Гроші на руїни: скільки коштуватиме великий ремонт Донбасу (документи)
За даними МінТОТ, лише на відновлення житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури Донбасу необхідно 12 млрд грн.
На початку липня 2018 року Міністерство внутрішніх справ презентувало план деокупації Донбасу «Механізм малих кроків». Документ із багатообіцяючою назвою перераховує кількість військової техніки ворога на тимчасово окупованій території (у розпорядженні військовослужбовців Росії та їх найманців — 478 танків, 848 бронемашин, 750 артилерійських систем і мінометів, 208 реактивних систем залпового вогню, 363 протитанкових засобів, 419 засобів протиповітряної оборони) та оцінює вартість відновлення соціально-економічної стабільності регіону: на нього, за підрахунками авторів плану, потрібно не менше 10 років після виведення військ окупанта і $20-30 млрд.
«Главком» проаналізував саме грошовий аспект проблеми. Які ж вони, збитки, завдані війною? Рано чи пізно втрати доведеться компенсувати/покривати або стягувати з країни-агресора. Протягом двох місяців редакція збирала відомості у місцевих та центральних органів влади про реальний стан справ на українських територіях, які опинилися в зоні бойових дій.
Варто визнати: прослідковується небезпечна тенденція, за якої влада або занижує справжні збитки від війни, щоб «не псувати статистики», або не до кінця володіє станом речей на підконтрольній їй території. Адже незалежна оцінка американського аналітичного центру Eurasia Center Atlantic Council у червні 2018 року підрахувала, що збитки для України від російської агресії (анексія Криму і тимчасова окупація частини Донецької і Луганської областей) оцінюються у майже $100 млрд. А збитки від бойових дій на сході України експерти оцінили у $9,5 млрд.
Що ж каже українська влада?
Донеччина: дані про руйнування
За підрахунками Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, на житловий фонд та об'єкти соціальної інфраструктури Донбасу, які потребують першочергово відновлення, необхідно 12 млрд грн. Сюди входить усе нерухоме майно, що знаходиться на підконтрольній українській владі території.
У відповіді на інформаційний запит директор департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації Олександр Баранник зазначив, що з весни 2014 року і до сьогодні було зруйновано або пошкоджено 12561 житловий будинок: з них 11449 — приватної власності, 1035 — комунальної, 53 — ОСББ, 24 — ЖБК.
Станом на початок листопада, 6398 житлових будинків відновлено, на це витрачено 162,3 млн грн, у тому числі 5583 приватної власності (82,5 млн грн), 746 комунальної (66,1 млн грн), 45 ОСББ (6,1 млн грн), 24 ЖБК (7,6 млн грн). Натомість зруйнованими залишаються 6163 об'єкти нерухомості. Очевидно, що у їхньому випадку руйнування значно суттєвіші, бо для їх усунення вже треба 2 млрд.
«На сьогоднішній день зруйноване/пошкоджене приватне житло залишається без джерела фінансування. Значна частина робіт виконується за рахунок коштів спонсорів та власними коштами мешканців, що не дозволяє вирішити проблему відновлення житлового фонду», — констатував посадовець Донецької ОДА.
(для перегляду списку натисніть на зображення)
Директор департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької ОДА Артем Литвинов повідомив, що найбільше збитків, починаючи з 2014 року, зазнали підприємства електропостачання області — 1,7 млрд грн Сума руйнувань на підприємствах газопостачання цього регіону становить 24,2 млн грн.
Також посадовець, цитуючи дані комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьку імені Сергія Прокоф’єва», зазначив, що збитки знищеного аеропорту оцінюють у 83,7 млн грн. Погодьтеся, інформація дуже дивна цифра, адже тільки до Євро-2012 у реконструкцію донецького летовища вклали 7 млрд грн!
(для перегляду списку натисніть на зображення)
За даними Служби автомобільних доріг у Донецькій області, збитки від пошкодження/знищення дорожньої інфраструктури становлять 2,87 млрд грн, у тому числі 102 млн грн — на тимчасово непідконтрольній території. Тут слід окремо описати масштаби проблеми, опираючись на карту доріг державного значення, яку надало Міністерство інфраструктури.
Найбільш зруйнованими є п’ять автошляхів держзначення: Київ-Харків-Довжанський (на Ростов-на-Дону; дорожньому ремонту підлягають Бахмутський і Слов’янський райони), Богатир-Велика Новосілка-Нікольське (Великоновосілківський і Володарський райони), Запоріжжя-Донецьк, Добропілля-Лиман (Добропільський і Лиманський райони), Покровськ-Бахмут-Михайлівка (Бахмутський і Костянтинівський райони). На цих дорогах спостерігаються воронки від снарядів, наявна колійність від військової техніки.
Крім цього, з нуля доведеться відновлювати шляхопровід через залізницю у районі окупованої Горлівки. Орієнтована ціна питання — 24,6 млн грн.
В цілому, якщо ж вірити Мінінфраструктури, для відновлення доріг та штучних споруд Донбасу, необхідно витратити 14,3 млрд грн.
(для перегляду списку натисніть на зображення)
Луганщина: ціна війни
У порівнянні з Донецькою Луганська область зазнала майже вдвічі менше збитків. За інформацією департаменту ЖКГ Луганської облдержадміністрації, зафіксовано 7368 постраждалих або зруйнованих будників з них лише 514 об’єктів комунальної власності. Зокрема, суттєвих пошкоджень зазнали будинки у Станично-Луганському та Попаснянському районах.
Станом на 1 жовтня, залишаються пошкодженими 534 об’єкти соціальної, промислової, енергетичної та транспортної інфраструктури. На їхнє відновлення необхідно 6,5 млрд. грн. Левову частку з них (338) складають об’єкти дорожньо-транспортної інфраструктури, які потребують 5,7 млрд. грн.
Крім цього, мешканцям зруйнованих будинків Луганщини треба компенсувати 933,6 млн грн.
(для перегляду списку натисніть на зображення)
Державні гроші та кредити європейців
Допоки військовий конфлікт знаходиться у напівзамороженому стані повноцінне відновлення Донбасу відкладається на невизначений термін. А тих фінансових вкраплень, які виділяє держава, вистачає на дрібне латання та сумнівні тендерні освоювання. Яскравим прикладом безгосподарності є ремонт школи у Слов’янську Донецької області, де перемогла фірма, пропозиція якою була більшою на 44 млн грн від інших конкурентів!
За даними Міністерства фінансів, за рахунок державної субвенції у 2015 році виділено 247 млн грн на будівництво і реконструкцію інфраструктури у Донецькій та Луганській областях. Які роботи можна зробити за ці кошти, важко оцінити. Якщо ж порівняти з апетитами, приміром, Хмельницького, який за 277 млн грн затіяв будівництво Палацу спорту, то бюджетна підтримка для Донбасу, як мертвому кадило.
Ще менше видатків дісталося Донбасу за рахунок державної субвенції на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України. Так, у 2017 році їм виділено 16,8 млн грн, за січень-жовтень — 11 млн грн.
(для перегляду списку натисніть на зображення)
Крім цього, у Мінфіні показали, як Україна освоює кредит Європейського інвестиційного банку на загальну суму 200 млн євро. Нагадаємо, що у квітні 2015 року Верховна Рада ратифікувала відповідну фінансову угоду, яка реалізовуватиметься протягом 2015-2020 років і спрямована на подолання забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, відновлення головних інфраструктурних об'єктів на території районів Донецької і Луганської областей, які знаходяться під контролем України.
У Мінфіні зауважили, що програма Європейського інвестиційного банку почала працювати на місцевому рівні лише 2017 року. Тоді 9,6 млн грн кредитних ресурсів спрямували на реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури Мирнограда Донецької області. Станом на жовтень 2018 року профінансовано 28,45 млн грн на відновлення інфраструктури Донеччини і 12,72 млн грн — Луганщини.
Прикметно, що відомство міністра Оксани Маркарової помпезно описало саму кредитну програму Європейського інвестиційного банку з підтримки Донбасу, забувши сказати головне — під які відсотки взята позика і дедлайн її повернення.
Паралельно з цим Україна має порушувати питання кваліфікації дій Росії як акту агресії і вимагати відповідної компенсації за шкоду і завдані збитки, які викликав цей акт агресії. Про це в інтерв'ю «Главкому» говорив уповноважений України в Міжнародному суді ООН (2006-2009 рр.) Володимир Василенко. Експерти з міжнародного права також звертають особливу увагу на необхідність ретельного документування руйнувань та їх грошової оцінки.
З ними солідарні й представники американського Eurasia Center Atlantic Council, котрі закликали українські компанії та фізичні особи, які втратили свої активи внаслідок російської агресії, подавати позови до міжнародних судів. Зокрема, варто об’єднуватися у групи та подавати спільні позови, щоб зменшити частку витрат на судові процеси.
Віталій Тараненко, для «Главкома»