«Друкарський верстат точно запустять». Чим Зе-влада дивуватиме народ перед місцевими виборами

Навіщо президентові різке збільшення мінімалки і чим це загрожує?

Президент доручив уряду значно підвищити рівень мінімальної зарплати. Рівно через рік, з 1 липня 2021-го, вона повинна складати 6,5 тис грн. Для порівняння нині цей показник складає 4723 грн. Тобто мова йде про ріст майже на 38%. Чим може обернутись така щедрість влади? Є цьому питанні кілька важливих аспектів.

Президентський експромт

«Українці заслуговують гідну зарплату. Знаю, це нелегко – взяти і підвищити. Однак ми і не шукали легких рішень, коли прийшли до влади», – зазначив Володимир Зеленський 27 червня, даючи завдання Кабінету міністрів в ході селекторної наради. І вже відразу керівник уряду Денис Шмигаль доповів про графік, за яким будуть підвищувати мінімалку: з 1 вересня 2020 року вона має зрости до 5 тис грн, з 1 січня 2021-го – до 6 тис грн, а з 1 липня – до 6,5 тис грн.

Це, звичайно, трохи дивно, що прем'єр-міністр мав графік виконання завдання раніше, ніж його отримав. Швидше за все, президент і прем'єр дану тему вже попередньо обговорювали. На публіці ж розіграли своєрідний пінг-понг у «стилі Путіна»: президент на камеру щось наказує – всі відразу ж виконують. Але виникає питання: чому мінімалка збільшується саме настільки і в такі терміни, і звідки візьмуться додаткові кошти в держбюджеті на 2020 рік, у якому розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 4723 грн. Протягом усього 2019 року мінімалка становила 4173 грн.

Мінімальна зарплата в Україні з 2015 по 2020 рр, грн


Більш детальніше про підвищення мінімальної заробітної плати Денис Шмигаль розповів 4 липня (через тиждень після президентської вказівки) в своєму щотижневому звіті в Facebook.

Глава уряду заявив, що необхідність підвищувати мінімальну заробітну плату базується на п'яти факторах: споживчий попит, інфляція, зайнятість, подолання бідності, нерівність). Збільшення буде стимулювати споживчий попит на українську продукцію і дозволить привести мінімальну зарплату до реального прожиткового мінімуму, який становить зараз 4,9 тис грн. Втім, звідки візьмуться кошти на підвищення мінімальної зарплати, Денис Шмигаль знову не пояснив.

На що впливає мінімалка

Мінімальна заробітна плата – це найнижчий рівень зарплати, яку роботодавці можуть легально платити своїм співробітникам. Її розмір встановлюється законом і закладається в державному бюджеті. У мінімалку входять податок на доходи фізичних осіб – 18% і військовий збір - 1,5%. Тобто людина, якій платять мінімальну зарплату, в 2020 році на руки отримує тільки 3802 грн (80,5% після вирахування податків).

До мінімальної заробітної плати «прив'язані» мінімальний розмір єдиного соціального внеску (22% від зарплати), максимальний розмір неоподатковуваних добових витрат на відрядження (10%) і рівень вихідної допомоги в разі призову в армію – дві мінімальні зарплати.

До речі, цікавий момент. 23 червня 2020 року спікер парламенту Дмитро Разумков в ефірі на «112 каналі» заявив, що заробітні плати народним депутатам будуть підніматися відповідно до підвищення мінімальної зарплати. Тут голова Ради трохи помилився: насправді посадові оклади бюджетників зараз залежать не від мінімалки (раніше так дійсно було, до 6 грудня 2016 року), а від прожиткового мінімуму.

Мінімальний плагіат

Необхідно зазначити, що ще 14 травня 2020 року п'ять народних депутатів від «Батьківщини» (у тому числі і Юлія Тимошенко) подали до Верховної Ради законопроект №3482 про підвищення розміру мінімальної заробітної плати, і про внесення відповідних змін до державного бюджету.

Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, в порушення статті 22 Конституції, законом «Про державний бюджет України на 2020 рік» затверджено розмір мінімальної заробітної плати нижче розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, в березні 2020 року фактичний розмір останнього склав 4884 грн, що на 161 грн або 3,4% більше затвердженого розміру мінімальної заробітної плати.

Прожитковий мінімум – це вартісна оцінка споживчого кошика, що включає мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення його основних соціальних і культурних потреб.

Депутати, відзначаючи, що прийняття даного законопроекту буде сприяти підвищенню рівня соціального захисту працівників, пропонували встановити з 1 липня 2020 року мінімальну заробітну плату в розмірі 5238 грн, а з 1 жовтня - 5359 грн.

Як розповів в бесіді з «Главкомом» один з авторів законопроекту №3482 нардеп Іван Крулько, документ досі знаходиться на розгляді в парламентських комітетах, і шансів, що його приймуть, – нуль. Ідею вже перехопила команда Зеленського, та й на дворі вже липень: не приймати ж законопроект заради одного підвищення, з 1 жовтня.

«Це вже не перший випадок, коли «Слуги» блокують прийняття вподобаного їм законопроекту. Вони його переписують, і видають за свій. Просто якісь дитячі забави. Нещодавно ми запропонували виділити 20 млрд грн з резервного фонду на подолання наслідків паводків в Західній Україні. Наш законопроект навіть не розглядався. Зате прийняли інший законопроект, урядовий. Правда, тільки на 2 млрд грн», – скаржиться Крулько.

Бій з тінню

Так чи інакше, кому б з самого початку не належала ідея підвищити в нинішній ситуації мінімальну заробітну плату, в експертних колах це рішення викликало різку критику.

«Що такого має трапитися в кризовий рік, щоб зарплата в гривні виросла на 37%? Питання риторичне. Якщо ми, звичайно, не плануємо девальвацію гривні. Але давайте припустимо, що ніхто не робив самогубних дурниць, і не галопує інфляція. З якого переляку тоді, крім як через бажання президента, економіка повинна забезпечити такий шалений приріст зарплат? Для цього немає ніяких економічних причин», – написав у Facebook відразу після президентської заяви інвестбанкір Сергій Фурса.

Колишній міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий згадує 2016 рік, коли прем'єром був Арсеній Яценюк i мінімальну зарплату підвищили на 100%. Тоді чекали, що це призведе до збільшення купівельної спроможності населення, виростуть відрахування в бюджет і пенсійний фонд. «Але в підсумку роботодавці почали скорочувати або кількість зайнятих співробітників, або кількість робочих годин. Різке підвищення зарплати бюджетникам – це затримки виплат через брак грошової маси. Якщо, звичайно, не включати друкарський верстат, – говорить у коментарі «Главкому» експерт. – Ось в цьому році, з вересня до Нового року, треба буде для збільшення мінімальної зарплати додатково знайти по 300 грн на місяць. А їх чотири. Де будемо брати гроші?».

Екс-міністр соціальної політики Андрій Рева в розмові з «Главкомом» нагадує, що в принципі підвищення мінімальної зарплати в наших умовах –  це боротьба з тіньовою економікою і з зарплатами в конвертах. «75% працівників приватних підприємств декларують мінімальну зарплату. Серед них 80 тисяч чоловік – це самі керівники підприємств! Ще при Гройсманi велися розрахунки щодо підвищення мінімалки, передбачалося, що з 1 січня 2020 року вона має становити 5,5 тис грн, а з 1 січня 2021-го - 6,4 тис грн. Але, нагадаю, це було ще задовго до кризи, викликаної коронавірусом», – каже колишній міністр соціальної політики.

Підприємці від нової державної ініціативи, м'яко кажучи, теж не в захваті. «Майже на 40% збільшується єдиний соціальний внесок, який лягає на плечі роботодавців. З 1 січня виросте розмір єдиного податку (він завжди встановлюється з нового року) - це до 20% від мінімальної заробітної плати, конкретний відсоток встановлюють місцеві ради. Ну і звичайно, саме підвищення зарплат... В умовах карантину, кризи, спаду виробництва і купівельної спроможності – все це дуже сумно», –ділиться  в бесіді з «Главкомом» своїми тривогами президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

Covid-19 у допомогу

Ексурядовець Андрій Рева зі свого боку дає підказку своїм наступникам у владі. На його думку, друкарський станок для вирішення проблеми «звідки взяти додаткові кошти для підвищення мінімальної зарплати» можна і не включати. «Є Фонд боротьби з коронавірусом, там акумульовано понад 64 млрд грн. Він не використовується, його взагалі хочуть на дороги забрати, 30 млрд. Так нехай краще на мінімалку заберуть. Якщо піднімати на 300 грн – вже потрібно до 15 млрд грн. І на дороги вистачить, ще й залишиться», –  вважає Андрій Рева.

13 квітня Верховна Рада прийняла зміни до бюджету на 2020 рік, згідно з якими був створений Фонд боротьби з коронавірусом і його наслідками, в обсязі 64,7 млрд грн. 18 червня парламент дозволив використовувати кошти з фонду боротьби з Covid-19 на ремонт, реконструкцію та будівництво автомобільних доріг державного значення.

У свою чергу, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін вважає, що виділяти гроші з «коронавірсуного» фонду на дороги – це для чиновників крок цілком логічний: можна «розпиляти». А от викидати їх на вітер (в сенсі, віддати на підвищення мінімальної зарплати), ніхто при здоровому глузді у владі не зважиться.

«У нас державний борг – $85 млрд, тільки в цьому році треба віддати 600 млрд грн. Тут ще зарплати підвищують. При цьому зауважте, як красиво! Які круглі цифри, які добре запам'ятовуються – 1000 гривень, 500. Хороший піар, народ відразу запам'ятає. Як і те, що це запропонував Зеленський, – говорить Соскін. – Загалом, друкарський верстат точно запустять. (Ексглава НБУ) Смолій же казав, що йде через політичний тиск, напевно, він це і мав на увазі...»

Треба відзначити, в своєму щотижневому звіті в Facebook Денис Шмигаль заявив, що підвищення мінімальної зарплати «не матиме значного впливу на інфляцію». Тобто, все-таки, матиме. А що таке «значне»/«незначне», це тільки прем’єр-міністру зрозуміло. До речі, в березні уряд в оновленому макроекономічному прогнозі підвищив прогноз інфляції в 2020 році з затверджених раніше 5,5% до 11,6%.

Як вважають експерти, вже в найближчий час до Верховної Ради буде подано урядовий законопроект про підвищення мінімальної заробітної плати. Як вважає Андрій Рева, його доля вирішена: «Не думаю, що хтось буде голосувати проти збільшення мінімальної зарплати, та ще напередодні місцевих виборів. Тут можна розраховувати на підтримку всього парламенту».

Андрій Кузьмін, «Главком»