Голова Ради НБУ дав прогноз курсу гривні на літо

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин прогнозує незначну девальвацію гривні у другій половині літа, на зміну якій прийде зміцнення курсу нацвалюти на початку осені та його стабілізація.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Данилишин констатує, що на наступний день після першого туру виборів Президента України курс гривні істотно зміцнився на міжбанківському валютному ринку - як щодо долара, так і відносно євро українська гривня подорожчала на 30 копійок. «Швидше за все, це простий збіг, що не має причетності до виборів», - зазначив він.

Голова Ради НБУ нагадав, що за три перші місяці 2019 року гривня зміцнилася відносно долара на 1,8%, відносно євро - на 3,7%.

«У цьому році з курсом складається ситуація, значною мірою не типова для кількох попередніх років. Зокрема, ми не бачимо тимчасової, але відчутної девальвації гривні, яка починалася в грудні і тривала більшу частину січня (2016-2018 роки), деколи зачіпаючи і лютий (в 2015 році). Ймовірно, ключову роль зіграло рівномірне витрачання коштів держбюджету в кінці року, що відбулося вперше за останні 5 років», - наголосив Данилишин.

Водночас, за його словами, якщо порівнювати з попереднім роком, можна помітити схожість динаміки одного важливого для курсу гривні чинника. «Маю на увазі вкладення нерезидентів в ОВДП. За перші два місяці минулого року іноземні інвестори збільшили свої вкладення в українські державні цінні папери більш ніж вдвічі (в абсолютному вираженні - на 6 млрд грн). А за січень-березень 2019 року нерезиденти наростили свої вкладення в ОВДП в 3,2 раза (у вартісному вираженні - на 13,9 млрд грн). Як бачимо, політичні ризики не злякали зарубіжних фінансових «діячів». Високі ставки по ОВДП, на рівень яких впливає і зберігається на високому рівні облікова ставка НБУ, переважили політичні ризики», - додав голова Ради НБУ.

Він уточнив, що і в минулому, і в цьому році мова йде переважно про придбання іноземцями «коротких» облігацій, термін обігу яких від 3 до 6 місяців.

«Чому це насторожує? А тому, що ми в минулому році бачили, як вихід іноземних спекулянтів із вкладень в українські держпапери призвів до істотного зниження курсу нацвалюти, яке спостерігалося з кінця червня по початок вересня. Так, за період з 1 червня по 5 вересня 2018 року гривня знизилася щодо долара на 9%. Очевидно, що свою роль тоді зіграли високі ціни на нафту, необхідність закачування газу в ПСГ, пауза в експорті агропродукції, яка відбувається в червні-липні, на стику сільськогосподарського маркетингового року. Але і серйозний обсяг погашення ОВДП, кошти від чого нерезиденти конвертували в інвалюту, теж зробили внесок в торішню літню девальвацію гривні. Варто усвідомити, що деякі описані елементи 2018 року можуть повторитися і в цьому році», - застеріг Данилишин.

При цьому він повідомив, що в найближчі кілька місяців скоріше не варто очікувати тривожних подій на валютному ринку України.

По-перше, за його словами, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним - наприкінці березня опубліковано остаточний звіт Держстату щодо збору врожаю 2018 року, в ньому підтверджується подолання історичної для України межі виробництва зерна на рівні 70,1 млн т. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику. Надмірного оптимізму плекати не варто, оскільки світові ціни на пшеницю і кукурудзу вже кілька місяців як стабілізувалися на відносно невисокому рівні. Але завдяки великим обсягам експорту аграрії вкотре підтримають курс гривні, підкреслив Данилишин.

По-друге, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів (вони є другою після сільгосптоварів статтею українського експорту). Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку - за перші три місяці 2019 року вартість метричної тонни сталі зросла на 6%.

«Отже, приплив валюти від експортної виручки протягом весни прогнозується непоганий. Крім того, аграрії можуть збільшити обсяги її продажу в порівнянні зі звичайним рівнем - у зв'язку з початком весняної посівної компанії і необхідністю масштабних закупівель палива для її проведення», - наголосив експерт.

По-третє, за даними Данилишина, закупівлі природного газу навесні традиційно знижуються, що відповідним чином зменшує попит на іноземну валюту.

По-четверте, істотне зростання імпорту в перші два місяці 2019 року було зумовлене швидше тимчасовими факторами - закупівлею тепловиділяючих елементів для АЕС, імпортом енергетичного вугілля (який скорочується в порівнянні з попередніми роками, а світові ціни на вугілля за січень-лютий цього року знизилися майже на 10%), активним ввезенням автомобілів після закінчення пільгового режиму митної легалізації авто на єврономерах.

«Нарешті, є ще один фактор, який може справити позитивний вплив на стабільність гривні в перспективі до кінця року. Риторика керівництва основних центральних банків світу засвідчує, що підвищення ставок і посилення монетарної політики, швидше за все, не буде ні в США, ні у Великій Британії, ні в зоні євро. Тому ставлення фінансових спекулянтів до ринків, що розвиваються, буде поліпшуватися... Імовірність зростання вкладень в їхні держпапери підвищується. Відносно України це може привести до того, що частина коштів, отриманих від погашення короткострокових ОВДП, не буде конвертована в іноземну валюту, а буде реінвестована в боргові держпапери нашої країни», - прогнозує Данилишин.

Крім того, він наголосив, що істотний вплив на курсову динаміку може надати продовження співпраці України з МВФ. Обсяги погашення зовнішнього боргу в 2019 році досить істотні, і, щоб не витрачати міжнародні резерви НБУ, було б украй бажано продовження залучення кредитів МВФ і пов'язаного фінансування. Але зараз складно робити припущення про сценарії розвитку ситуації в цьому питанні.

«Підводячи баланс між ризиками та перспективами гривні у часовій перспективі 3-6 місяців, схиляюся до того, що звична для кількох десятиліть ситуація, коли курс гривні знижувався восени, може змінитися новою, схожою на торішню - певна незначна девальвація (у нас курс гривні є плаваючим) протягом другої половини літа зміниться зміцненням курсу нацвалюти на початку осені і його стабілізацією. За режиму гнучкого курсоутворення коливання курсу є здоровою реакцією на постійні зміни ситуації в економіці, і їх не потрібно вважати ознаками кризових явищ. Основним чинником буде експортна виручка від сільгосппродукції. Україна все більше стає аграрною (і при цьому деіндустріалізованою) країною, тому і курс гривні все сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції і світових цін на неї», - підсумував голова Ради НБУ, наголосивши, що Нацбанк послідовно дотримується позиції, що його основне завдання - зменшити інтенсивність коливань курсу гривні.