Мільярд для України і приниження Росії. Подробиці засідання ЄБРР у Марокко
ЄБРР посилює роботу в Україні, донорські кошти вже почали надходити
На щорічному засіданні керуючих Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, яке пройшло 10-12 травня у Марокко, країни-члени ухвалили низку рішень щодо підтримки України. Про це «Главкому» повідомив член ради директорів від України Артем Шевальов.
«Це для мене 15-те щорічне засідання ЄБРР, і такої підтримки для України раніше не пригадую. По-перше, ми добре підготувалися. А по-друге, є чітка консолідована підтримка з боку всіх ключових міжнародних партнерів, і до того ж дозріли певні внутрішні бюджетні і політичні процеси у партнерів – те, про що говорили вже декілька тижнів, набирає конкретних рис. Йдеться про фінансову, донорську і гарантійну підтримку як проєктів ЄБРР, так і інших міжнародних фінансових установ, які будуть брати участь у відбудові України», – зазначив він
Хто скільки дає і коли треба повернути
За словами Шевальова, західні країни пообіцяли понад мільярд євро для співінвестування в проєкти ЄБРР Україні. Серед ключових – закупівля газу «Нафтогазом». Сполучені Штати підтвердили, що нададуть $500 млн, близько 300 млн євро очікується від Франції, ще 50 млн фунтів підтвердила Велика Британія, тощо. Загальна сума підтримки ЄБРР України сягне мінімум одного мільярда євро.
Так, 11 травня, ЄБРР підписав проєкт на 50 млн євро з «Укренерго», де попередньо домовлений кредит на побудову підстанцій, який не був вибраний, тепер піде на потреби воєнного часу.
12 травня, ЄБРР також надав гарантії на 30 млн євро трьом українським банкам, які фінансують сільськогосподарських виробників.
Також іде робота над пакетом над перепрофілюванням попереднього кредиту для Укрзалізниці. Також триває внутрішній розгляд питання про збільшення лімітів торгівельного фінансування.
Триває робота над пакетом у 300 млн євро для Нафтогазу та перепрофілюванням попереднього кредиту для Укрзалізниці: обидва проєкти затверджені Радою Директорів і очікують на підписання. Також триває внутрішній розгляд питання про збільшення лімітів торгівельного фінансування.
«Ми зробили колосальну роботу щодо резолюції управляючих ЄБРР, в якій вони засвідчили, що банк має брати на себе більше ризику в Україні, хоча все одно будуть потрібні донорські кошти для підтримки проєктів за умов воєнного часу», – додав член ради директорів ЕБРР від України.
Під час зустрічей також відбувалися попередні консультації щодо створення координаційної групи («шерпа-групи»), яка займатиметься організацією міжнародної фінансової допомоги Україні.
Нагадаємо, що ЄБРР ще в березні оголосив про підготовку надання пакету сумою у 2 млрд євро для України та сусідніх країн східної та центральної Європи, але спершу не було відомо, скільки з цього пакету буде надано Україні і коли. Нині вже є ясність, що Україна протягом цього року отримає мільярд євро в рамках проєктів ЄБРР. Ці кошти підуть на підтримку торгівельного фінансування, державних компаній та фінансової системи.
«ЄБРР – це банківська структура, і серед засад її роботи – намагання допомогти урядам країн перейти до ринкових економік. У багатьох випадках, і в Україні також, у нас є елемент грантових коштів, які йдуть на додачу до кредиту. Щодо виділення коштів, яке було ухвалено у Маракеші, багато з них є позиковими, але йдеться про значні терміни повернення. До того ж, значна їх частина йтиме з пільговими ставками», – уточник Шевальов. За його даними, кошти, виділені на різні проєкти, вже починають надходити.
Росію в ігнор
Під час закритої частини щорічного засідання ЄБРР намагався виступити і представник Росії через відеозв’язок. Проте майже весь зал, де були представники урядів десятків країн, вийшли на знак протесту.
«Ми очікували, що вийдуть представники півтора-двох десятків урядів. А тут увесь зал встав і пішов на вихід! Можливо, хтось вийшов за компанію, щоб не залишатися в порожньому залі, але все одно це було дуже круто», – ділиться враженнями Шевальов. Він також додав: ще у 2014 році після вторгнення РФ і анексії Криму серед країн-членів ЄБРР було неформально ухвалено рішення про зупинку фінансування нових проєктів в РФ.
Як відомо, країнами-акціонерами ЄБРР є 71 країна світу, включно з усіма країнами, де банк інвестує. Невідомо точно, що сталося за зачиненими дверима, але судячи з фото майже порожнього залу, ймовірно, що на знак протесту вийшла також і більшість країн Кавказу і Середньої Азії, які традиційно перебувають під російським впливом.
«Так, ЄБРР підтримує контакти з Росією, вона лишається акціонером ЄБРР – на жаль, це складна конструкція. Така сама ситуація склалася в низці інших міжнародних організацій: і в ООН, і в ОБСЄ. РФ не можна просто взяти і виштовхнути з організації, це процес. Проте факт – з 2014 року між ЄБРР і РФ були натягнуті відносини. Після ж вторгнення 24 лютого Рада директорів винесла рішення про застосування статті 8.3 – про призупинення доступу до ресурсів банку. За місяць це рішення було підтримано більшістю ради керуючих ЄБРР, і з початку квітня вступило в силу», – пояснює Шевальов.
Наталія Сокирчук, «Главком»