронювання від мобілізації.

У відповіді на запит заступниця голови Запорізької ОВА Оксана Матвіїшина зазначила, що станом на початок червня, в області нараховувалося 215 підприємств зі статусом «критично важливих для функціонування економіки». Водночас за час війни 15 фірм втратили цей статус.

Як пояснила пані Матвіїшина, серед причин – невідповідність критеріям визначення підприємств критично важливими протягом діяльності підприємства за результатами моніторингів.

Станом на 8 червня, у Донецькій області нараховувалося 288 «критичних» підприємств. Натомість за 2023-2026 роки 72 підприємства позбулися цього статусу. Ще 63 компанії області перестали бути «критичними» через закінчення строку дії зазначеного статусу (один рік).

На Херсонщині 137 підприємств було визнано критично важливими для функціонування економіки. Водночас за час вторгнення цей статус втратили 10 компаній. З них чотири сільськогосподарських підприємства, три підприємства галузі будівництва; по одному – зі сфер транспорту, торгівлі і надання телекомунікаційних послуг.

Луганська ОВА і Харківська ОВА не надали відомостей про критично важливі підприємства.

Разом із тим, дуже різко контрастує статистика Києва порівняно з прифронтовими областями. Як повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Олег Куявський у відповіді на запит «Главкома», за час війни у столиці всього шістьом фірмам було скасовано статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення територіальної громади міста. Причина – невиконання ними фінансових зобов’язань, а саме невідповідності розміру нарахованої заробітної плати застрахованих осіб-працівників.

Крім того, заступниця голови Київської обласної військової адміністрації Наталія Гаватюк повідомила «Главкому», не вказуючи кількості підприємств, які перестали бути критично важливими: найпоширенішими випадками скасування статусу є недотримання рівня нарахування щомісячної заробітної плати та наявності заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Нагадаємо, 30 травня Кабінет міністрів України переглянув правила бронювання працівників від мобілізації. Уряд підвищив зарплатний поріг для критично важливих підприємств, змінив правила для сумісників та анонсував масштабний перегляд статусів компаній. Представники влади пояснюють: система має стати «точнішою» і менш вразливою до маніпуляцій. 

Разом із тим бізнес говорить про ризики для ринку праці, а юристи – про потенційні конфлікти та правову невизначеність.