Ринок електроенергії. Ціни збили, але комусь це тепер не подобається

Енергетичне співтовариство ЄС закликало відізвати з Верховної Ради вже схвалений профільним комітетом законопроект №2236-2 зі змінами до закону про ринок електроенергії. В разі їх ухвалення уряд отримає право тимчасово забороняти чи обмежувати експорт/імпорт електричної енергії, а державний регулятор (НКРЕКП) - запроваджувати  граничні ціни продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Плюс до цього, зміни містять дискримінаційну норму щодо потужних (понад 150 МВт) операторів відновлювальних джерел електроенергії.

«Секретаріат Енергетичного співтовариства закликає організаторів відкликати проект правок, щоб спільно з Секретаріатом та іншими міжнародними партнерами взяти участь в аналізі ймовірних негативних наслідків для нещодавно лібералізованого енергоринку та, в разі необхідності, знайти інші рішення – такі, що відповідають основним принципам європейського права», - сказано в повідомленні.

Стурбованість західних партнерів зумовлена тим, що об’єднана енергетична система України до 2023 року буде інтегрована з європейською енергосистемою ENTSO-E. Запровадження нової моделі енергоринку було головною вимогою для об’єднання з ENTSO-E, адже учасники енергоринків усіх європейських країн повинні працювати відповідно до норм європейського права. Водночас запропоновані депутатами «Слуги народу» зміни фактично запускають ручне  управління на енергоринку, який запрацював по-новому з 1 липня.

Дійсно, претензій до українського енергоринку більш, ніж достатньо, адже й досі залишаються невирішеними боргові проблеми обсягом понад 30 млрд грн. Але біржові торги на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому  ринку  демонструють високу ефективність (на цих сегментах торгується 40% всієї електроенергії): стовідсотковий розрахунок в той же день, коли проведена купівля - продаж, боргів ні копійки, торги ведуться 24 години на добу, ціни формуються щогодини – і все це в режимі реального часу відображується на сайті ДП «Оператор ринку».

І що важливо, ринок спрацював на користь споживачів – ціни на електроенергію впали нижче, ніж встановлені державним регулятором цінові обмеження – так звані price caps.  Це визнає навіть ініціатор розкритикованих європейцями змін депутат  Андрій Герус. При цьому законопроект №2236-2  продовжує висіти на сторінці профільного комітету парламенту. Окрім нього там ще є два альтернативні законопроекти депутатів Олексія Кучеренка і Іванни Климпуш-Цинцадзе, але перевага при голосуванні тепер завжди у «Слуги народу».

Ринок збиває ціни   

 «25 жовтня  ціна електроенергії на «ринку на добу наперед» знизилася ще на 2 копійки і склала 1,37 грн за кВт-год (без ПДВ – «Главком»). За два місяці ціна впала на 23 копійки, або на 14%. Імпорт електроенергії став ще більш невигідним, імпортери отримують збитки, тому дехто з них  відмовляється від законтрактованих обсягів і зупиняє закупки. Тепер на «ринку на добу наперед» дешевшу електроенергію може купити кожен непобутовий споживач: перукарня, водоканал, кафе, а також заводи та фабрики», - написав на своїй сторінці в Фейсбуці голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

«У порівнянні з першим півріччям 2019 року маємо ціну електроенергії на 7% нижче –  здешевлення на 10,5 коп/кВт-год. У річному вимірі це понад 10 млрд грн, які не заробить «немонополіст». Тариф вугільних електростанцій повернувся на рівень осені 2016 року», - підсумував Андрій Герус, який словом «немонополіст» з сарказмом неодноразово називав компанію ДТЕК Ріната Ахметова.

Пересвідчитися в падінні цін дуже просто – на сайті  ДП «Оператор ринку» на головній сторінці  розміщуються ціни на торгах в останні дні, де також вказано відсоток падіння чи зростання. А в рухомому рядку цього ж сайту можна порівняти базову ціну української електроенергії з індексами цін на хабах європейських країн – Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. Порівнявши ціни в різних країнах, стає очевидним, що нині  імпортувати електроенергію вигідніше з Чехії та Словаччини, а експортувати – в Угорщину та Румунію, тому що там вона дорожча, ніж в Україні.

Крім того, на сайті висять погодинні ціни купівлі-продажу електроенергії кожного місяця на різних сегментах ринку. Торги відбуваються цілодобово і навіть у вихідні дні.

До прикладу, у неділю 27 жовтня ціна на ринку «на добу наперед» вночі впала до 814,5 грн за МВт-годину, а вже о 10-й ранку стрибнула до 1739,5 грн (всі ціни без ПДВ). До речі, на «Бурштинському острові», де генерація належить олігархові Ахметову, ціни значно вищі, ніж в об’єднаній енергосистемі України – нічна електроенергія коштувала в неділю 27 жовтня 959 грн за МВт-годину, а денна стрибнула до 2020 грн, тобто, до граничної ціни, тимчасово запровадженої державним регулятором – НКРЕКП. На внутрішньодобовому ринку ціни також вищі.

Як змінювалися середньозважені ціни на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку в об’єднаній енергосистемі та Бурштинському енергоострові у липні-жовтні 2019 року

Конкуренція – рушій прогресу

Ціна електроенергії на вільному ринку складається в залежності від попиту в кожен конкретний момент доби, тоді як до запуску нової моделі ринку тарифи для більшості електростанцій (крім теплових) встановлював державний регулятор – НКРЕКП.

Починаючи з липня, ціна на  енергоринку почала падати завдяки жорсткій конкуренції між енергогенеруючими компаніями: свій товар вони поки що частіше продають на ринку з короткостроковим періодом поставки (ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок), ніж на ринку двосторонніх договорів. Проте адміністратор торгів короткострокових поставок - ДП «Оператор ринку» - планує зайнятися організацію та адмініструванням ринку двосторонніх договорів, де мають здійснюватися найбільші обсяги торгів. Про це «Главкому» повідомив директор ДП «Оператор ринку» Володимир Євдокімов. За його даними, відповідні пропозиції вже подано на затвердження до уряду. 

Загалом ДП «Оператор ринку» нині адмініструє торги майже 40% всієї електроенергії, що продається на  оптовому енергоринку України, а відтак формує індикативні ціни для  інших сегментів ринку.

Обсяги купівлі-продажу електроенергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому протягом липня-вересня

З огляду на те, що ринок прямих контрактів ще не запрацював на повну силу, поки що  учасники ринку  двосторонніх договорів, підписуючи прямі контракти, беруть за основу ціну, що склалася на ринку «на добу наперед» і знижують її на 4%. Але як тільки повноцінно запрацює ринок  двосторонніх договорів, індикативні ціни формуватиме саме цей сегмент, адже тут мають здійснюватися найбільші за обсягами торги.  До прикладу, у європейських країнах основну роль відіграє ринок форвардних контрактів (договір, що укладається сторонами про здійснення поставки у майбутньому без права змінювати ціну). Якщо постачальник купує електроенергію на рік вперед, тоді ціна буде найдешевша.  На інших сегментах ринку зазвичай закуповують невеликі обсяги.

Особливої уваги заслуговує інформація про обсяги електроенергії, які  протягом липня-серпня продавали на ринку на добу наперед атомні, теплові та інші електростанції. Жодна з цих генерацій не підпадає під статус монополіста: обсяги продажу електроенергії від ТЕС коливалися в межах лише  13 - 19%, АЕС –  близько 16-20%. В цьому можна пересвідчитися, ознайомившись зі структурою продажу на ринку на добу наперед протягом трьох місяців:

Пропозиції  від «Слуги народу»

«Главком» писав про те, що окремі депутати від «Слуги народу» наполегливо просувають ініціативу про зниження цінових обмежень (price caps) на ринку електроенергії, що нібито має призвести до зниження тарифу ТЕС для бізнесу. З цією метою в парламентському комітеті і було схвалено законопроект депутата Геруса за №2236-2, в пояснювальній записці до якого стверджується, що нібито «відбулось зростання цін на електричну енергію через низький рівень конкуренції… Ці фактори призводять до збільшення вартості комунальних послуг, подорожчання продукції підприємств тощо».

В результаті законопроектом  №2236-2 пропонується внести зміни до закону «Про ринок електричної енергії», які передбачають:

• надання повноважень Кабінету міністрів встановлювати тимчасову заборону або обмеження на здійснення експорту та/або імпорту електричної енергії;
• надання повноважень регулятору (НКРЕКП) встановлювати граничні ціни продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, граничні ціни продажу  на ринку допоміжних послуг та послуг з балансування;
• операторові системи передачі - НЕК «Укренерго» - надати право вибирати для включення в роботу в першу чергу альтернативні джерела енергії із встановленою потужністю до 150 МВт;
• відшкодування вартості невідпущеної в ринок електроенергії  (виробниками, які продають електроенергію за «зеленим» тарифом) через команду «Укренерго» про зниження завантаженості надається виключно виробникам, потужність яких не перевищує 150 МВт.
• запровадження норми обов’язкового продажу всього обсягу електричної енергії, імпортованої з держав, що не є сторонами Енергетичного співтовариства, виключно на ринку «на добу наперед» та балансуючому ринку, крім імпорту електричної енергії з Республіки Білорусь. 

Суть останньої правки проекту №2236-2 полягає в тому, щоб заборонити продаж імпортованої з Росії електроенергії на ринку двосторонніх договорів, але надати таке право Білорусі. Водночас імпортовану з Росії електроенергію  дозволити продавати виключно на ринку «на добу наперед» та балансуючому ринку, імпортовану з Білорусі електроенергію  також дозволено  продавати на цих сегментах ринку. Ці обидві країни не входять до  Енергетичного співтовариства, але з Україною їх зв’язують  електричні магістралі, а відтак, є технічні можливості для імпорту. В законі про енергоринок  з самого початку дозволявся імпорт з Росії та Білорусі, але за умови продажу електроенергії виключно на ринку «на добу наперед» та балансуючому ринку.

«Главком» писав про те, що з 1 жовтня почалися поставки російської електроенергії в Україну  за прямим контрактом між російською компанією «Інтер РАО ЄЕС» з «Юнайтед Енерджі», наближеною до олігарха Ігоря Коломойського. Це стало можливим завдяки тому, що у вересні за ініціативою Андрія Геруса   в закон була  внесена скандальна правка №8: імпортованій з Росії та Білорусі електроенергії були відкриті шлюзи ще й на ринок прямих контрактів, тобто створено ширші можливості для імпорту електроенергії з країн, що не є членами Енергетичного співтовариства Євросоюзу. Тепер ці можливості пропонується скасувати для Росії, але залишити для Білорусі. До речі, через Білорусь можна імпортувати й російську електроенергію, а відтак, поки що рано ставити крапку на цій резонансній темі.

Особливої уваги заслуговує також правка про надання повноважень Регулятору встановлювати граничні ціни продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Відомо, що державний регулятор (НКРЕКП) запровадив граничні ціни, які  діятимуть протягом дев’яти перших місяців з моменту запуску нового енергоринку (з 1 липня). Але ж завдяки ринковим механізмам ціни на цих сегментах вже нижчі, ніж введені регулятором.  

Бурштинський енергоострів роз'єднаний з енергосистемою України і під’єднаний до європейських енергомереж. «Там близько 95% всієї генерації ( «ДТЕК Західенерго») належить компанії ДТЕК, яка, до речі, викупила потужності на імпорт дешевшої електроенергії зі Словаччини, але використовує їх лише на 25%, тоді як незалежні трейдери використовують на 99%. Тобто ДТЕК викупила перетин (експортні потужності ЛЕП – «Главком»), щоб заблокувати конкуренцію та не дати можливість іншим трейдерам імпортувати дешевшу електроенергію зі Словаччини до України, а відтак, тримати високу ціну, - вважає Андрій Герус. - Тому споживачі Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей  змушені купувати електроенергію за багато вищими цінами, аніж решта споживачів України, а  компанія Ахметова – ДТЕК отримує надприбутки».

Цілком логічно було б вжити певних заходів щодо недобросовісних учасників енергоринку з метою недопущення подібних перекосів.  Але точно не варто спотворювати роботу всього енергоринку, певні сегменти якого працюють як швейцарський годинник і демонструють стовідсоткові розрахунки, не доцільно.

Наталка Прудка, «Главком»