Конституційний суд може скасувати повернення державі семи мільярдів гривень - ЦПК

Конституційний суд (КС), 27 березня, вирішить, чи мало право Національного антикорупційного бюро (НАБУ) через суди визнавати недійсними угоди з порушеннями, виявленими під час розслідувань. Якщо КС вирішить, що ні, держава втратить близько 7 млрд грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Відповідне провадження суд відкрив у жовтні 2018 за скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» — підприємства, що контролюється групою «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Завод Коломойського вважає неконституційним повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів кримінальних розслідувань у топ-корупції.

Скасування через суд таких угод — це механізм зупинки корупційних схем на час, поки ще йде розслідування у справі та ще не винесені вироки. Загалом за чотири роки роботи НАБУ подало 42 позови, за якими визнали недійсними 92 сумнівні угоди.

«Завдяки цій роботі юристів НАБУ до держпідприємств повернуться 7 млрд грн. Якщо ж Конституційний суд винесе рішення на користь компанії Коломойського, ми втратимо ці гроші. Для порівняння — це трохи більше ніж річний бюджет Міністерства охорони здоров’я на ліки для важкохворих українців», — зазначає юристка ЦПК Олена Щербан.

Наприклад, за позовом НАБУ до Адміністрації морських портів визнано недійсним договір на днопоглиблювальні роботи на суму 712 млн грн. За таким ж принципом недійсним визнали договір між «Запоріжжяобленерго» та «ХК«Енергомережа» на суму 112,3 млн. грн. або ж додаткову угоду між Укрзалізницею і ТОВ «Вог Аеро Джет» щодо поставки дизельного палива, через яку залізничники переплатили  92 млн грн.

Розгляд скарги підприємства Коломойського відбуватиметься 27 березня о 10.00 під час закритої частини пленарного засідання Другого сенату КС. Ймовірно, що цього ж дня суд ухвалить фінальне рішення у справі.

У січні 2019 року з подібною скаргою до КС уже зверталася ПАТ «Укрнафта», понад 40% якої також контролюється Коломойським та Боголюбовим. Однак тоді перший сенат КС 14 лютого 2019 року відмовив у відкритті провадження за цією скаргою.

Підставами позову НАБУ до Запорізького заводу феросплавів стали два договори про переведення боргу та угода про зарахування зустрічних однорідних вимог.

У Запорізького заводу феросплавів виникла заборгованість перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за спожиту у березні та квітні 2015 електроенергію у розмірі 164,9 млн грн. 60,24% «Запоріжжяобленерго» належить державі.

Відповідно до іншої угоди Запорізький завод феросплавів повинен був отримати таку ж суму боргу від компанії ПрАТ «ХК «Енергомережа», головою правління якої є Дмитро Крючков. У 2016НАБУ  оголосило його у розшук у справі про виведення третини мільярда гривень з ПАТ ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Компанії уклали між собою два тристоронні договори про переведення боргу за спожиту електроенергію перед «Запоріжжяобленерго» від Запорізького заводу феросплавів до Енергомережі.

Однак, відповідно до закону, саме споживач повинен сплачувати за використану електроенергію, перераховуючи кошти на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання.

ПрАТ «ХК «Енергомережа» не є споживачем у розумінні чинного законодавства, а тому укладені договори суперечать приписам ст. ст. 15-1, 26 Закону України «Про електроенергетику» та п. 1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію. Це стало підставами для визнання оспорюваних угод недійсними.

Такого висновку у листопаді 2017 року дійшов Київський апеляційний господарський суд, а згодом і Касаційний господарський суд Верховного Суду, що визнали недійсними вказані договори. Тому повертати борг «Запоріжжяобленерго» у 164,9 млн грн повинен Запорізький завод феросплавів.