Тарифи знову зросли. Скільки переплатимо за комуналку в березні

Комунальні послуги для українців знову подорожчали. Йдеться про холодну воду, тарифи на яку збільшилися на 6-20%, залежно від регіону, причому вже з 5 лютого. Постачальники стверджують, що їхні розцінки обґрунтовані, експерти – що у вартість кубометра включені і завищені втрати води через діряві мережі та інші витрати. Скільки тепер доведеться платити за воду в різних містах, а також де вона найдорожча і найдешевша, з’ясував сайт «Сьогодні».

Чому тарифи на воду всюди різні

Як відомо, вартість води в різних містах відрізняється в рази. Головна причина, за словами експертів ринку комунальних послуг, – це різні умови підготовки води і доставляння її до споживача, «в кран». До речі, зовсім недавно, в жовтні минулого року, водоканали вже збільшували суми в платіжках.

Нагадаємо, майже 10 років тому президент України розпорядився зробити тариф на воду однаковим по всій країні, але його доручення чиновники спустили на гальмах. Бо там, де вода коштує дешево, підвищувати тарифи незаконно, а там, де вона дорога, витрати водоканалів повинен хтось дотувати, або держава, або місцева влада.

«У містах, розташованих на берегах річок, вода близько, в степових містах – вода далеко, її потрібно транспортувати часом за сотню кілометрів, – аналізує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. – Часто воду добувають з підземних водних горизонтів, розміщених на глибині сотень метрів, це зовсім інші витрати. Тому об’єктивно собівартість води різна. Питання в іншому: наскільки вона обґрунтована».

Хто скільки переплатить

Ми з’ясували, хто тепер платить найбільше і хто – найменше за воду (див. інфографіку), і підрахували, де зростання виявилося мінімальним, а де – максимальним.

Найбільше зростання в грошах – на 6,92 грн / куб. м – у Кропивницькому, куди, за роз’ясненням керівництва місцевого водоканалу, воду постачають з відстані 120 км. Найнезначніше зростання тарифів у Києві, що стоїть на Дніпрі, – всього 2,17 грн / куб. м.

Як роз’яснив нам Дмитро Марунич, збільшення ціни залежить також і від кількості споживачів: що їх більше, то в грошах менше підвищення тарифу. Для довідки: населення Києва – 3 млн осіб, Кропивницького – 235 тис. осіб, або майже в 13 разів менше.

Підрахуємо, на скільки більше тепер сплатить за холодну воду сім’я з трьох осіб, які проживають в Кропивницькому і в Києві, якщо вони використовують однаковий об’єм води в межах соціальних норм – 2 куб. м на місяць на одну людину, або 6 куб. м на сім’ю.

Кропивницький

• Було: 6 куб. м х 30,68 грн / куб. м = 184,08 грн;
• Стало: 6 куб. м х 37,62 грн / куб. м = 225,72 грн, або на 41,64 грн більше.

Київ

• Було: 6 куб. м х 20,82 грн / куб. м = 124,92 грн;
• Стало: 6 куб. м х 22,99 грн / куб. м = 137,94 грн, або на 13,02 грн більше.

Хто контролює тарифи

Тарифи на холодну воду затверджує Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Але затверджує не всім водоканалам, а тільки великим, іншим розцінки встановлюють місцеві органи влади.

У НКРЕКП нам роз’яснили, що перевіряють і затверджують тільки вартість води в містах з населенням понад 100 тис. осіб і якщо водоспоживання перевищує 300 тис. куб. м на рік, а водовідведення – 200 тис. куб. м. Тобто це всі обласні центри, інші великі населені пункти, а також водоканали, що обслуговують міста в межах однієї області. Загалом таких постачальників води понад сто.

Чи об’єктивне подорожчання

Фахівці згодні з тим, що тарифи на воду періодично підвищувати треба. Наприклад, експерт ринку комунальних послуг Євген Магльованний уточнив, що в тариф входять зарплата працівників водоканалів, витрати на очищення води, щоб її можна було пити (вартість реагентів), транспортування, податки, відрахування на поточний ремонт обладнання та амортизаційні відрахування (закупівля нового обладнання), прибуток.

«Щорічно підвищується мінімальна зарплата, дорожчають реагенти, запчастини, тому час від часу тарифи доводиться підвищувати», – говорить експерт.

За словами Магльованного, в середньому по всіх водоканалах країни на зарплату йде 35-40% тарифу на транспортування – 30-32%, на реагенти, ремонти, амортизацію – близько 4% за кожною позицією, решта – податки (єдиний соціальний внесок на зарплату працівників, ПДВ) і прибуток 1-2%. Всі обчислення перевіряє НКРЕКП, і якщо вони набагато відрізняються від середніх, то потрібне додаткове обґрунтування.

Кожна третя гривня – на оплату «втрат»

Євген Магльованний підтвердив, що за нормативами водоканали мають право закладати в тарифи до 30% втрат води під час транспортування. При цьому через зношеність труб у деяких регіонах втрати доходять до 45% – майже половина. Що автоматично робить дорожчим кожен кубометр приблизно на третину і більше.

«Нібито великі втрати – це узаконений спосіб стягнення додаткових грошей зі споживачів послуг, бо перевірити, скільки кубометрів води відпущено водоканалом кожному конкретному будинку і скільки з них насправді дійшло до загальнобудинкового лічильника, неможливо, – впевнений голова Асоціації професійних управителів нерухомістю України Андрій Никончук. – Так можна до нескінченності підвищувати тарифи, не вкладаючись в модернізацію мереж, адже що дорожче кубометр води, то більша сума на «втрати».

З ним згоден і Дмитро Марунич, який пропонує замінити застарілу методику обчислення тарифів на сучасну, яка стимулює постачальників послуг економити.

«У світі давно для монополістів застосовується так званий RAB-тариф, або заохочувальне тарифоутворення, від терміна Regulatory Asset Base -»регуляторна база активів», – пояснив нам Дмитро Марунич. – Відсоток прибутковості постачальника послуги залежить від вартості його активів, для водоканалів це залишкова вартість обладнання, водопровідних мереж тощо. Якщо вони нові або модернізовані, значить, коштують дорожче, тому водоканали будуть зацікавлені вкладати в оновлення мереж, щоб зменшити втрати води та більше заробити. Норму втрат взагалі треба скасувати».

Експерт уточнив, що зараз водоканали отримують прибуток у відсотках від обсягу наданих послуг у грошах, тому зацікавлені регулярно підвищувати тарифи, а не вкладати гроші в модернізацію обладнання.