Економічні експерти закликають владу втрутитись у ситуацію з міжнародними платіжними системами
«Українські держбанки і Visa та Mastercard фактично є монополістами на ринку банківських послуг», – Гетман
Монопольне становище міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa настільки очевидне, що держава не може продовжувати його ігнорувати. Про це заявив Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, на своїй сторінці у Фейсбук.
Він оприлюднив дані, які підтверджують, що тарифікація карткових платіжних систем для українського бізнесу є необґрунтованою і потребує законодавчої регуляції.
«В Україні склалась ситуація, коли близько 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а в цілому їх доля на ринку банківських послуг складає більше 50%. В той же час частка карткових платіжних систем Mastercard і Visa становить 67% та 32% операцій відповідно, вони самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж. Українські державні банки, разом із міжнародними платіжними системами (Visa та Mastercard) – фактично є монополістами на цьому ринку і у ситуації відсутності конкуренції», – зазначив Гетман.
Економіст наголосив на тому, що Антимонопольний комітет не звертає уваги на цю ситуацію, а спроби відрегулювати її адміністративним шляхом були не вдалими.
«Численні спроби регулятора фінансового сектору – також не призвели до успішного вирішення проблеми, зокрема останні заяви заступника Голови НБУ у березні 2020 року щодо необхідності «зниження тарифів на інтерчейндж, що має здійснюватися адміністративним шляхом» – не знайшли практичної реалізації. Постанова КМУ №534, яка передбачала необхідність зниження тарифів на еквайринг – також була проігнорована», – наголосив експерт.
Гетман закликав парламентарів внести змін до низки законів, щоб надати Нацбанку повноваження, необхідні для встановлення справедливих тарифів на використання карткових платіжних систем.
«Тож у ситуації, що склалась – певне втручання регулятора (НБУ) або законодавця – вбачається припустимим та економічно доцільним. Наприклад це може бути надання можливості НБУ, як мегарегулятора фінансового сектору (проєктом №4364 до другого читання) – регулювати тарифи на еквайринг та інтерчейндж (внести зміни до Ст. 47 ЗУ Про банки і банківську діяльність) та законодавче зобов’язаня для НБУ протягом трьох місяців проаналізувати ситуацію та прийняти необхідні НПА, які передбачатимуть обґрунтований рівень тарифів еквайрингу та комісії інтерчейндж (з 2022 року), не вищий ніж певний рівень», – підсумував координатор Економічної експертної платформи.
Він висловив сподівання, що компроміс у цьому питанні буде знайдено.