Карантин для бізнесу. Як вижити роботодавцю та працівнику, не порушуючи закон

Уряд продовжив надзвичайну ситуацію, пов’язану з пандемією коронавірусу, до 24 квітня. На цей період для бізнесу пропонуються так звані канікули. 

Від так «в період з 1 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, несплату чи несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску», - повідомляє податкова служба. А ще запроваджується мораторій на проведення податкових перевірок з 18 березня до 31 травня 2020 року.

У зв’язку з карантинними заходами, підприємці втрачають можливості для збереження зарплат, і змушені шукати шляхи мінімізації  збитків. Колишній міністр економіки Мілованов запропонував бізнесу перетворити своїх працівників на… ФОПи, таким чином зменшуючи податки.

Чи корисну пораду дав колишній посадовець – переведення працівників на спрощену систему оподаткування?

Такі переведення є нічим іншим, як злочинним наміром. 212 статтю Кримінального кодексу щодо ухилення від сплати податків ніхто не скасовував. Тому податкова служба виявлятиме такі випадки мінімізації сплати податків.

Окрім того, такими діями підприємців може зацікавитися Державна служба з питань праці, яка накладе адміністративні штрафи за виявлені правопорушення.

Карантин визнано форс-мажором. Які зобов’язання залишаються у підприємців за контрактами, а які - ні?

Форс-мажорні обставини  звільняють від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань. Але не звільняють від власне зобов’язань, як от виплата за кредитом чи за оренду приміщення. Мова йде про те, що несвоєчасна оплата за оренду, за послугу, за товар не призведе до пені, штрафу або інших видів відповідальності, які передбачені контрактом або законодавством у зв’язку з тим, що діє непереборна сила.

Але будь-який контракт, будь-який господарський договір регулює питання форс-мажору індивідуально у кожному випадку. Тому керівники підприємств повинні підняти підписані свої контракти і дивитися, що сказано про умови застосування форс-мажору. Якщо в контракті прописано, що сторони повинні повідомити один одного про настання факту форс-мажору, то його необхідно виконати. Не баріться і не лінуйтеся звернутися до Торгово-промислової палати України і отримати відповідну довідку про дію форс-мажорних обставин, і надсилайте такі повідомлення факсом, електронною поштою чи звичайною поштою до своїх контрагентів про те, що ви потрапили під дію форс-мажорних обставин у зв’язку з введенням карантину, що обумовлене дією чинного законодавства. У такому випадку підприємці мають право уникнути відповідальності.

Чи передбачений дистанційний режим праці в Трудовому кодексі?

Кодекс законів про працю є застарілим. Він не передбачає дистанційного режиму праці. У ньому йдеться про вимоги щодо робочого місця, переміщення робочого місця. Ці вимоги треба осучаснити.  Якщо людина виконує дистанційно роботу, то вона працює. А якщо людина працює, то, згідно з Законом України «Про оплату праці», вона має право вимагати оплати своєї праці. В такому випадку, якщо людина працює дистанційно, їй повинна нараховуватися заробітна плата. Роботодавцю треба робити висновок і приймати рішення: чи людина на карантині, чи він переводить її на якийсь неповний робочий день? Якщо роботу можна здійснювати дистанційно, то роботодавець повинен оплачувати таку роботу.

Чи може роботодавець на час карантину відправити своїх працівників у неоплачувану відпустку?

17 березня 2020 року президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Заком вносить зміни до закону про відпустки, а саме статтю 26 доповнили частиною другою. Частина перша надавала право роботодавцеві відправляти у 15-денний термін у відпустку за власний рахунок один раз на рік. Відповідно бази заробітної плати немає,  і немає, що оподатковувати та сплачувати ЄСВ, податок на прибуток, військовий збір. А частина друга каже, що надається роботодавцю можливість враховувати межі карантину як період, за який заробітна плата не нараховується за замовчуванням. Отже, бази оподаткування доходу працівника не виникає і в такому разі роботодавець має право не сплачувати всі нарахування по заробітній платі.

Якщо працівник якийсь обсяг роботи виконує дистанційно, то скільки йому можуть заплатити від зарплати?

Працівник має право вимагати оплату своєї праці, якщо працює дистанційно. При цьому роботодавець у зв’язку з невизначеними умовами праці має право визначити обсяг праці (неповний робочий день) пропорційно завантаженню працівника у відсотковому співвідношенні до окладу працівника. Розмір може різнитися: або 0,5% ставки, або 0,2%

Чи можна звільнити працівника під час  дії карантину?

Якщо за ініціативою роботодавця буде звільнений працівник під час карантину, то такі дії будуть підпадати під 172 статтю Кримінального кодексу. За такі дії підприємець може бути покараний «штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Куди скаржитися на свого роботодавця за неправомірні дії?

Працівник пише скаргу до Державної служби з питань праці. Цей державний орган здійснює планові чи позапланові перевірки роботодавця на предмет встановлення правопорушень. Результатом розгляду є або акт про встановлення правопорушення, або відмова у встановленні таких порушень. Працівник, який подає таку скаргу, повинен її аргументувати, підтвердити доказами. Якщо були встановлені правопорушення, то буде штраф відповідно до чинного законодавства за той чи інший вид правопорушення.

Роботодавець може вважати, що він не порушував закон, у такому випадку він має право оскаржити рішення цього органу до адміністративного суду. І вже у поряду Кодексу адміністративного судочинства, захищаючи свої права, надавати докази, які спростовують такі твердження Держпраці.

Наталя Малиновська, Главком