Монетизація субсидій. Уряд відкриває фонтан з «живих» грошей

В Україні стартував перший етап монетизації субсидій - часткової компенсації населенню вартості комунальних послуг, газу, електроенергії,  обслуговування будинків та прибудинкових територій.  На першому етапі запроваджуються прямі двосторонні розрахунки бюджету з підприємствами, які надають перераховані послуги. На другому етапі почнеться монетизація на рівні домогосподарств – коли «живі» гроші падатимуть прямо на банківські картки когось з членів сім`ї. Всього у держбюджеті-2018  на субсидії виділено 55 млрд грн.

«Очікуємо 24 січня час «Ч» - в цей день має відбутися перший платіж пільг і субсидій від Міністерства фінансів підприємствам (виробникам послуг – «Главком»). Монетизація на рівні споживачів відповідно до закону «Про житлово-комунальні послуги» має бути запроваджена з 1 січня 2019 року», - повідомив «Главкому» віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.  

За даними урядовця, відтепер Мінфін повністю контролюватиме використанням бюджетних коштів для субсидій, тоді як раніше ця схема будувалась навколо НАК «Нафтогаз України». Але тепер монополіст втратить можливість здійснювати непрозорі взаємозаліки з підприємствами тепло-комунальної енергетики (ТКЕ) та іншими структурами. Саме тому в соціальних мережах представники НАК відверто критикують перехід на прямі розрахунки бюджету з надавачами послуг населенню. Водночас в Міністерстві фінансів стверджують, що «постанова була розроблена Мінфіном, обговорена з усіма зацікавленими сторонами і підтримана українськими та міжнародними експертами».

Зміна механізму розрахунків за субсидіями з підприємствами-виробниками послуг не торкнеться споживачів – в платіжках домогосподарств, як і раніше, будуть нараховуватися призначені субсидії.

Кінець ери взаємозаліків

Запровадження монетизації субсидій на рівні підприємств-надавачів послуг передбачає перехід на двосторонні розрахунки «живими» грішми, тоді як раніше діяли клірингові схеми за участю 5-6 структур, через які протягом одного дня проводилися взаємозаліки, тобто віртуальні гроші. Механізм розрахунків базувався на підписанні Спільних протокольних рішень (СПР) та взаємному заліку зобов’язань за допомогою системи рахунків кожної зі сторін у казначействі. І що цікаво, немає жодного закону, який  би регламентував такі розрахунки.

«Монетизація субсидій»: до і після

Раніше «Главком» детально описував те, як такий колективний кліринг позбавляв можливості визначити відповідальну сторону за затримку в розрахунках. Запуск монетизації надасть системі більшої прозорості, зменшить можливості для маніпуляцій та дозволить чітко ідентифікувати, яка зі сторін не виконує зобов’язання.  Доцільно наголосити, що ліквідувати кліринг під егідою «Нафтогазу»  владу змусив саме потужний потік критики з боку преси, депутатів та експертів. Врешті-решт з цим погодився й міністр фінансів Олександр Данилюк, визнавши,  що «чинна система взаємозаліків — дуже заплутаний і складний механізм, який створений для забезпечення інтересів певних груп і дозволяє «втратити» у системі мільярди бюджетних гривень…». «У цих ланках розрахунків стільки учасників, що знайти винних практично неможливо. Монетизація — це крок, який змінює цей механізм, бо коли в системі рухаються реальні кошти, а не «папірці», щось сховати вже дуже складно», - вважає Данилюк. Залишається лише здогадуватися, що саме не захотів озвучувати міністр, коли говорив про можливість «втратити» мільярди бюджетних гривень. Варто лише уявити масштаби ймовірних маніпуляцій, якщо понад 85% усіх розрахунків за субсидіями проводилися саме шляхом взаємозаліку, тобто через непрозорі клірингові розрахунки. Критикуючи цю схему, Геннадій Зубко заявив «Главкому», що саме ці взаємозаліки і стали однією з причин нарощування заборгованості за газ комунальними підприємствами перед «Нафтогазом».

Субсидій на всіх знову не вистачить?  

За три останні роки обсяг фінансування субсидій для населення зріс з 8 млрд  до 61 млрд грн. Але коштів все одно не вистачає. До речі, в минулому році з бюджету так і не був повністю покритий дефіцит по цій статті, що утворився з урахуванням реальних витрат підприємств теплокомуненерго на послуги. За даними віце-прем’єра Зубка, за попередніми оцінками, приблизно 15-20 млрд грн боргу за субсидіями перекочувало в 2018 рік. А в цьогорічному бюджеті на субсидії виділено лише 55 млрд грн! Відніміть борг від цієї суми і тоді на субсидії на цей рік в бюджеті залишиться лише 35-40 млрд, тобто приблизно вдвічі менше, ніж була потреба минулого року. З огляду на зростання середньої зарплати та пенсій, звісно, обсяг державних  субсидій має скоротитися, але навряд чи відразу вдвічі.

Сценарій з нарощуванням боргів був цілком прогнозований. Наприкінці 2016 року «Главком» попереджав, що 2017-го, «коли кількість субсидіантів подвоїться, ця проблема спалахне з новою силою». Дійсно, у минулому році отримувачами субсидій стала більша половина українських сімей (майже 8 млн домогосподарств), що свідчить про високий рівень бідності українців. 

Доцільно визнати: низька платоспроможність громадян зумовлена тим, що влітку 2016 року вдвічі зросли тарифи на тепло та гарячу воду, подорожчали також водопостачання, водовідведення, та електроенергія.  Але найбільшого удару українці зазнали через збільшення ціни газу у шість разів протягом 2014–2016 років. Дивує те, що вже цього року «Нафтогаз України» знову наполягає на необхідності поетапного зростання ціни газу. У компанії чудово усвідомлюють реальний рівень платоспроможності споживачів, тому у своєму проекті фінплану передбачають також і зростання заборгованості за реалізований газ на 55,8 млрд грн!

Фонд енергоефективності готовий стартувати

Послабити удар по гаманцях українців можна шляхом зменшення енергоспоживання, тоді, відповідно, скоротиться й потреба в субсидіях. За різним оцінками, Україна споживає енергоносіїв в три-п’ять разів більше порівняно з розвинутими країнами. Отже, ми маємо великий потенціал для економії. Довгостроковим інвестором модернізації вкрай зношеного житлового фонду України покликаний стати Фонд енергоефективності, ключова ідея якого – спрямовувати «енергетичні» субсидії на фінансування заходів з енергоефективності. Парламент вже ухвалив необхідне законодавство. За прогнозами експертів, за 3-5 років роботи Фонду щорічна економія газу за рахунок ефективного використання палива становитиме не менше 1,5 млрд кубометрів. За оптимістичними прогнозами урядових експертів, Фонд запрацює вже у другому півріччі.

Коли ж реально запрацює Фонд? – про це в інтерв`ю з віце-прем’єром  - міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ  Геннадієм Зубком.

Коли Фонд буде зареєстрований як юридична особа, чи сформовані його статутний капітал і стратегія роботи?

20 грудня 2017 року уряд проголосував за Статут Фонду та Порядок використання коштів. Але на даний момент офіційна публікація уряду про це ще не відбулась. Тільки після неї можна буде почати процес реєстрації, а потім – нарощувати  статутний капітал. Стратегію роботи Фонду має затвердити Наглядова рада, проте сама стратегія давно озвучена: Фонд надаватиме фінансову та технічну допомогу власникам багатоповерхових будинків для термомодернізації та інженерної санації, щоб знизити споживання та підвищити комфорт будинку.

Щоб Фонд почав видавати кошти, потрібно ухвалити велику кількість документів. В якій стадії готовності нормативна база, що загалом треба розробити?

Згідно з законом «Про Фонд енергоефективності»  загалом потрібно ухвалити дев’ять постанов уряду. П’ять з них потрібно, щоб Фонд почав працювати: дві вже ухвалено, ще три узгоджені відповідними відомствами і готуються до розгляду уряду. Також важливими для належного функціонування Фонду є ухвалення ряду актів до закону «Про енергоефективність будівель». Ці документи визначають методику розрахунку та форму енергетичного сертифікату, а також атестацію енергоаудиторів.

Вже схвалено статут Фонду і механізм використання коштів, передбачених у держбюджеті 2018 року. Який механізм їх використання?

Суть полягає в тому: кошти з Казначейства направлятимуть на поповнення статутного капіталу Фонду. Далі Наглядова Рада Фонду (за поданням Дирекції) прийматиме рішення про створення проектів (та вимог до них), співфінансування яких здійснюватимуть коштом Фонду. Кошти, як і за програмою «Теплих кредитів»,  надходитимуть на банківський рахунок клієнта-ОСББ після виконання вимог проекту щодо впровадження енергоефективних заходів і проведення незалежного аудиту. Клієнт-ОСББ проводить переговори з уповноваженим банком і не контактує з працівниками Фонду. Діяльність Фонду підлягає аудиту за міжнародними стандартами.

В разі, якщо виділені в бюджеті для Фонду 1,6 млрд грн цього року не будуть повністю використані, то, можливо, залишки пустять на програму «Теплі кредити» (в бюджеті виділено лише 400 млн грн.)?

Ціль уряду – реалізувати комплексні проекти через Фонд. Фінансування «теплих кредитів» також продовжиться в цьому році.

В Фейсбуці ви написали, що на початку року буде підписано угоду з ЄС щодо фінансування Фонду енергоефективності (100 млн євро). Є якась конкретна дата?

Проект Угоди відпрацьовується урядом. Проте підписання Угоди під загрозою зриву через те, що й досі офіційно не опубліковані постанови уряду щодо затвердження статуту Фонду та механізму використання коштів, ухвалені ще 20 грудня. Сподіваюся, що всі формальності будуть завершені протягом цього місяця.

Коли може надійти перший транш (50 млн євро) з обіцяних ЄС безповоротних 100 млн євро? Ці кошти надаватимуть лише для ОСББ?

Програма ЄС діятиме п’ять років. Перший транш надійде в 2018 році. Отримувачем коштів на реалізацію проектів може бути лише ОСББ .

Скільки часу займе кадровий відбір керівників та членів Наглядової ради Фонду, хто туди ввійде?

Процедура триватиме 2-3 місяці. Увійдуть всі, хто відповідатиме вимогам та переможуть у конкурсах. Членами конкурсної комісії будуть також представники міжнародних фінансових організацій  та донорів Фонду.

Що вже зроблено для створення необхідних IT-систем - реєстрів енергоаудиторів, сертифікатів енергоефективності, моніторингу результатів впроваджених енергоефективних заходів?

Є прототипна модель, розроблена за сприяння ЄБРР. Цей продукт може обробляти та формувати базу даних енергоаудиторів та сертифікатів, а також перевіряти розробку та вірність розрахунків. Він вже протестований, наразі триває оформлення його офіційної передачі Україні.

Що собою представлятиме «публічна платформа з надання послуг енергоаудиту, що забезпечить прозорість та відкритість всіх процедур в рамках роботи Фонду»?

Це наступний етап розвитку, спочатку треба виконати більш прості завдання щодо запуску Фонду. А платформа потрібна  для створення переговорного майданчика з метою пошуку пропозиції для ОСББ від аудиторів, проектантів, виконавців робіт, тому що право обирати надавачів послуг має виключно ОСББ. Платформа повинна спростити цей процес та зробити його прозорим для всіх учасників.

Чи вже ухвалені всі базові закони для запуску державної системи енергоефективності в Україні?

Парламент ще повинен ухвалити закон Про енергетичну ефективність, що базуватиметься на Директиві ЄС 27.