Що таке CBAM і чому Україна має просити ЄС відкласти його? Пояснює глава «Укрметалургпра»
Україна має скористатись форс-мажором і просити ЄС про відтермінування CBAM – Каленков
Український уряд має розпочати переговори з ЄС щодо відтермінування дії механізму CBAM для України, спираючись на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Про це заявив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков на конференції «Український експорт. Вікно відкривається?» у Києві.
Він нагадав, що з 1 січня 2026 року в Євросоюзі уже почне працювати механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM, відповідно до якого імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами вуглецю, обкладатимуться додатковими тарифами.
Таким чином ЄС хоче захистити європейських виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати у межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. З 2026 року CBAM застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.
«Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші (у межах CBAM – ред.). У директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорним обставинам, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна це форс-мажор з такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів. У ситуації, коли ми експортуємо більшість продукції в Європу, це буде великий удар для української економіки, якщо ми зараз не будемо цим займатися. І мова не тільки про металургію, оскільки нове регулювання торкнеться будь-якої продукції, яка споживає електрику, наприклад. Всі будуть платити – хто більше, хто менше», – пояснив Каленков.
Наразі в ЄС діє перехідний період щодо впровадження CBAM, у межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, які постачають товари до ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, що стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, що сформовані в процесі виробництва сировини, яка використовується у виробничому процесі. З 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів та купувати відповідні сертифікати на викиди у разі перевищення норм ЄС.
Нагадаємо, раніше видання Politico заявило, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою – вводить вуглецеве мито СВАМ, через який Україна буде щороку втрачати 1,4 млрд євро. Водночас, цих збитків можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС, адже закон про СВАМ має норму, за якою країна може отримати пільги від сплати податку, якщо вона має форс-мажорні обставини. Зважаючи, що у нас – повномасштабна війна, є всі підстави просити у ЄС відстрочку у цьому питанні.
У свою чергу голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА, директор GMK Center Станістав Зінченко заявив, що введення СВАМ призведе до переформатування торговельних потоків і збільшення фінансового навантаження на вуглецеємний імпорт. Для України наразі це мито означає тільки втрати, тому бізнес просить уряд посприяти поступовому запровадженню СВАМ.