Що охороняє служба безпеки «Приватбанку» і скільки це коштує?

У першому пункті постанови уряду №975 від 21.11.2018 року передбачена обовʼязкова охорона об’єктів органами поліції охорони, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

АТ КБ «Приватбанк», будучи обʼєктом стратегічного значення для економіки України, порушує цю норму, оскільки впродовж багатьох років служба безпеки цієї фінустанови закуповує послуги охорони у приватних структур та не змінює постачальника.

Головні підрядники, з якими «Приватбанк» продовжує укладати договори на фізичну та технічну охорону, – компанії «Явір-2000» та «Венбест». Їхніми власниками відповідно є Євген Лихожон та Георгій Тупчій.

Перший є ексдепутатом від Партії регіонів. Другий у часи Януковича займав посаду заступника голови Виконавчого комітету Координаційної ради МВС із взаємодії органів внутрішніх справ з охоронними підприємствами. Головою виконкому тоді був заступник міністра Віктор Ратушняк, який є фігурантом у справі про вбивство учасників Революції Гідності.

Після націоналізації – монополізація охоронних послуг

У грудні 2016-го, після націоналізації «Приватбанку», на посаду керівника Служби безпеки банку був призначений колишній працівник «Укрексімбанку» Сергій Болотін. Фактично він передав сектор охорони банку стороннім компаніям.

У 2017 році «ображені» націоналізацією колишні власники банку за допомогою журналістів свого медіахолдингу оприлюднили матеріали, за якими вже тоді стверджувалося, що Болотін монополізує охоронні послуги «Приватбанку», передаючи контракти компанії «Венбест». Також було оприлюднено доповідну записку Миколаївського регіонального управління «Приватбанку», в якій йшлося про неприпустимість монополізації договорів на охоронні послуги та збільшення витрат через це.

Проте проблеми зафіксували не лише медіа, а й внутрішні перевірки банку.

Що показав внутрішній аудит…

У 2020 році за запитом голови правління «Приватбанк» провів позапланову аудиторську перевірку окремих питань щодо закупівель послуг, які контролює служба безпеки банку, а також перевірку участі співробітників служби безпеки в тендерних закупівлях банку за період з 16 грудня 2016 року до 20 липня 2020 року.

Висновки аудитора були опубліковані виданням РБК-Україна. Головний висновок ревізії: виявлено відхилення від договорів на мільйони гривень.

Попри зменшення кількості відділень на 20%, але це об’єктивний тренд для всього ринку, витрати на обслуговування охоронно-пожежної сигналізації та охорону щорічно зростали на 30-60%.

До націоналізації «Приватбанку» витрати на охоронні послуги становили 90 млн грн, проте після націоналізації сума видатків зросла до 400 млн грн.

Документ датований 30 вересня і підписаний керівником напрямку «Внутрішній аудит» Вадимом Стеценком. Цікава деталь: саме Стеценка, який виявив порушення, а не відповідальних за напрямок безпеки, за даними РБК, було звільнено 20 листопада 2020 року.

… і чим закінчилася історія профспілки

29 грудня 2021 року співробітники Служби безпеки ««Приватбанк»у» об'єдналися в громадську організацію «Незалежна первинна профспілка співробітників акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Причиною створення спілки стало незадоволення діями керівника служби безпеки Сергія Болотіна та його керівника першого заступника голови правління банку Ігоря Лебединця. Останній відомий тим, що відпочивав на Лазурному березі Франції вже під час великої війни, використовуючи службове авто. Лебединець врешті був звільнений після скандалу.

У січні 2022 року профспілка налічувала 81 особу зі 109 працівників департаменту охорони. Але вже на наступний день, після створення спілки, 30 грудня 2021 року, керівництвом було ухвалено рішення про скорочення посади керівника профспілки Пашина з 01 квітня 2022.

У січні 2022 року Пашин подав заяву, в якій описав порушення, вчинені Болотіним. Зокрема, він вказав, що тендери на забезпечення пожежної безпеки у відділеннях «Приватбанку» з 2018 до 2020 року вигравало ТОВ «Олімп-безпека-сервіс», попри те, що їхня цінова пропозиція була найвищою серед учасників.

Крім того, Болотіна звинувачували у тому, що підписав договір на встановлення датчиків диму з ТОВ на суму понад 300 тис. грн, що перевищувало його повноваження. У системі ProZorro було знайдено закупівлю за грудень 2022 року від «Приватбанку» на суму 7,2 млн грн, де постачальником виступало ТОВ «Олімп-безпека-сервіс». Тендер не проводився, і це підприємство було єдиним учасником.

Детально про те, в чому звинуватила Болотіна незалежна профспілка, йшлося у публікації РБК-Україна.

У лютому 2022 року Пашин подав позов проти «Приватбанку» з вимогою захисту трудових прав викривача корупції шляхом визнання незаконним та скасування Наказу Голови правління АТ КБ «Приватбанк» про скорочення його штатної посади. Суд прийняв рішення вважати позов неподаним.

Тендери «Приватбанку»: головні тренди після націоналізації

Проаналізувавши всі оголошені тендери та закупівлі (як проведені, так і скасовані), виявлено:

• 1396 тендерів – на сайті ProZorro;
• 2990 закупівель – у системі закупівель.

З них на послуги з обслуговування протипожежної сигналізації, послуги кібербезпеки та товари, що використовуються для забезпечення охорони банку, припадає лише 36 тендерів та закупівель, що становить 1,6% від загальної кількості.

У 2017 році ТОВ «Явір-2000» виграло два тендери на постачання камер на суми 1,34 млн грн та 1,4 млн грн (тендер 1, тендер 2).

У 2020-2021 роках це ж підприємство виграло три тендери на встановлення систем відеоспостереження на загальну суму 5,2 млн грн (тендер 1, тендер 2, тендер 3).

У листопаді 2022 року на сайті ProZorro був оголошений тендер на придбання відеореєстраторів та камер на суму 3,86 млн грн, де ТОВ «Явір-2000» стало єдиним учасником і переможцем.

Щодо тендерів на послуги охорони.

У травні 2017 року тендер на ProZorro на послуги фізичної та технічної охорони на суму 171,3 млн грн був скасований.

У липні 2017 році було оголошено три тендери на фізичну та технічну охорону об'єктів, але всі були скасовані (тендер 1, тендер 2, тендер 3).

Наступний тендер на послуги технічної та фізичної охорони був оголошений у 2022 році через систему закупівель «Приватбанку», але і він був скасований.

Інших не знайдено.

Договори укладали з компаніями «Венбест» та «Явір-2000». Про ціну цих послуг йтиметься далі…

Головні охоронні підрядники ««Приватбанк»у»

Власники компаній «Венбест» та «Явір-2000» Георгій Тупчій та Євген Лихожон, який на той момент був чинним депутатом від Партії регіонів у Полтавській обласній раді, фактично створили негласний консорціум. Про це вони тепер відкрито говорять тепер у публікаціях у ЗМІ. Але, ймовірно, щоб не отримувати дозвіл Антимонопольного комітету, співпрацювали ці фірми без юридичного оформлення.

У 2020 році внутрішній аудит «Приватбанку» виявив, що суми, сплачені банком за договорами з компаніями «Явір-2000» та «Венбест» з 16.12.2016 до 20.07.2020, на 4,5 млн грн перевищували встановлену в договорах вартість послуг.

Договори на охорону були укладені без проведення тендерних процедур, на підставі тимчасового рішення, прийнятого керівництвом банку у 2017 році.

Для погодження договорів Служба безпеки не використовувала внутрішню систему документообігу «ПриватДок», що є обов’язковою згідно з внутрішніми положеннями ««Приватбанк»у». Договори були нетиповими, з особливими умовами та тарифами, які суттєво відрізнялися від цифр в інших державних банках. І затверджували ці умови окремими службовими записками.

Для аналізу цін «Приватбанку» варто порівняти тендери двох інших державних банків – «Ощадбанку» та «Сенс Банку». Результати показали помітну різницю в розцінках.

Отже, після призначення Сергія Болотіна на посаду керівника служби безпеки «Приватбанку», за сім років, не було проведено жодного результативного тендера на закупівлю послуг фізичної та технічної охорони. Сотні мільйонів на охороні державного банку, який має стратегічне значення, без конкурентних тендерів отримують приватні підрядники. Виявлені перевірками порушення та скарги профспілки, системно ігнорувалися вищим керівництвом. При цьому витрати на ці послуги, за даними профспілки співробітників служби безпеки «Приватбанку» зросли у декілька разів.

Інна Михайлівська, для «Главкома»