Семен Юфа, який 23 роки тому втік до Ізраїлю, розказав, як став мільйонером

Семен Юфа, легендарний «бізнесмен із 90-х», обличчя сумнозвісного товариства «Меркурій», лише через 23 роки після своєї імміграції до Ізраїлю повернувся в Україну. В інтерв’ю «Главкому» він розказав, як йому вдалося стати мільйонером.

Перший мільйон у Юфи пов’язаний із вафельними стаканчиками для морозива.

«Це був період, коли стало можливим займатися комерцією. І один із напрямів комерції були підприємства громадського харчування — маленькі такі точки, які продавали фризерне морозиво. Якщо це морозиво продавали в паперових стаканчиках, які виробляла радянська промисловість, то їх йшло близько 50 кг в день. А якщо ви продаєте у вафельному стаканчику (це був величезний дефіцит), то йшло 350 кг в день. Вочевидь, це дуже добрий заробіток», — розповідає Юфа.

За його словами, за цим морозивом, яке складалося на 90% з води, стояли кілометрові черги, людям воно дуже подобалося — «весь колишній Радянський Союз потребував цієї продукції».

«Що ми зробили? — продовжує Юфа. — Я поїхав до Польщі, знайшов контакти і подивився, як це робиться. Потім відшукав виробника в Україні в місті Шостка. І ми домовилися — вони нам зробили лінії, які випускали 6 тисяч стаканчиків на годину. Це були такі величезні автоматичні лінії, як паровоз, вагою майже 20 тонн кожна. Ці лінії працювали на газу. Тоді біля ресторану «Москва» на Олімпійському стадіоні був такий собі об'єкт громадського харчування. Він стояв напівзруйнованим, тільки іноді на футбольні матчі туди виїжджали якісь працівники і щось намагалися продавати. І ось мені вдалося вмовити адміністрацію викупити цей об'єкт.  На Олімпіаду-80 було проведено гілку середнього тиску газу просто до факела Олімпійського вогню. І ось нам вдалося домовитися з «Київгазом», щоб ми врізалися в цю гілку. Замість олімпійського вогню, який запалили всього один раз на Олімпіаду, ми почали виробляти ці вафельні стаканчики. Ми виробляли шість тисяч стаканчиків на годину, десь контейнер в день. І ці контейнери відправляли з Кушки до Владивостока, Санкт-Петербурга, Москви, Орла і т. д. По всьому Радянському Союзу».

Як зазначає Юфа, він вперше придумав продавати їх поштучно, по 3 копійки: «Це давало 1000% доходу. Я не кажу, що на цьому мільйон доларів заробив, але якийсь капітал перший — так».

Також у бізнесмена був  цех з виробництва пиріжків.

«Робили десятки тисяч щодня. Просто народ був голодний. Якщо вийти на дорогу,  скажімо, на Червоноармійську, то можна було абсолютно не напружуючись продати там 500-1000 пиріжків. Це зараз народ більш ситий і, взагалі-то, всі злачні місця зайняті і дуже важко такий бізнес просто так реалізувати», — резюмував Юфа.

Повну версію інтерв’ю читайте тут: Семен Юфа: Бандитів я ніколи не боявся. З ними можна було домовиться. А ось менти — непередбачувані і безпринципні