Фахівці розповіли, чи витримає економіка і бізнес локдаун у січні
На початку року економічні показники падають завжди, попереджають економісти
Якщо Україна закриється на локдаун у січні, як заявляє міністр охорони здоров’я Максим Степанов, наслідки для бізнесу і для економіки будуть не такими плачевними, як якщо б обмеження посилили перед Новим роком. Це визнають і представники бізнесу, і економічні експерти.
«В цілому я вважаю це більш раціональним. Тому що в січні зазвичай спостерігається спад споживчої активності. Адже люди купують подарунки перед Новим роком, а не після. І, відповідно, варіант локдауну в січні, а не в грудні, буде найменш болючим для бізнесу», – говорить член Наглядової ради Української ради бізнесу Михайло Соколов.
Бізнесмен і блогер Олексій Давиденко також вважає, що локдаун на початку січня буде менш відчутним для бізнесу і менш згубний для економіки. Але він дотримується думки, що підставою для його введення повинні бути медичні розрахунки.
«Перші два тижні січня, на мій погляд, будуть найменш відчутні і найменш згубні для економіки. Це правда. Але питання ж у тому, що до них ще 26 днів. Це життя пацієнтів, сили лікарів, потужності реанімації тощо. Чи вистачить дотягнути без масових ускладнень і летальності? Боюся, ні... Карантин не можна приурочити до пам’ятної дати, як, наприклад, відкриття станції метро. Карантин можна зробити раніше, можна зробити вчасно, але якщо його зробити пізно, то ціною будуть життя. Якщо математична або статистична модель МОЗ, КМУ, РНБО, ОП каже їм, що після 1 січня буде вчасно – це добре. Але дивлячись на все, що відбувається останні 8 місяців, я сумніваюся, що у них взагалі є якась модель», – говорить Олексій Давиденко.
А от економічний експерт Борис Кушнірук звертає увагу на те, що вже саме очікування локдауна, про який багато говорили, весь час називаючи різні дати, зробило негативний вплив на стан бізнесу.
«Якщо порівнювати, що краще – локдаун у грудні або в січні, – то локдаун після Нового року, на мою думку, краще. Все одно в цей час падає активність. Але невизначеність із датами вже сама по собі заклала передумови для падіння економіки і призвела до втрат у бізнесі. Тому що багато хто просто не ризикнув закупити готову продукцію або сировину. Так що продажі вже будуть менші, ніж могли би бути. І це вже не виправиш, за два тижні ніхто не встигне закупити, привезти тощо», – каже Борис Кушнірук.
Експерт також додає: попри те, що локдаун припаде на святковий період, коли багато хто йде на «новорічні канікули», порівняно з весною цей другий локдаун буде сприйматися більш болісно і населенням, і бізнесом.
«У людей вже зник «підшкірний жир», – аргументує економіст.
Якщо говорити про те, як локдаун відіб’ється на економіці в цілому, на ВВП, то, на думку експертів, від січневого локдауна падіння буде меншим, ніж від грудневого, якби він був введений.
«Якщо локдаун буде до Нового року, то падіння економіки складе 5-7% до попереднього місяця. А якщо після Нового року – падіння може обмежитися 1-2% ВВП. Падіння буде однозначно, але не таке критичне», – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.
Причина – не тільки в тому, що січень – і так наполовину «неробочий місяць». Але і в тому, що обмеження, судячи з усього, будуть менш жорсткими, ніж навесні, пояснює Олександр Охрименко. Зокрема, зараз говорять про те, що в січні не планується зупиняти міський та міжміський транспорт, що як і раніше будуть працювати ринки тощо.
До речі, Борис Кушнірук нагадує, що в січні кожного року фіксується зниження економічних показників порівняно з груднем. Тому коректніше, на його переконання, порівнювати підсумки місяця рік до року, вважає він. Але навіть при такому порівнянні страхітливих цифр падіння за січень ми, швидше за все, не побачимо, вважає він. Зокрема, тому що половина економіки знаходиться в тіні. Особливо багато там представників торгівлі та громадського харчування, які, як вважається, більше за інших страждають від жорсткого карантину.
Що ж стосується торгівлі ліками, яка, як підрахували, зросла відсотків на 40, вона, на думку економістів, не зробить великого впливу на загальні показники, оскільки займає всього близько 2% ВВП.