У ціноутворенні на вугілля Україна схожа на багато країн, - експерт
В Україні ціна на вугілля визначається державою за допомогою методології НКРЕКП
Туреччина і Китай пішли ще далі, ніж Україна, - там не просто діє імпортний паритет, а й існує система підтримки вітчизняної вугільної галузі. Про це у своєму авторському блозі в «Новое время. Бізнес» написав співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
«В Україні ціна на вугілля визначається державою за допомогою методології НКРЕКП, яка використовує дані енергетичного хаба Північно-Західної Європи - індекс API2 (ARA - Амстердам, Роттердам, Антверпен). Цей індекс в Україні прозвали «Роттердам +». Власне, імпортний паритет в тому вигляді, в якому він закріплений в цій формулі, визнаний європейськими експертами з Європейської асоціації вугілля і лінгіта як найбільш раціональний підхід. Показово, що представники асоціації вугілля наводять приклади двох основних підходів до ціноутворення на вугілля. З одного боку, є Великобританія, яка відмовилася від імпортного паритету, що призвело до економічного банкрутства місцевої вугільної галузі. З іншого боку, є Туреччина і Китай, де не просто діє імпортний паритет, а й існує система підтримки вітчизняної вугільної галузі», - констатує автор.
Юрій Корольчук вважає, що у світі є значний накопичений досвід вирішення проблеми дефіциту вугілля - як шляхом диверсифікації імпорту вугілля, так і реформами власного сектора видобутку вугілля. Але з точки зору досвіду переходу до ринкових механізмів цікавим і показовим для України є досвід Китаю, який поєднує в собі принципи вільного ринку і одночасного захисту національних виробників вугілля.
«Китай видобуває найбільшу кількість вугілля в світі і одночасно імпортує найбільшу його кількість. Сучасна найбільша і найпотужніша економіка пройшла шлях від планового нарощування видобутку вугілля рекордних обсягів (2012-2013 рр. - 3,9 млрд т) до збільшення імпорту вугілля і переходу до принципу імпортного паритету. Україна швидше і, на жаль, трагічніше пройшла шлях до чистого імпортера. Військові події на Донбасі, потім часткова втрата поставок вугілля, а з 2017 року абсолютна втрата доступу до вугілля марки антрацит на непідконтрольних територіях - це призвело до зростання імпорту», - стверджує він.
Як повідомлялося, експерти Європейської асоціації вугілля та лігніту (EURACOAL) дійшли висновку, що використання формули «Роттердам +» було обгрунтованим підходом, який дозволив уникнути масового закриття українських шахт. Про це йдеться у звіті Асоціації, опублікованому на сайті Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).
Формула «Роттердам +» була введена постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року «Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії». Згідно з постановою, в ціну електроенергії закладалася вартість вугілля, виходячи з котирувань індексу API2 європейського хабу ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен)
23 серпня 2018 року НКРЕКП скасувала формулу «Роттердам +» у зв'язку з початком дії нового ринку електричної енергії.