Чи буде хліб? На горизонті замайоріла нова проблема

В останні роки нашій країні вкрай щастило з зерновими. Їхнє виробництво давало до 20% ВВП і до 40% - валютної виручки. Але тепер все може змінитися. І винна у цьому аномальна зима.

Згідно з офіційними даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Україна замикає десятку найбільших країн-виробників пшениці, на частку яких припадає майже 70% світового валового збору, загальний обсяг якого становить плюс-мінус 750 млн тонн на рік.

На першому місці - Китай, 17,5%. Далі йдуть Індія (13%), Росія (8,2%), США (7,6%), Франція (5,5%), Канада (4%), Німеччина (3,8%), Пакистан (3, 6%), Австралія (3,5%). Частка нашої країни - близько 3,3%. Насправді ми здатні на більше: зараз середня врожайність пшениці, при всіх наших чорноземах, становить 40 центнерів з гектара, тоді як у Франції, наприклад - в два рази більше. Але маємо що маємо…

У 2017 році в Україні було зібрано 63,5 млн т зернових і зернобобових культур. У 2018-му - майже 68 млн т. В минулому році трапився новий рекорд: 74,3 млн т. З них 28,2 - це пшениця, і майже 9 - ячмінь.

Неприємний осад

Треба відзначити, що 95% врожаю зернових припадає на озимі культури, для яких дуже важлива «подушка безпеки» у вигляді снігу (рятує паростки від морозів) і супутня йому волога.

Але метеорологічна зима 2019/2020 (це коли в період трьох місяців встановлюється стійка від’ємна температура) так і не наступила. Середня температура по країні склала близько +2 градуси. Одним словом, морозу не було. Не було і снігу.

Насправді, проблеми почалися ще восени - з другої половини серпня і майже до листопада в Україні було мало дощів. За даними Українського гідрометеорологічного центру, за період вересень-листопад сумарна кількість опадів в Одеській, Черкаській, Житомирській, Хмельницькій та Тернопільській областях склала лише 35-49% від норми. На решті території країни - 50-75%.

В результаті виникли проблеми з посівом озимих культур і їх вегетацією: в більшості областей країни була ґрунтова посуха. Пшеницю і ячмінь сіяли в майже суху землю, особливо в центральних і південних областях. Найгірші умови були на Черкащині та в Одеській області - там ґрунтова посуха охоплювала 60-80% посівних площ.

Треба відзначити, що основний хлібний пояс України - це Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська та Черкаська області. І там на початок зими під озимими культурами спостерігалося найгірше за останні 10 років зволоження ґрунту.

«До нового року взагалі було незрозуміло, які давати прогнози щодо майбутнього врожаю, думали, що буде крах. Сходів не було до 22%. Добре, хоч в кінці листопада подекуди пішли дощі, на тій же Херсонщині. Ситуація трохи вирівнялася. Але все одно: озимі зазвичай сіють в першій декаді вересня, до кінця місяця вже сходи, і в жовтні - кущіння. А в минулому році кущіння почалося ближче до грудня», - розповідає «Главкому» голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Підступна зима

Надії аграріїв на те, що ось прийде зима, а разом з нею і довгоочікувана волога у вигляді снігу, не виправдалися - з грудня по березень в Україні спостерігалася аномально тепла погода. Що, до речі, додатково збільшує ризик пошкодження врожаю зернових грибковими інфекціями і гризунами.

«Я в аграрному бізнесі з 1993 року, але таку зиму бачив вперше, - зізнався «Главкому» віце-президент Союзу сільськогосподарських кооперативів Віталій Львов. - Не буду говорити за всю Одесу, але на північному сході країни, в Сумській, Харківській і Полтавській областях, багато років середній урожай пшениці був до 40 центнерів з гектара, зараз якщо буде 30 - це добре. Тобто падіння на 25%. Земля просохла на глибину до 60 см. Уявляю, що на півдні... Там майже метровий шар ґрунту практично без вологи, сходи вже жовтіють».

Озимим ще пощастило, що протягом календарної зими не було особливих морозів - інакше потенційний урожай просто б вимерз за відсутності снігу. Але тепер з'явилася інша небезпека.

«Кілька минулих років показали, що вже в квітні-травні починається різке потепління. Якщо буде раннє літо, посіви просто «згорять», - робить тривожний прогноз Геннадій Новіков.

Як сказав «Главкому» директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда, якщо температура +5-10 градусів стабільно протримається протягом декількох тижнів, то запасів вологи в ґрунті практично не залишиться. Якщо, звичайно, не буде дощів. Але вже закінчується березень, а опадів загалом по Україні мало. За прогнозами, квітень теж буде сухим.

Невтішні прогнози

Наприкінці лютого заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що міністерство прогнозує урожай зернових і зернобобових культур у 2020 році до 70 млн тонн.

Однак вже 10 березня його оптимізм був суттєво скоригований. Валовий збір зернових в цьому році може знизитися в порівнянні з 2019-м на 15%, а урожай пшениці зменшиться до приблизно 23 млн тонн - це мінус 20%. На думку Висоцького, площа, яка, ймовірно, буде пересіяна, складе близько 800 тис гектарів, з них 700 тис га - пшеницею. (Всього в 2019 році в Україні зерновими і зернобобовими культурами була засіяна площа 15,2 млн га).

Аграрії вже розпочали весняну посівну. За прогнозами Інституту аграрної економіки,  площа в цьому році під зернові і зернобобові культури зменшиться в порівнянні з 2019 роком майже на 3%. Під кукурудзу буде відведено 40% посівів, яру пшеницю - 26%, соняшник - 14%, ріпак - 10%.

З імпортним посівним матеріалом проблем поки не передбачається - великі аграрні підприємства закуповують його заздалегідь, перед новим роком (так само як імпортні добрива та засоби захисту рослин). До речі, в 2019 році Україна імпортувала 32,5 тис. тонн насіння зернових, з них 90% - кукурудза і тільки 3% - пшениця. Так що відносно останньої культури ми орієнтуємося на вітчизняне сортове насіння.

У поточному сезоні, по прогнозах Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Україна може експортувати 52-55 млн тонн зерна - це теж рекорд. Але в наступному сезоні через менший врожай поставки можуть скоротитися до 40-45 млн тонн.

Тут треба зазначити, що рекордний експорт вже не означає рекордну валютну виручку: на ціни зернових вплинули коронавірус і котирування нафти. Якщо в лютому зернотрейдери давали прогноз, згідно з яким тонна пшениці в березні і квітні коштуватиме $210-215, то зараз ціни впали на $10 - падіння досить серйозне. А світові прогнози на ціни нового врожаю зараз знаходяться на рівні $187 за тонну.

Одним словом, перед президентом і урядом стоїть ще однин серйозний виклик. За коронавірусом з карантином, масовим поверненням заробітчан та обвалом гривні вимальовуються ще й зниження валютних надходжень від експорту зернових. У цій ситуації варто добре прорахувати, скільки зерна ми ще можемо відвантажити на експорт без шкоди для внутрішнього споживання. І чи не потрібно притримати зерно минулорічного рекордного врожаю до кращих часів.

Андрій Кузьмін, для «Главкома»