Громадська рада при Міндовкілля закликала Раду підтримати проєкт № 6004-1 про промислові викиди
«Екологічна складова сталого розвитку надважлива. Але її треба балансувати з економічними реаліями», – Берзіна
Громадська рада при Міндовкілля закликала депутатів підтримати законопроєкт про викиди №6004-1, в якому враховано більшість рекомендацій експертів ради. Про це написала президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета», голова Громадської ради при Міндовкілля Світлана Берзіна на своїй сторінці в Facebook.
Вона також звернула увагу народних депутатів на кілька моментів, які потребують доопрацювання. Серед них - необхідність впровадження національних довідників НДТМ стандартизованим методом та надання уряду права встановлювати висновки НДТМ, визначати національні перехідні плани щодо поетапного досягнення окремих «економічно чутливих» екологічних нормативів по висновкам НДТМ, а також встановлювати строки і умови відступу по кожному з висновків НДТМ.
«У Директиві 2010/75/ЄС немає терміну відступу, а практика ЄС показала, що відступ перевищує 7-річний період. Збільшений термін відступу не означає відстрочки для всієї промисловості, а лише для тих галузей, які модернізувати не можна і потрібно фактично з «0» будувати нові потужності», – йдеться у висновках експертів Громадської ради.
Берзіна зазначила: поточні технологічні нормативи викидів повинні діяти до моменту введення в дію НДТМ, та наголосила на необхідності впровадження додаткових механізмів на підтримку зеленого переходу.
«Екологічна складова сталого розвитку надважлива. Але її треба балансувати з економічними реаліями», – зазначила експерт.
Вона закликала Міндовкілля провести круглий стіл за участю незалежних європейських експертів, представників органів влади держав-членів ЄС та промислових підприємств – для того, аби вибудувати єдиний механізм контролю забруднень, і запобігти кризовим явищам в економічній, соціальній та екологічних сферах.
Раніше координатор Комітету екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко зазначала, що екомодернізація в країнах ЄС проводилася за потужної підтримки держав, які надали підприємствам понад 450 млрд євро, а в Україні її хочуть провести виключно за рахунок бізнесу.
Нагадаємо, Верховна Рада вже тричі провалювала законопроєкт про запобігання, зменшення та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167), відправляючи його на доопрацювання.