Дії НАБУ щодо справи «Роттердам+» непрофесійні, - експерт
При всій повазі до наших антикрупційних органів, хочу зауважити, що роботу у справі «Роттердам+» вони зробили неякісно, - Паращій
Дії НАБУ щодо справи «Роттердам+» непрофесійні. Керуючись їхньою логікою, можна звинуватити у тиску на НКРЕКП менеджера будь-якої компанії, якій регулятор підвищував тариф.
Про це написав керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій на своїй сторінці в Facebook.
«При всій повазі до наших антикрупційних органів, хочу зауважити, що роботу по «Роттердам+» вони зробили неякісно. НАБУ стверджує, що два менеджери ДТЕК середньої ланки тиснули на НКРЕКП, щоб ті підвищили тариф, і НКРЕП врешті піддалося тому тиску. Ну що за маячня? Ну, я можу повірити, що якісь менеджери дали хабар комусь в НКРЕП, або що Ахмєтов змовився з Порошенком і той натиснув на НКРЕП. Але що менеджери натисли на НКРЕП, і ті повелися на тиск - ну не вірю. З таким самим успіхом можна звинуватити в тиску на НКРЕП будь-якого менеджера будь-якої підзвітної НКРЕП компанії, що домоглася підвищення будь-якого тарифу для своєї компанії на будь-якому із численних засідань комісії», - написав Паращій.
Він також вважає незрозумілою суму збитків, яку нібито отримала держава внаслідок запровадження формули «Роттердам+», як заявили в НАБУ.
«Звідки узялася цифра збитків 18.87 млрд грн - не зовсім зрозуміло. З презентації можна зробити висновок, що це вартість «плюса» у формулі «Роттердам плюс». Як на мене, трохи забагато як для плюса, але змоги перевірити наразі не маю (лише припускаю можливість помилки в розрахунках). Єдине, що впадає у вічі - це те, що сума є рівною 15.0% доходів ТЕС за період аналізу. Називати цифру 18.87 млрд збитками для держави, як то зазначено в презентації НАБУ, - це вже занадто, як мінімум з двох причин. По-перше, з цієї суми держава отримала ПДВ. По-друге, частину тих грошей заробила державна «Центренерго», - зазначив Паращій.
Нагадаємо, 8 серпня детективи Національного антикорупційного бюро затримали директора ДП «Оператор ринку», колишнього члена НКРЕКП Володимира Євдокімова та повідомили про підозру шести особам у, так званій, справі «Роттердам+».
3 березня 2016 року Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла постанову №289, в якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії.
Відповідно до даної методології, вугільна складова в тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хабу ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен). З 1 липня 2019 у зв'язку з введенням в Україні нового ринку електроенергії дія формули «Роттердам +» припинилась.