Президент СЕО Сlub Ukraine Сергій Гайдайчук: Інвестор досі боїться, що його бізнес в Україні можуть «віджати»

В силу політичних (президентські та парламентські вибори, новий уряд) та економічних причин (як, наприклад, стрімке укріплення гривні) 2019 рік для бізнесу виявися досить складним. Зовнішній та внутрішні інвестор все ще бояться, що у них можуть «віджати» бізнес, тому не поспішають вкладати кошти в економіку України.

Яким буде 2020, куди найкраще вкладати свої кошти в Україні і чи «прийдуть» в країну гроші  після Всесвітнього економічного форуму, який цього тижня розпочнеться в Давосі, а також про те, які меседжі потрібно декларувати політичним елітам, щоб змінити відношення щодо України, про глобальні виклики людства і до чого тут філософія стоїків та садіння дерев - в інтерв'ю президента  однієї з найбільш потужних бізнес-спільнот – СЕО Сlub Ukraine Сергія Гайдайчука.

Усі члени CEO Club – керівники компаній із річним оборот бізнесу від $ 10 млн. Як змінились прибутки їхніх компаній, якщо порівнювати ситуацію у 2018-у і у 2019-у роках?

Кардинальних змін в економіці не відбулося, отже, і в бізнесі нічого не змінилося. Так само ніяких кардинальних змін не відбулося з боку іноземних інвесторів. 1,8–2 млрд доларів інвестицій в Україну – це мізер.

2019 рік в бізнесі був приблизно такий, як і 2018, за винятком декількох важливих емоцій. Перша емоція – це невизначеність і невпевненість в майбутньому. Це одна із найсильніших емоцій, яка домінувала в бізнесі у 2019 році - у зв’язку з виборами в Україні, незрозумілими рухами нашої національної валюти, подіями на міжнародній арені.

Але разом з тим, здавалося б парадоксально, була присутня і протилежна емоція – надія. Своїм запитом на зміни нова влада породила певний оптимізм.

Складний рік був, особливо друга його половина, для експортерів та аграрного сектору. Це, перш за все, пов’язано з гривнею, яка почала укріплюватися, у зв’язку з притоком грошей від продажу облігацій. Також металургія почала просідати через те, що на світових ринках ціни на сировину пішли вниз.

На що скаржаться – чи, принаймні, які тенденції після зміни влади в Україні відзначають учасники клубу? (відтік кваліфікованих кадрів – усіх покликали на держпосади, зростання тиску на бізнес тощо) Які настрої? Через ситуацію в країні кількість членів вашого клубу збільшилась/зменшилась?

У зв’язку із зміною влади тиск на бізнес від держінституцій зменшився. Маю на увазі пресинг з самого верху. Але оскільки держава, це не декілька сотень людей, а тисячі клерків, які сидять уже десятиліттями у держструктурах (податкова, правоохоронна системи) то суттєво ситуація не змінилась. Навпаки, мені здається, через те, що зникла центральна монополія на владу, то середня і низова ланки активізувалися.

Я не думаю, що багато бізнесменів пішло у владу. Якась частина пішла в парламент, на держслужбу, але це насправді невелика кількість. Навпаки я побачив, що ці бізнесмени, в яких є статус, репутація, вони не дуже сильно хочуть іти у владу.

Риторика приблизно така: у мене є підприємство, працює кілька тисяч людей, я би хотів принести користь державі, але… Якщо робити реформи, то насамперед треба приватизувати 2500 підприємств, але цим я зруйную величезні тіньові кримінальні потоки грошей, перейду дорогу багатьом сірим кардиналам. А це значить, що мою репутацію, мій бізнес знищать.

Щодо збільшення чи зменшення, то логіка розвитку нашого клубу не пов’язана з кількістю. Ми об’єднуємо особистостей з відмінною репутацією, створюємо живий організм. Хочемо, щоб нас було небагато, але якісних; поглиблювати співпрацю, інтеграцію з ними, створювати територію довіри. Краще бути невеликими, але дуже потужними.

За вашими спостереженнями, компанії з яких галузей нині розвиваються найшвидше? (Чи можна сказати, що ця галузь є зараз найприбутковішою в Україні?)

– Насамперед компанії, що мають продукт, який можна продавати на глобальних ринках. А також ті, які «діджіталізуються».

Компанії з ІТ-сектору будуть розвиватися, бо вони працюють на світовий ринок і не обмежені кордонами. Також компанії, які орієнтовані на експорт.

ВВП світу 85 трильйонів доларів, ВВП України – 130 мільярдів. Тому мій заклик – мислити глобально, мислити без кордонів, створювати компанії, продукти, бізнеси, орієнтовані на світовий ринок.

Президент Зеленський неодноразово запрошував інвесторів в Україну. Чи готові міжнародні інвестори вкладати зараз гроші в Україну? Які галузі є найбільш привабливими для них?

Україна цікава для дуже багатьох. Цікава своєю географією, логістикою, людським потенціалом, аграрним потенціалом.

Чи змінилося щось після того, як прийшов Зеленський?  Поки що ні. Тому що для інвесторів потрібна стабільність, гарантія захисту їх інвестицій, прав власності, зрозуміла економічна стратегія чи пріоритети.

Найбільш цікаві галузі – це, звичайно, наш ІТ, тому що у нас досить непогана технічна база, багато спеціалістів, які себе зарекомендували якісно у міжнародному аутсорсингу. Темпи  зростання галузі –26%–31% на рік.

Далі - аграрна індустрія. Історично Україна має дуже багато чорноземів – до 30%, гарне географічне розташування, тому для нас ринком є, фактично, весь світ. Людей у світі буде більшати, тому аграрна індустрія має величезний потенціал. Але ми маємо не експортувати сировину, а вкладати в переробку. Це вже відбувається.

Можна вкладати кошти в енергетику: видобуток газу, відновлювальну енергетику. Інфраструктурні проєкти – також цікаві, прибуткові. У нас інфраструктура недорозвинена.

Креативна індустрія теж прибуткова. Сьогодні об’єм світового ринку креативних індустрій 500 мільярдів доларів. Ми бачимо, що в Україні все більше створюється контенту для світових продакшинів, частини світових фільмів. Якщо б в нас була би більш розвинута інфраструктура під це, то ми б на цьому значно більше заробили.

Серед членів вашого клубу є керівники компаній, які займаються інвестиціями. За вашою інформацією та відчуттями, чи отримає Україна більше грошей від внутрішнього інвестора?

Поки що внутрішній інвестор тільки і вкладає. Але він поводить себе так само, як і зовнішній.  Продає свій бізнес в Україні і інвестує в проєкти закордоном. Чому не в Україну? Тому що він хвилюється за свої гроші – боїться, що його бізнес тут можуть «віджати».

Навіть внутрішній інвестор, поки у нас нестабільність, непередбачуваність, нереформована правоохоронна система, несправедливі суди, більше вкладатиме закордоном, ніж в Україну.

Уряд прем’єра Гончарука позиціонує себе як уряд технократів, слово «діджиталізація» стало  словом року в Україні. За вашими оцінками, чи вдасться нашій країні за рік-два наздогнати європейські країни у технічному розумінні?

Мені подобається уряд Олексія Гончарука, там дійсно є потужні люди, які хочуть змін. Можливо, їм не вистає досвіду, компетенції. Але у нас останні 29 років у владі було багато компетентних людей і до чого ми дійшли. Тому якщо вибирати між щирістю, молодою енергією, мотивацією змін і компетенціями, але корупційністю, консервативністю, я виберу перше.

Система чинить спротив. Олігархи, чиновники хочуть це все законсервувати. Але я вірю, що в уряді Гончарука є правильні люди і якщо їм дати час, то вони багато зможуть переламати ситуацію.

Ваш клуб є співорганізатором української панелі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Які у вас враження від минулорічного форуму: як виглядала Україна на тлі інших країн? (Є думка, що вельми тьмяно: коли Китай і США дискутують щодо технології  5G і розвиток штучного інтелекту, мер Києва Віталій Кличко похизувався створенням електронної черги у поліклініках).

Політичні еліти не лише в Україні, а й усього світу зараз є неадекватними викликам часу. Україна – не виняток. Виклики дуже динамічні, масштабні і політичні еліти не здатні на них реагувати. У них не вистачає ні компетенції, ні лідерства.

Я думаю, що відповідальність за країну, у тому числі за світ все більше на себе будуть брати ті, хто будуть більш ефективними. Тому ми не повинні розглядати Давос як платформу, де хтось щось так чи не так сказав, а як можливість в правильному ключі показати країну.

Майбутнє України залежить від кожного з нас. Саме тому цього року СЕО Сlub Ukraine, розуміючи, що маємо об’єднувати зусилля, хоче використати можливість Давосу. Ми взяли панель з темою, яка не стосується просування власного бізнесу, а чим Україна може бути цікава світові. Ми вклали гроші, час, запросили спікерів (серед яких тільки один член клубу) і будемо продукувати правильні меседжі про Україну. Це наш внесок як бізнес-сommunity.

Сергій Гайдайчук

Які ваші очікування від Давосу-2020? Чи зможе він привабити нових інвесторів в Україну?

Не знаю, чи привабить. Але я знаю, що капля камінь точить. Для того, щоб відбулися зміни, потрібно для цього докласти зусилля. Якщо Давос – це центральна економічна подія світу, то ми там маємо бути.

У мене є відповідь зі стоїцизму: ти повинен визначитися, на що впливаєш, а на що ні. Наприклад, я впливаю на те, щоб бути на Давосі? Так. Я впливаю на те, щоб заявити правильні меседжі? Так. Тому я повинен сфокусуватися на тому, на цих двох моментах і робити їх найкращим чином.

Якщо Україна буде в Давосі, а також, для прикладу, на іншій визначній події – Всесвітній виставці в Дубаї "Експо-2020", і ми будемо представляти там правильні меседжі, глобальні проєкти, то інвестори, які нині лише спостерігають за Україною, можуть змінити своє ставлення до нас.

СЕО Сlub Ukraine також оголосить в Давосі про запуск своєї глобальної ініціативи – хочемо висадити 100 млн дерев в 100 країнах світу. Нині найважливіший виклик – це кліматичні зміни. Це вже не теорія, усі зрозуміли, якщо ми не об’єднаємося і не змінимо ситуацію, то у людства немає майбутнього.

Такі ініціативи виводять Україну на інший рівень. Вони роблять нашу країну глобальною, показують, що ми будемо давати світу; об’єднувати його і просувати нові парадигми, ініціативи, ідеї. Це те, як ми хочемо використати Давос, як можемо бути корисні нашій країні. Отже, СEO Club разом з Книгою рекордів України висадить мільйон дерев в Україні, а потім 100 мільйонів в 100 країнах світу!

Наша парадигма полягає у тому, що людству треба об’єднатися довкола двох принципів: цілісності та інклюзивності.

Цілісність – значить, що нам не потрібно конкурувати. Треба співпрацювати, відчути, що людство, планета, природа – ми єдине ціле, ми не повинні розглядати природу як ресурс.

Інклюзивність – маємо об’єднати уряди, бізнес, волонтерів, знаменитостей, зірок. Вони не повинні кожен окремо боротися з зміною клімату. Хочемо через цю ініціативу показати, що проблеми світу можуть стати нашою силою.

Глобальний проєкт СЕО Сlub Ukraine стартує в Україні 20 березня, де ми синхронно висадимо 1 мільйон дерев. А потім хочемо одночасно посадити 100 мільйонів дерев у ста країнах світу.

Наталія Сокирчук, «Главком»