Українська металургія потребує щонайменше трирічного перехідного періоду щодо CBAM – експерт

Запровадження з 1 січня 2026 року повноцінного механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM без перехідного періоду може призвести до втрати ядра української металургії. Про це заявив голова НТР ОП «Укрметалургпром», доктор технічних наук Сергій Грищенко.

За його словами, питання декарбонізації не є новим для галузі, і протягом останнього десятиліття світова та українська металургія системно працювали над впровадженням принципів «зеленої» металургії – зниженням викидів CO₂ при виробництві сталі. До початку повномасштабної війни українські підприємства активно інвестували у модернізацію: у 2016–2020 роках капітальні інвестиції підприємств ГМК перевищили $8 млрд.

Війна суттєво обмежила інвестиційні можливості, але, попри все, екологічні проєкти в Україні включені до Плану національного відновлення. Йдеться про розвиток виробництва DRІ-окатишів, заліза прямого відновлення, гаряче-брикетованого заліза, у тому числі з використанням водню, а також «зеленої» сталі в електродугових печах. Загальна орієнтовна вартість металургійних проєктів становить $5,8 млрд, наголосив Грищенко. Всього ж, для повної декарбонізації галузі, впродовж 20–30 років необхідно близько $25 млрд інвестицій.

Але зараз українські виробники фізично не можуть одразу відповідати новим вимогам, підкреслив експерт. Він підтримав позицію генерального директора АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо, який раніше заявляв, що без перехідного періоду Україна ризикує втратити основу металургійної промисловості.

«За оцінками, протягом п’яти років CBAM може коштувати Україні до $5 млрд експортних втрат. Нині металургія та гірничодобувна галузь забезпечують близько 7% ВВП, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничного і портового транспорту. Українські металурги не виступають проти вимог CBAM, які на перспективу безумовно будуть реалізовані. Проте без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна може втратити ядро своєї металургійної промисловості», – наголосив Грищенко.

Як відомо, у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде «мінімальним». Аде ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.

Раніше амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявив, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, ми все ще маємо повне і законне право на таке відтермінування, тож маємо активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.