Крокуємо до катастрофи: дисбаланс енергоринку загрожує атомній безпеці

Системний оператор «Укренерго» змушений постійно зупиняти українські електростанції. До падіння споживання від карантину «Укренерго» зупиняв теплові електростанції, сонячні і вітрові. Останнім часом постійно доводиться «розвантажувати» атомні блоки. Це, на думку експертів, вкрай не бажані дії з точки зору енергетичної безпеки. До важкої кризи галузі, що виникла через теплу зиму, ініціативи про відкриття імпорту електроенергії з Росії і штучне заниження цін, додався провал споживання від карантину. Енергоринок вимагає негайних антикризових дій і перш за все прийняття справедливого енергобалансу.

Рекордні атом та «альтернатива» на фоні провалу споживання

За розрахунками Expro Electricity на основі даних Мінекоенерго частка виробництва атомної генерації в загальному балансі ринку електроенергії у березні зросла до 60% (7,559 млрд кВт-год). Це близький до рекордного показник частки ринку. У порівняні з березнем минулого року він збільшився на 3,7%.

Разом із атомом збільшилось виробництво електроенергії з відновлюваних джерел, а саме у 2,4 рази – до 7,3% (923 млн кВт-год),

Хто ж втратив з урахуванням того, що загальний обсяг споживання різко знизився, поступився ресурсом атому та «зеленим» джерелам. Це тепловики, які недовиробили 9% загального балансу, отримавши частку в 29% (3,725 млрд кВт-год) та гідроенергетики – в 4,5% (-1,5%).

Споживання електроенергії в період карантину впало на близько 10%. З падінням споживання в балансі країни практично не залишилося в роботі маневрених потужностей.

Тести АЕС на міцність

Диспетчер НЕК «Укренерго» знижує весь запас маневреної потужності ТЕС, ГЕС і ГАЕС до нуля і в балансі залишається тільки базова потужність. Частка АЕС в такі години досягає 75% в енергобалансі. Оскільки базова навантаження є найдешевшим, Системний оператор намагається максимізувати її відпуск.

Наприклад, протягом останніх чотирьох робочих днів 21-24 квітня середньодобове споживання електроенергії в Об’єднаній енергосистемі  України так і не повернулося до показника попередніх тижнів. Воно лише знижується, приблизно на 10% до 347 млн кВт год у порівнянні з 387 млн кВт год у попередні робочі дні. При цьому, різниця між нічним провалом, коли електроенергія незатребувана і вечірнім піком, коли споживання максимальне, збільшилася з 4 ГВт до 4,8 ГВт.

Внаслідок таких обставин в енергетичному секторі, оператор системи передачі дійшов такого висновку:

«Зазначені чинники зумовлюють необхідність збільшення в балансі енергії частки напівпікової теплової генерації, що може забезпечити необхідні обсяги резервів. При цьому базове навантаження АЕС було обмежене НЕК «Укренерго» на рівні, що не перевищує 8,3 ГВт для уникнення необхідності їх повторного розвантаження в період з 25 квітня (мінімальне нічне споживання очікується на рівні 11,9 ГВт)».

Таким чином, диспетчер, який відповідає за те, щоб не сталося аварії, працює практично кожен день в ситуації, коли під час росту вечірнього попиту йому необхідно в лічені хвилини реагувати на збільшення споживання. Потрібно в цей момент швидко віддавати команди на запуск традиційної генерації, але в роботі може не буде  маневреної генерації для оперативного збільшення навантаження, і це може привести до автоматичного відключення споживачів для запобігання падіння частоти в мережі. Так поясняють ситуацію джерело в «Укренерго».

Особливістю ситуації є й те, що не можна вимкнути якийсь блок АЕС на пару годин, а потім його знову запустити, коли попит зростає вранці або перестає світити сонце ввечері. Іншими словами, протягом доби, відключати і запускати атомний блок не можна, також, як і гнучко змінювати його навантаження. 

Попри явні перекоси в балансі генерації, відсутності резервної потужності в енергосистемі, оператор замість відключення блоків АЕС, намагається «гратися», змінюючи діапазон навантаження блоків АЕС, аби не зупиняти роботу. Бо це справді найдешевша генерація. Сумний досвід трагедії, яку пережила Україна 34 роки тому показує, що «гратися» з безпекою роботи енергосистеми не варто. 

Цими вихідними, 25-26 квітня, чотири енергоблоки АЕС потужністю 1 000 МВт працювали з навантаженням 600-750 МВт. Це розвантаження до 60%! Простою мовою сьогоднішні режими роботи тестують наші АЕС на міцність. 

Свого часу експерименти з режимами роботи і рівнями навантажень призвели до трагедії на ЧАЕС. Експеримент, до речі, починався при 50% розвантаження. 

Навіть не розводить руками

Український ринок електроенергії завжди був найбільш політизованим. Одні групи впливу, що «топили» за високі ціни, змінили інші, які сьогодні маніпулюють низькими цінами. Але прозорих правил гри попри запуск ринку в липні-2019 сьогодні не з’явилось.

Навпаки, це прагнення до ручного встановлення низьких цін на оптовому ринку призвело до ситуації, яку новопризначена виконувачка обов’язків міністра енергетики та екології Ольга Буславець не посоромилась назвати «найтяжчою кризою галузі за 20 років». Понад шість місяців відбуваються нездорові явища на енергоринку, і за цей час лише в деяких обмежених рамках діяв регулятор, не досягаючи особливого ефекту. Решта: парламент, тему енергетики в якому монополізував Андрій Герус, якого пов’язують з олігархами-споживачами великої кількості електроенергії, Кабмін Гончарука, а тепер Шмигаля, не зробили нічого. Це історія бездіяльності, яка більш більше схожа на злочинну халатність. 

Сьогодні експерти в унісон вказують, що потрібно прийняти енергетичний баланс. «Цей документ важливий, щоб в принципи спрогнозувати структуру генерації, які будуть ціни, грошові потоки, що особливо важливо при тих боргах які накопичуються серед учасників ринку», - каже Адріан Прокіп з «Українського інституту майбутнього, додаючи що без балансу також не можливо внести зміни в систему ПСО (виконання спеціальних обов`язків – постачання населенню енергії за ціною, нижчою за ринкову), яка сьогодні обтяжує «Енергоатом».

В балансі має бути визначений чіткий обсяг скільки має бути атому і «зеленої» енергі, як неманеврених генерацій, скільки ТЕС і гідро, як маневрових. 

Баланс має прийняти міністерство. Тим часом кожен день викривленої роботи ринку та критичної диспетчеризації наближає аварію в системі та здійснює колосальний тиск на роботу АЕС.

Інна Михайлівська, для «Главкома»