«Це знищить одну з опор української економіки»: в Метінвесті пояснили, як квоти ЄС можуть вплинути на українську металургію

Українська металургія після нової хвилі російських атак опинилася у критичному стані, а її майбутнє залежить не лише від фізичного відновлення заводів, а й від умов доступу до ринку ЄС. Одним із ключових ризиків у Метінвесті називають скорочення європейських квот на українську сталь більш ніж на 50%. Про це генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков розповів в інтерв’ю Financial Times.

Останні російські атаки призвели до зупинки металургійних гігантів Метінвесту «Запоріжсталь» та «Каметсталь»: зараз, за словами Риженкова, розбирають завали та оцінюють стан активів, щоб визначити можливість безпечного відновлення виробництва. 

Але криза галузі почалася значно раніше, каже він. До повномасштабної війни металургія забезпечувала майже 10% ВВП України та близько третини експорту. Ці показники зменшилися після втрати підприємств на Донбасі та металургійних активів у Маріуполі у 2022 році. Однак галузь все ще забезпечувала понад 7% ВВП та більш як 20% українського експорту. 

Зараз ситуація зовсім інша, каже Риженков: технічно металургійні підприємства можна відбудувати, але головне питання - чи матиме відновлена українська металургія можливості для збуту своєї продукції. «Щоб українська металургія могла відновитися після війни, нам потрібно розуміти, чи є ми частиною ширшого європейського ринку», – заявив він.

За його словами, останні рішення ЄС змушують бізнес сумніватися у доцільності нових інвестицій у металургію. Одним із таких рішень стали нові квоти на постачання сталі: як зазначив Риженков, попри угоду про асоціацію та попередні домовленості про доступ до європейського ринку, квоти для української сталі були скорочені більш ніж на 50%. Хоча Україна протягом останніх років і так експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж до війни.

Нові правила ЄС, які набули чинності 1 липня, майже вдвічі скоротили безмитні квоти на імпорт сталі, а поставки понад встановлені обсяги обкладаються 50% митом. За оцінкою GMK Center, квота для України на рівні близько 1 млн тонн означає приблизно 60% скорочення експорту порівняно з 2025 роком.

«Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти посилюватимуть обороноздатність і економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити», – переконаний Риженков.

За його словами, відсутність зрозумілих перспектив доступу до ринку ЄС безпосередньо впливає на рішення про відновлення та інвестиції в українські підприємства. «Якщо ви не дасте нам надії, тоді немає сенсу в існуванні промисловості та її відновленні. Це знищить одну з важливих опор української економіки», – сказав СЕО Метінвесту, звертаючись до європейських політиків.

Він також наголосив, що українські металурги працюють у принципово гірших умовах, ніж більшість конкурентів на ринку ЄС: через постійні обстріли, перебої з логістикою та електропостачанням, високі енергетичні витрати й дефіцит персоналу. Понад 8,5 тис. працівників Метінвесту мобілізовані до Сил оборони. Тому, на думку Риженкова, застосовувати до української металургії ті самі умови, що й до виробників із країн, які не перебувають у стані війни, некоректно.

Він також зауважив, що криза галузі має прямі наслідки і для промислових міст. У Запоріжжі «Запоріжсталь» є одним із найбільших роботодавців, у Кам’янському аналогічну роль відіграє «Каметсталь», а у Кривому Розі зайнятість значною мірою забезпечують «АрселорМіттал Кривий Ріг» та гірничо-збагачувальні комбінати Метінвесту. «Якщо зупинити металургійні підприємства, економіка цих міст значною мірою теж зупиниться», – наголосив Риженков.

У Метінвесті вважають, що відновлення галузі має відбуватися у межах інтеграції України до спільного європейського ринку. Компанія продовжує розглядати Європу, Середземноморський і Чорноморський регіони як ключові ринки та планує відновлювати вертикальну інтеграцію європейських активів з українськими підприємствами після стабілізації ситуації.