Не кажи ФОП, поки не перескочиш. Як Мінсоцполітики спровокувало бурю

У Міністерстві соцполітики розробили законопроект, яким планує змусити роботодавців офіційно працевлаштовувати працівників, а не змушувати їх оформлювати себе як фізичну особу-підприємця, з якою компанія потім укладає договір про співпрацю. Ініціативу міністерства винесли на громадське обговорення, але вона вже спричинила багато галасу. Гучніше всіх обурюються представники IT-бізнесу, який нові правила зачеплять найбільше. У міністерстві ж стверджують: мета законопроекту – забезпечити чесне працевлаштування, яке гарантує соціальний захист працівнику. Істинна ж причина такої «турботи» уряду –  нові можливості для наповнення бюджету. 

За що війна?

Працедавці повинні утримувати із заробітної плати кожного працівника – 18% податку на доходи (ПДФО), 1,5% військового збору, а також сплачувати 22% єдиного соціального внеску на фонд заробітної плати, тоді як третя група оподаткування ФОП – всього лише 5% від доходу та 918 гривень мінімального місячного соціального внеску. Не потрібно проводити складних математичних розрахунків, щоб зрозуміти, що  ФОПи платять набагато менші суми податків, а тому роботодавцю з ними працювати вигідніше. В Україні за такою схемою працюють тисячі айтішників на так званому аутсорсі. Саме тому вони вже хвилюються, що їх змусять переходити працювати за трудовим договором, платити більші податки, які стануть додатковим навантаженням на IT-компанії. Як наслідок: IT-компанії перейдуть в іншу юрисдикцію, укладатимуть договори з українськими розробниками з-за кордону, а податки платитимуть в інших країнах. Українська економіка може значно від цього постраждати, враховуючи, що частка IT-індустрії в українській економіці становить 4% ВВП.

Натомість експерти, які вважають ініціативу уряду корисною, вважають, що система ФОПів стримує українську економіку від розвитку, і тому треба боротися з цим явищем, а не робити винятки заради лише однієї галузі.

Що пропонують в Мінсоцполітики

На сайті міністерства  опубліковано відповідний проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці», за яким Кодекс законів про працю планують доповнити статтею — «Ознаки наявності трудових відносин». У пояснювальній записці уточнюється, що опублікований документ для проведення консультацій з громадськістю, він потребує погодження профільними міністерствами: Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Державною регуляторною службою, Державною службою з питань праці. Також проект потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції. Обговорення триватиме до 6 березня.

У Мінсоцполітики стверджують, що законопроект «надасть можливість контролюючим органам та органам, що розглядають трудові спори, однозначно кваліфікувати відносини як трудові у тих випадках, коли за всіма ознаками особа має виконувати роботу на умовах укладеного трудового договору, проте де-факто виконує її на інших юридичних підставах або без оформлення договірних відносин». Це нібито зобов’яже роботодавців забезпечувати найманих працівників соціальним пакетом та платити необхідні податки.

У відомстві визначили сім критеріїв, які вказують на трудові відносини між двома особами:

• періодичність оплати особі за роботу, виконувану в інтересах іншої особи (двічі і більше);

•  особисте виконання особою роботи за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої вона виконується;

• винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом або становить 75 і більше відсотків доходу ФОП за останні шість місяців;

• робота виконується на визначеному роботодавцем робочому місці та згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку;

• ФОП виконує роботу, подібну до виконуваної штатними співробітниками;

• організація умов праці (зокрема і надання робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;

• тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконується робота.

Наявності одночасно будь-яких трьох із вказаних критеріїв буде достатньо, щоб відносини визнали трудовими, а роботодавець заплатив за кожного неоформленого співробітника штраф у 30 мінімальних заробітних плат – понад 125 тис. грн станом на лютий 2019 року.

Чому IT-шники проти?

В Україні IT-галузь забезпечує роботою близько 150 тисяч громадян.

Минулого тижня під час засідання Кабміну міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів заявив, що розвиток IT-сектора, нарівні з розвитком агропромислового комплексу, авіабудуванням, туризмом та інфраструктурою – серед пріоритетів уряду. Але фахівці сфери висловлюють побоювання, що через ініціативу Мінсоцполітики, IT-фахівці будуть ледь не змушені тікати з країни.

У сфері інформаційних технологій в Україні відносини з працівниками часто оформлені через ФОПи. Низьке податкове навантаження для ФОП і невисока вартість життя в Україні дозволяє українським фахівцям успішно конкурувати на глобальному IT-ринку. До того ж, середня зарплата у сфері інформаційних технологій в Україні – $2000.

В Україні креативний клас почав розвиватися, зокрема і завдяки спрощеним умовам оподаткування, стверджує віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк.

Якщо зараз роботодавці можуть ухилятися від сплати штрафів за небажання перекваліфіковувати відносини з ФОП у трудові, так як немає чітких критеріїв для визнання трудовими взаємовідносин з ФОП, стверджує юрист-аналітик МЮФ Kinstellar, адвокат Олексій Бурчевський у своєму блозі. Але новий законопроект може все змінити. 

 «Постраждають насамперед компанії, що займаються розробкою власних програмних продуктів, які змушені утримувати великі команди розробників, що працюють в одному приміщенні і в одному часовому поясі. Це сумно, бо саме вони є найрозвиненішими в технологічному плані та складають основу IT-потенціалу країни», – пише Бурчевський. Юрист додає, що нові правила гри змусять компанії, для яких невигідно платити великі податки, шукати нові шпаринки у законі, щоб обійти правила уряду. І це може бути для України ще невигідніше, ніж закривати очі на велику кількість ФОПів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

 «Частина бізнесів, що працюють з ФОПами, серйозно замисляться про переведення своїх команд в іншу юрисдикцію. Однак багато з них ускладнять корпоративну структуру настільки, що встановити особу, в інтересах якої ФОП надають свої послуги, буде практично неможливо. Виплати будуть дробитися і здійснюватися з різних юридичних осіб. Найманих працівників, що виконують подібну роботу, також переведуть на статус ФОП. Оплата послуг все частіше здійснюватиметься безпосередньо з-за кордону, оминаючи українську юридичну особу», – прогнозує Бурчевський.

На думку експерта, законодавчі ініціативи Мінсоцполітики активізують діяльність інспекторів праці, збільшать кількість виписаних штрафів і піднімуть витрати IT-бізнесу на юридичний супровід своєї діяльності. Натомість реально змусити IT-сектор платити більше податків, можна або подальшим зниженням податкового навантаження на заробітну плату  (хоча він в Україні один з найнижчих), або адміністративними перешкодами роботи для ФОП.

Підприємець, засновник Харківського IT-кластера Едуард Рубін вважає, що для того, щоб оцінювати вклад айтішників у наповнення бюджету країни, варто рахувати не відсотки, а реальні суми, які йдуть від сектору.

«Найгірше, що можна придумати, – це рахувати дохід не в абсолютній величині, а в процентах. Середня зарплата програміста становить приблизно $2000 на місяць, і він платить сьогодні податок державі 5%, що в абсолютному вираженні становить $100, або за поточним курсом 2800 гривень. Кожен такий програміст експортує в середньому послуг на $4000, що створює додатково на кожного програміста ще 3,6 робочих місць. Таких показників не забезпечує жодна професія в країні», – переконує Рубін у себе в Facebook.

Він підтверджує, підвищувати податки потрібно, але варто розуміти, що за нинішніх умов із середньої нарахованої зарплати програміста у $2000 на податки піде 41,5% – майже 23 тис. грн. 

«Коли я говорю програмісту, що він повинен бути готовий до підвищення податків, оскільки треба платити пенсії, утримувати армію, держапарат, то вони здійснюють прості розрахунки і роблять висновки. «Якщо я буду платити всі податки з $2000, то я на руки отримаю $1170, а податків заплачу $830, що становить за нинішнім курсом приблизно 23 тис. грн.  Який сенс? А щодо утримання держави, так нехай вона спочатку скоротить крадіжки з бюджету», – наводить аргументи Рубін. Правда, водночас бізнесмен дещо маніпулює цифрами, бо ж умовний айтішник отримає зі своїх $2000 на руки $1610, сплативши своїх $390 податків. Решту 22% має сплатити підприємство. Але Рубін у своїх розрахунках чомусь перекладає їх на працівника.

Очевидно, саме тому бізнесмен вважає, що якщо IT-шників різко змусять працювати не за схемою ФОП, IT-індустрія не зможе конкурувати з компаніями, які розміщуються в інших країнах, і бізнес просто покине Україну. 

«Світ захоплює діджиталізація. У Німеччині нестача програмістів досягає 50 тис. чоловік, в Ізраїлі 45 тис., в інших країнах приблизно такі ж цифри. Великі компанії працюють з Україною до тих пір, поки є істотна різниця між витратами на оплату праці. Як тільки її не буде, вони запропонують програмістам релокейт до себе і матимуть рацію», – стверджує віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк.

На його думку, ініціатива Мінсоцполітики більше схожа на спробу наповнити бюджет коштом IT-індустрії.

Антонюк звертає увагу на те, що в європейських країнах з розвиненими економіками 40-45% населення зайняті в креативних та IT-індустріях, і для цього кластера держава створює законодавчі і податкові умови для розвитку. Наприклад, Польща і Німеччина пропонують спрощені умови роботи для фахівців з України.

Не IT-сектором єдиним

Але якщо обговорювати питання боротьби уряду з ФОПами, не торкаючись IT-сфери, то варто визнати, в Україні тисячі великих підприємств оформлені як ФОП. Вони, отримуючи великі прибутки, платять мінімальні податки. Якщо для малого бізнесу система спрощеного оподаткування інколи дійсно просто необхідна, то завдяки роботі великих компаній через ФОП держава недоотримує кошти у вигляді податків. До того ж, ця схема роботи є нечесною щодо великих компаній, які чесно сплачують всі податки. І з цим варто боротися, щоб ФОПи залишилися тільки ті, хто дійсно є фізичною особою підприємцем.

«Не треба прикриватися IТ-шниками та їхнім внеском в економіку України. Тому що у всіх ресторанах, навіть коли там середній чек більше мінімальної зарплати, ці чеки видають ФОП. Тому що мережі спортзалів – це ФОП. Тому що касири в супермаркетах – ФОП. І ресторани не переїдуть до Польщі, і супермаркети не зникнуть, якщо там навести порядок. Зате буде чесна конкуренція, коли компанії, які працюють без схем, не будуть виглядати «лохами» на тлі тих, хто все оформив через ФОП», – пояснює масштаб проблеми Сергій Фурса, інвестбанкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital.

ФОПи створюють нерівні правила гри на ринку. Крім того, компанії, які працевлаштовують більшість співробітників як ФОПи, хоч і мають меншу ефективну ставку податку, але потенційно залежать від правоохоронних, податкових та інших органів влади, додає Тимофій Мілованов, почесний президент Київської школи економіки, заступник Голови Ради НБУ.

«Ці органи можуть погрожувати штрафами та іншим покаранням, і таким чином тиснути на компанії. Результат – можливості для корупції, маски шоу, неможливість захистити себе в судах тощо. Навіть якщо сьогодні чиновники не використовують такі можливості для тиску певних компаній, наступний уряд може почати», – пояснює експерт.

Проте на думку Мілованова, ті, хто протестує проти пропозиції уряду, насправді протестують проти підвищення ставки податків, якщо ФОПи не можна буде використовувати. Проте не треба плутати процес створення прозорих і однакових правил гри для всіх і збільшення податків. «Можна скасувати ФОПи та одночасно зменшити офіційні податки. Сьогодні система ФОПів стримує українську економіку від розвитку», – підсумовує експерт. 

Яна Степанковська, «Главком»