«Дюссельдорф плюс». Якою буде ціна газу у наступному опалювальному сезоні

«Більше двох третин житлового фонду України готові до опалювального сезону», - днями повідомив віце-прем’єр - міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. В успішності підготовки до зими не сумнівається й прем’єр Володимир Гройсман: «Наступний опалювальний сезон пройдемо нормально, стабільно і якісно», - обнадіяв країну він ще у червні на селекторній нараді з питань підготовки до опалювального сезону.  

Технічну підготовку об’єктів соціальної сфери в уряді планують завершити до 1 вересня, а житлових будинків – до 15 вересня. «Підготовка до опалювального сезону відбувається згідно з планом-графіком. Створені регіональні штаби. Вже підготовлено 80% шкіл, 81% дитсадків та 70% лікарень», – зазначив віце-прем’єр Зубко.

Але чи все так райдужно, як запевняють урядовці? Адже  підприємства теплокомунальної енергетики (ТКЕ) не мають коштів для технічної підготовки до опалювального сезону. «За даними «Нафтогазу України» майже всі підприємства ТКЕ, які купують газ у цієї компанії, є боржниками. Лише шість підприємств із 231-го не мають боргу, а інші 225 - на гачку у «Нафтогазу» – компанія може в будь-який момент арештувати їхні рахунки і ніякої підготовки до зими не буде. В пресі періодично проходить інформація про такі факти арештів, але загальної статистики немає», - повідомив директор центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

«Парадокс в тому, що відповідно до закону  про удосконалення розрахунків за теплоносії   №1198, підприємства ТКЕ ні на секунду не можуть у себе затримувати гроші, що надходять від населення – там транзитний рахунок – як тільки споживачі заплатили,  гроші відразу ідуть в НАК «Нафтогаз України». Вся накопичена заборгованість – це борги населення за спожиті послуги», - пояснює Сергієнко.

Комунально-борговий колапс

За останні півтора року заборгованість населення за теплі послуги зросла на 20 млрд грн. Якщо на 1 січня 2016-го вона була близько 9 млрд грн, то на 1 липня 2017-го  – 29 млрд грн!  «Це очевидне свідчення того, що населення не спроможне платити за чинними тарифами, в основі яких лежить висока вартість газу. Газ також «сидить» в гарячій і холодній воді та водовідведенні, тому що там є складова вартості електрики, яка виробляється переважно з газу», - наголошує директор «Інституту міста».  Як і більшість експертів у царині комунального сектору, Олександр Сергієнко вважає, що  «неадекватна тарифна політика уряду призвела до зростання заборгованості населення за комунальні послуги, а тому підприємства ТКЕ нарощують борги за газ перед «Нафтогазом». Це прямий шлях до колапсу системи, бо не маючи коштів, підготуватися до опалювального  сезону  просто неможливо».

Що характерно, уряд є найбільшим порушником платіжної дисципліни, тому що не виплачує в повному обсязі  субсидії  та пільги, які мають надходити на рахунки підприємств ТКЕ з держбюджету. «Главком» вже повідомляв про незадовільний фінансовий стан комунальних підприємств, зумовлений низькою платоспроможністю населення, якому в липні 2016 року вдвічі підвищили тарифи на тепло та гарячу воду, а потім на водопостачання та водовідведення. Через різке зростання ціни газу та електроенергії. У результаті отримувачами субсидій стала більша половина українських сімей (майже 8 млн домогосподарств), що свідчить про високий рівень бідності населення. 

Водночас в державній скарбниці коштів на субсидії бракує: в бюджеті-2017 на ці цілі виділено майже 50 млрд грн, але реальні потреби значно більші. У травні віце-прем’єр з регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Геннадій Зубко  прогнозував потребу у субсидіях на рівні 75 млрд, а нині експерти оцінюють її вже у 100 млрд грн. Цілком очевидно, що держава не має достатньо ресурсів фінансувати такі величезні обсяги, тому зменшує всі соціальні нормативи.

Цілком очевидно, що підготуватися до опалювального сезону у таких умовах вкрай непросто. Не вирішена проблема із ціною на газ для населення та підприємств ТКЕ, які повинні підписувати договори з «Нафтогазом».

Комунально-газова інтрига

На своєму сайті «Нафтогаз України» розмістив звернення, в якому просить  Міненерговугілля опублікувати ціну на газ для населення на новий опалювальний сезон. «Публікація офіційної ціни необхідна для початку договірної роботи з теплопостачальними організаціями. Традиційно укладання нових договорів розпочинається у липні, що дозволяє уникнути затримок з постачання газу на початку опалювального сезону. Щороку «Нафтогаз» веде роботу з понад тисячею виробників тепла, які постачають його населенню», - сказано у зверненні компанії-монополіста.

Цілком справедливо «Нафтогаз» наголошує, що при укладанні договорів повинен користуватися ціною, яку йому встановлює Кабінет міністрів згідно з урядовою постановою №187 від 22 березня 2017 року. Цим документом   Міненерговугілля було зобов’язане до 1 липня розрахувати та опублікувати цей показник, щоб усі постачальники тепла встигли укласти договори до початку опалювального сезону. Але ціна й досі невідома. Уряд не надає ніяких офіційних пояснень з цього приводу, тому причини цього протистояння трактують незалежні експерти.

Клінч між урядом та головою «Нафтогазу»

Закачування газу в підземні сховища «Нафтогаз» провадить згідно з затвердженим графіком – до початку опалювального сезону там буде 17 млрд кубометрів. «Конфлікт між урядом і «Нафтогазом» - це абсурд, він підтверджує повну некомпетентність.  Сьогодні Кабінет міністрів намагається в авральному режимі корегувати формулу ціни газу, щоб потім узгодити її з МВФ», - говорить експерт з енергетичних питань Валентин Землянський. 

Отже, нова ціна газу для населення та підприємств ТКЕ, не зважаючи на його українське походження, має розраховуватися з урахуванням ціни на німецькому хабі NCG, поблизу Дюссельдорфа. З 1 квітня і до 1 жовтня 2017 року ціну газу уряд залишив незмінною – 4942 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ, тарифів на транспортування і розподіл).

Якщо ціна імпортного паритету виявиться на 10%  більшою порівняно з нині чинною ціною 4942 грн, тоді на період з 1 жовтня 2017 до 1 квітня 2018 року ця цифра стане новою ціною для населення та ТКЕ. 

Але прем’єр  Володимир Гройсман вже заявив у пресі, що «підвищення цін на газ в наступному опалювальному сезоні - не буде», тоді як керівництво «Нафтогазу»  наполягає на зростанні – нібито у відповідності зі встановленою урядом формулою розрахунку ціни газу.

 «Існує декілька варіантів вирішення цієї проблеми для того, щоб зберегти тариф на нинішньому рівні. Тепер газ розділений  (на два види – Главком) - імпортний - 4 млрд кубометрів, та газ власного видобутку - близько 14 млрд кубометрів, який використовують для потреб населення. Імпортний газ рахується по імпортному паритету плюс доставка – це та формула, про яку в «Нафтогазі» вважають за краще не говорити. Вартість власного газу буде розраховуватися по хабу NCG, але тут виникли варіації, - акцентує увагу Землянський.  Уряд хоче вибрати один з двох варіантів: рахувати ціну газу для України такою точно, яка склалася на хабі, наприклад там 200 доларів, то й Україні 200 доларів. Другий спосіб: на хабі 200, а для України - 200 мінус мінус транспортування, оскільки цей газ видобувається в Україні. «Другий варіант достатньо фантастичний, тому що це однозначно призведе до зниження ціни газу, а цього чинний уряд ніколи не допустить», - переконаний експерт.

На його думку, «якщо рахувати по першому варіанту, тоді відхилення ціни газу (порівняно з нині чинною ціною 4942 грн - Главком) на європейському хабі буде лише 5%, тобто, імпортний паритет зріс лише на 5% порівняно з чинним в Україні тарифом протягом останніх 12 місяців.  В такому разі уряд залишає без зміни нині чинну ціну газу (для населення та ТКЕ- «Главком») і, відповідно, виконує свої зобов’язання перед МВФ».

Післямова

Поки що не зрозуміло, яким шляхом піде уряд, хоча, як уже згадувалося, ще 1 липня він мав би озвучити ціну газу з 1 жовтня на майбутній опалювальний сезон 2017-2018 рр.

«В урядовій постанові №187 чітко визначено алгоритм розрахунку тарифу на газ для населення та ТКЕ. У відповідності з цією постановою весною  «Нафтогаз» розробив фінансовий план компанії, подав його на затвердження в Кабінет міністрів – передбачалося, що ціна газу зросте на 19% - приблизно до 8000 грн за тисячу кубометрів (з податками та вартістю транспортування). Але розгорілася дискусія між урядом та керівництвом компанії-монополіста на тему, хто кому скільки винен. Це повний абсурд, адже потрібно або ж вносити зміни в постанову №187 - з метою зміни принципу формування тарифу на газ і це потрібно буде  узгодити з МВФ, адже положення цієї урядової постанови внесені в Меморандум співпраці з МВФ. Або ж потрібно буде виконувати те, що написано в цій постанові. Коли Гройсман каже «ми не дозволимо підвищувати тариф на газ», це все одно, що бджоли проти меду, адже він сам цю постанову підписав», - наголошує Валентин Землянський.

Слово за урядом, який повинен врегулювати цю проблему. І поки що невідомо, яких  цінових сюрпризів можна очікувати перед настанням опалювального сезону.  До прикладу, ціни для промислових споживачів продовжують зростати, про що свідчать днями  оприлюднені «Нафтогазом» дані.

Коментуючи обшуки 17 серпня в Національній комісії, що здійснює державне регулювання в енергетиці та комунальних послуг (НКРЕКП), у справі щодо  запровадження формули «Роттердам+»,  екс-міністр ЖКГ Олексій  Кучеренко висловив побажання, щоб  Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) почало  розслідувати формулу ціни газу на базі німецького хабу NCG. «Наступним кроком НАБУ потрібно робити виїмку документів у пана Гройсмана, який визначив німецький хаб+. Голова НКРЕКП Дмитро Вовк чітко сказав, що німецький хаб «Дюссельдорф+» нічим не відрізняється від «Роттердам+». Тут я його повністю підтримую», - каже Олексій Кучеренко, наголошуючи, що головним лобістом прив’язки до хабу виступив «Нафтогаз України», який має прихований бюджет та  величезну кількість псевдоекспертів, блогерів та ЗМІ.

Не виключено, що НАБУ з часом саме цим і займеться, адже схеми «Роттердам+» та  «Дюсельдорф+» базуються на енергоресурсах власного видобутку, а їх продають українцям по вартості товару, завезеного з європейських торгових майданчиків. 

Наталка Прудка, «Главком»