Очільник Нацбанку розповів, як змінилися ризики для політично значущих осіб

Кількість клієнтів зі статусом PEP збільшилася майже вдвічі – з понад 80 тис. до приблизно 150 тис.
фото: Офіс президента України

За три роки кількість таких клієнтів у банківській системі зросла майже вдвічі, тоді як частка тих, кого відносять до високого рівня ризику, помітно скоротилася

Частка політично значущих осіб (PEP), яких банки відносять до категорії високого ризику, знизилася з майже 67% у 2023 році до трохи більше ніж 38% у 2026 році. Водночас загальна кількість таких клієнтів у банківській системі зросла приблизно з 80 тис. до 150 тис. Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю Ользі Василевській-Смаглюк під час подкасту «Слідкуй за грошима», повідомляє «Главком».

За наведеними Пишним даними, у 2023 році майже дві третини політично значущих осіб у банківській системі належали до категорії високого ризику. У 2026 році цей показник становив трохи більше ніж третину.

Водночас кількість клієнтів зі статусом PEP збільшилася майже вдвічі – з понад 80 тис. до приблизно 150 тис. Таким чином, скорочення частки високоризикових клієнтів відбулося на тлі розширення загальної групи політично значущих осіб, яких обслуговують банки.

Пишний також повідомив, що протягом трьох років Національний банк отримав 61 офіційну скаргу від політично значущих осіб. Десять із них стосувалися відмови банків в обслуговуванні. Фінансовий моніторинг передбачає перевірку операцій клієнтів і оцінювання можливих ризиків. 

PEP (Politically Exposed Persons) – це політично значущі особи, зокрема люди, які обіймають або обіймали важливі державні посади. Банки приділяють таким клієнтам підвищену увагу в межах фінансового моніторингу, оскільки їхній статус може створювати додаткові корупційні ризики.

Варто нагадати, що у Верховній Раді виникли суперечки навколо законопроєктів, необхідних для приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Прихильники ініціативи обіцяють українцям і бізнесу мільярдну економію на банківських комісіях, тоді як опоненти побоюються посилення фінансового контролю за громадянами. Водночас ухвалення пакета пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.