Чому зміцнюється гривня і до чого тут вибори?

З початку року національна валюта суттєво зміцнилась. За офіційним курсом Нацбанку гривня посилилася на 2,9% щодо долара. І це вельми незвичне для фінансового ринку явище спровокувало купу питань та версій не тільки серед простих громадян, а навіть серед експертів ринку.

Сьогодні, 13 лютого, в НБУ повідомляють, що офіційний курс гривні до долара складає 27,01 гривні. Для порівняння, місяць тому долар коштував 28,15 грн.

«Главком» поцікавився у експертів, що саме тепер впливає на поведінку нацвалюти, і чого чекати громадянам найближчим часом і після виборів.

Фактори, що сприяють зміцненню гривні

Рекордний урожай зернових

У 2018 році в Україні валовий збір зерна збільшився на 10%: зібрали 70,1 млн т у порівнянні з 61,3 млн т у 2017 році.

Член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран у коментарі «Главкому» нагадав, що ще у грудні транспортні компанії скаржились, що не справляються з аграрними вантажними потоками. А зернові - це саме той продукт, значна частина якого йде на експорт.

«Валютна виручка надходить у країну, половина її продається на міжбанківському валютному ринку, що формує пропозицію валюти, створюючи умови для стабільності курсу гривні і навіть для зміцнення», - пояснює голова Ради Національного банку Богдан Данилишин. Він додає, що зараз, значною мірою через посуху в Австралії, ціни на ринку зернових досить високі, що також є додатковим позитивним моментом для України як експортера.

Високі ціни на іншу продукцію, яку експортує Україна

У першу чергу мова про те, що підвищуються ціни на залізорудну сировину.

«Останній тиждень-два ми спостерігаємо зростання цін на залізну руду закордоном: з $70-75 до $92, що добре для українських металургів. У нас більшість заводів виробників металопродукції забезпечені власною сировиною, ми не залежні від її постачання. До того ж, зростання вартості сировини призведе до підняття цін на металопродукти, які Україна експортує», - вважає Віталій Шапран.

Тому аналітик прогнозує, що ситуація на глобальному ринку металургії  сприятиме зміцненню української гривні протягом лютого-березня.

Відносно низькі ціни на нафту

За словами представника НБУ Богдана Данилишина, зниження ціни на нафту зіграло на руку найбільшим імпортерам у сегменті – країнам, що розвиваються, таким як Індія, Індонезія, Туреччина, Україна. Зокрема, падіння цін на «чорне золото» сприяє поліпшенню торгових балансів країн і знижує інфляцію.

«Імпортерам енергосировини тепер доводиться обмінювати менші обсяги своєї валюти на долари для покупки тієї ж кількості нафти. Що створює передумови для зміцнення курсу їх нацвалют. України, як великого імпортера енергоресурсів, це стосується повною мірою», - пояснив голова Ради НБУ.

Фактор виборів

За словами керівного партнера «Капітал таймс» Еріка Наймана, в цьому році в країну була завезена велика кількість валюти (яка була перед тим виведена закордон). Мета такого повернення капіталів - проведення передвиборчих кампаній. За експертними оцінками, ще минулого року провідні кандидати, і Порошенко, і Тимошенко, вклали у вибори біля 100 млн грн. З офіційним початком кампанії, витрати і кількість кандидатів, які беруть участь у виборах, зросла у рази. Тому, за різними оцінками, головні кандидати витратять сотні мільйонів доларів. А загальна сума витрат усіх учасників перегонів складатиме понад мільярд доларів.

Гальмування з підвищенням ставок основними Центробанками світу

У Федеральній резервній системі США (ФРС) відмовилися від підвищення відсоткових ставок протягом першої половини 2019 року. 30 січня було прийнято рішення зберегти ключову ставку Федерального резерву в діапазоні 2,25 - 2,5%, розповідає Данилишин, і нагадує, що ставку ФРС тричі підвищували в 2017 році і чотири рази в 2018 році.

«Перерва в підвищенні ставки ФРС - позитивний сигнал для валют країн з ринками, що розвиваються. Річ у тому, що підвищення ключової ставки Федрезерву, як правило, веде до припливу капіталу в США (оскільки номіновані в американському доларі інструменти стають ще більш привабливими), що означає відтік капіталів з ринків, що розвиваються, наслідком чого є ослаблення валют країн - emerging markets. Відповідно, якщо ставку не підвищують, валюти країн з ринками, що розвиваються, не відчувають тиску з боку долара», - пояснює економіст.

Інвестиції починають йти з ринків розвинених країн до ринків країн, що розвиваються, і цей процес зачіпає ринки України, погоджується у розмові з «Главкому» член Ради Національного банку Василь Фурман.

Іноземні інвестори

За словами Богдана Данилишина, за перший місяць 2019 року іноземні інвестори за рахунок покупки гривневих ОВДП наростили обсяг вкладень в українські державні облігації на 5,448 млрд гривень.

Нерезиденти заводять в Україну валюту і продають її на міжбанківському валютному ринку, тим самим збільшують пропозицію іноземної валюти.

«Іноземці заходять на наш ринок державних цінних паперів з доларами, продають їх, і за гривні купують українські Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Варто відзначити, що всі ОВДП купують не лише на півроку, як було минулого року (заходили на український ринок в лютому і виходили в кінці липня), а на рік і більший термін. Це означає, що вони більше довіряють українській гривні», - впевнений Фурман.

Жорстка бюджетна політика уряду

«Навіть зараз, у період виборів, ми маємо збалансований бюджет, і ця його збалансованість призводить до того, що немає «зайвих» грошей, які б давали інфляційний ефект, який негативно впливає  на курс української гривні», - продовжує Василь Фурман.

Уряд проявив помірність у витрачанні коштів держбюджету в кінці 2018 року, тоді як, наприклад, за грудень 2017-го залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 раза, результатом чого було серйозне зниження курсу гривні в грудні 2017– січні 2018 року, згадує Данилишин.

Політика Національного банку України

На стабілізацію гривні також працює жорстка монетарна політика НБУ, яка застерігає від друку грошей.

«Політика НБУ інфляційного таргетування та плаваючого обмінного курсу призвела до того, що інфляційні очікування, в тому числі й інвесторів, зменшуються», - пояснює Василь Фурман.

Висока облікова ставка спонукає закордонних інвесторів – в першу чергу спекулятивних – заходити на український ринок і заробляти. Василь Фурман пояснює, що висока облікова ставка впливає на ринок депозитних ставок - депозитні ставки комерційних банків зростають, а також зростає дохідність державних цінних паперів.

Чого очікувати від гривні у 2019 році

Фінансовий експерт Ерік Найман стверджує, що у найближчий місяць-два нічого надзвичайного з курсом не повинно статися. До того ж, курс гривні зазвичай стабільний з кінця січня до середини серпня щорічно.

У короткостроковій перспективі для національної валюти складаються сприятливі умови, натомість у другій половині 2019 року оптимістичний сценарій буде залежати від успішного продовження співпраці з МВФ.

«Активний експорт української агропродукції припаде на березень-квітень, з травня почнеться його тимчасове (на кілька місяців) зниження. А вкладення нерезидентів в ОВДП - не довгострокові: влітку іноземні інвестори, дочекавшись погашення боргових паперів, ймовірно, почнуть виводити кошти з українського ринку, підвищивши тим самим попит на іноземну валюту. Та й уповільнення темпів зростання світової економіки, яке очікують МВФ і Світовий банк, може привести до зниження попиту на продукцію українського експорту», - пояснює Данилишин.

Член ради НБУ Василь Фурман нагадав, що Міжнародний валютний фонд дає позитивні прогнози для гривні. Згідно з прогнозами Фонду на найближчі роки, курс української валюти хоч і буде коливатися, але ці коливання не є значними.

Яна Степанковська, «Главком»