Втратив роботу під час карантину, що робити? Відповідає Державний центр зайнятості

В Україні стрімкими темпами зростає безробіття. Кількість громадян, які втратили місце роботи лише за останні два місяці перевищила 200 тисяч. І це лише офіційні дані, якими оперує Державна служба зайнятості. Загалом кількість зареєстрованих безробітних в Україні нині становить 490,5 тис. осіб. Це на 60,7% більше минулого року. З них 408 тисяч отримують допомогу. Паралельно з різким зростанням кількості незайнятих майже на 60% від минулорічних показників знизилася кількість вакансій. Сьогодні їх 50,5 тис.

В інтерв’ю «Главкому» начальник Управління надання послуг населенню Державного центру зайнятості Інна Бондіні розповіла про причини зменшення кількості вакансій, про те, яких фахівців у розпал кризи шукають роботодавці, хто з безробітних і на яку допомогу може претендувати, а також чому люди не дуже поспішають приставати на запропоновані вакансії.

Статистичні дані свідчать: кількість безробітних у травні цього року на 60% вища, ніж рік тому. Головний фактор такого росту – епідемія коронавірусу?

Найімовірніше, така ситуація склалася внаслідок пандемії і карантину, тому що багато людей, які раніше не зверталися до служби зайнятості через різні причини, зараз змушені це робити. Зареєструвалися як безробітні протягом карантину (з 12.03.2020) - 202 946 осіб, що майже удвічі більше, ніж за відповідний період минулого року. Допомога по безробіттю уже виплачується 150,7 тис. людей, що більш, ніж удвічі більше ніж за перші 5 місяців минулого року, а саме на 232,9%.

Коли люди залишилися без будь-яких засобів для існування, то зрозуміли, що можуть звернутися до служби зайнятості та отримати дієву допомогу. Справді, для багатьох це невеликі гроші, але в умовах, коли пропозиції роботи дуже обмежені, вона все ж таки рятує. Окрім зростання кількості безробітних, збільшилася на 60% і кількість людей, які отримують допомогу. Це порівняно з п’ятьма місяцями минулого року.

Кількість вакансій у вашій базі даних за час карантину знизилася до 50 тисяч. А скільки їх взагалі було раніше, які вакансії і чому зникли?

Минулого року у нас було 100-120 тисяч вакансій, тобто більш, ніж наполовину їхня кількість зменшилася їх нині. У часи карантину багато актуальних вакансій є у сільському господарстві, у сфері охорони здоров’я, наданні соціальної допомоги, у сфері логістики, забезпеченні правопорядку. Причина скорочення кількості вакансій така сама, як і збільшення кількості шукачів роботи. Деякі підприємства призупинили свою роботу. Вакансії закрилися ще й тому, що тепер потенційний робітник не має змоги добиратися до місця роботи. Можливо, вони відкриються після закінчення карантину, коли почне відновлюватися бізнес. 

Усього за офіційними даними в Україні майже 500 тис. безробітних. Які вакансії шукають переважна більшість цих людей?

Люди шукають різну роботу і в період карантину готові до зміни роботи, готові до зміни кваліфікації. Статистика свідчить, що навіть в умовах карантину, з 12 березня ми працевлаштували майже 80 тис. безробітних. 70% з них влаштувалися у сфері сільського господарства, 8% — у переробній промисловості, 7% — у сфері торгівлі, у будівництві, держуправлінні, сфері транспорту та кур’єрської діяльності — десь по 2-3%.

Чому більшість людей не задовольняють пропозиції, які має служба зайнятості?

Навіть в умовах карантину, люди продовжують шукати роботу і працевлаштовуватися. Так,  за нашими статистичними даними, майже кожен п’ятий із зареєстрованих безробітних знайшов роботу за допомогою центрів зайнятості. Але ви праві, більшість продовжує перебувати на обліку. Що не задовольняє людей? По-перше, невідповідність пропозицій роботодавців вимогам шукачів роботи. Може не влаштовувати зарплата – люди розраховують на більші гроші, ніж пропонують роботодавці. По-друге, є невідповідність місця знаходження роботи і місця проживання людини: там, де потрібні фахівці, їх немає, а там, де є такі фахівці, немає відповідної роботи. Також серед претензій людей до пропозицій роботи є такі: умови праці на низькому рівні, немає соціального пакету, далеко і дорого добиратися до робочого місця, не влаштовує зміст роботи.

Зрештою, при будь-якій ситуації завжди будуть люди, яких не влаштовує запропонована робота, і будуть роботодавці, яких не влаштовують претенденти на цю роботу. Це – ринок. Кожен обирає саме те, що потрібно саме йому.   

Який алгоритм надання допомоги людині, яка втратила роботу?

На період карантину ми спростили процедуру подачі документів. Реєстрація відбувається за певними інструкціями. Якщо у звичайних умовах потрібно було прийти до центру зайнятості, написати заяву і подати певний перелік документів, то на сьогоднішній день ми розуміємо, що люди не можуть фізично прийти до нас. Тому ми працюємо дистанційно. Дистанційно приймаємо заяву про надання статусу безробітного і заяву на виплату допомоги по безробіттю. Щодо цих заяв, то є три способи їх подання:

1) можна взяти бланки таких заяв біля центру зайнятості, заповнити, залишити у скриньці для кореспонденції. Далі наші працівники виймають ці документи, обробляють і телефоном зв’язуються із заявниками. В подальшому спілкування відбувається телефоном або електронною поштою.

2) на сайті державної служби зайнятості в розділі «Електронне подання документів» слід знайти форми цих двох заяв. На нашій сторінці є покрокова інструкція як це зробити. Заповнені заяви слід надіслати на електронну пошту обраного центру зайнятості. Вони мають бути або написані власноруч, або роздруковані і підписані у будь-який зручний спосіб.

3) подати заяви онлайн на сайті державних адміністративних послуг «Дія» і завірити їх електронним підписом. Якщо людина подає заяву першим чи другим способом, тоді після завершення карантину упродовж 10 днів необхідно звернутися до центру зайнятості з оригіналами документів і підтвердити, власне, правильність поданої інформації. Якщо заяви подаються через портал «Дія», туди прикріплюються відскановані документи, і якщо людина підписується цифровим електронним підписом, то подання додатково оригіналів документів через декілька днів після закінчення карантину не вимагається. 

А як бути мешканцям невеличких населених пунктів, які втратили роботу, але не мають ані можливостей за допомогою інтернету заповнити документи і надіслати, ані фізично доїхати до центру зайнятості?

На жаль, інших способів окрім як вищеперераховані, немає. Статус безробітного і, відповідно, допомога з безробіття можуть бути надані винятково за особистою заявою особи. Тобто тут треба уже або шукати можливості доїхати до центру зайнятості, люди іноді кооперуються, винаймають одну машину на декількох, або скористатися комп’ютером з інтернетом в когось із сусідів. Зрештою, є мобільний інтернет, тому потрібен лиш комп’ютер.

А чи багато шукачів роботи звертаються до вас саме з такою проблемою – неможливості надати документи? Що їм відповідаєте?

Є такі звернення. Буквально днями я була учасником гарячої лінії на одному із телевізійних телеканалів. Одна з глядачок телефонувала і розповіла, що живе на хуторі, інтернету в неї немає. Запитувала, яким чином можна зареєструватися у центрі зайнятості. На жаль, ніяким. Або через інтернет, або приїхати і заповнити заяву. У нас немає такої послуги, щоби приїхати до людини і допомогти заповнити документи таким чином. Наші працівники і так у період карантину, можна сказати, перевантажені. У деяких центрах зайнятості вони, буває, і до 22:00 працюють тому, що обробляють величезну кількість заяв.

Які категорії громадян і за яких умов мають право на отримання грошової допомоги з причини безробіття?

Допомогу по безробіттю може отримати людина, яка набула статусу зареєстрованого безробітного. Такого статусу може набути особа, яка не набула права на пенсію, не має роботи і заробітку, готова і здатна приступити до роботи, і  яка не є зайнятою відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення». Тобто мова про особу, яка припинила трудові відносини, яка не навчається на денній формі, яка не набула пенсійного віку, яка має страховий стаж. Це, зокрема, стосується осіб, яким виповнилося 35 років, наприклад. Всі інші категорії не мають права на отримання статусу безробітного, відповідно, не мають права на допомогу по безробіттю. Статус безробітного також можуть набути особи до 35 років, які не мають страхового стажу і які претендують на перше робоче місце.

Але попри це, ми розглядаємо документи людини індивідуально. І якщо особа не має права на статус безробітного, то ми такій особі можемо просто надавати послуги в пошуку роботи, консультувати, інформувати про вакансії. Статус безробітного у нас мають майже 500 тис. людей, а допомогу від центру зайнятості, не пов’язану з грошовими виплатами, отримали понад 1 мільйон осіб.

А якщо шукач роботи є фрілансером і має непостійний дохід, чи має він право на отримання допомоги по безробіттю?

Якщо людина виконувала роботу відповідно до цивільно-правового договору і цей договір закінчився, тобто виконання робіт чи послуг припинилося, і далі людина послуг не надає або не виконує роботу, то справді, вона може звернутися до служби зайнятості і має право на статус безробітного. Якщо ж людина виконувала роботи неофіційно, особливо якщо це тривало кілька років, ми перевірити такі факти не можемо. Іншими словами, якщо протягом кількох років до звернення у центр зайнятості людина не була зайнятою, відповідно, не мала можливості сплачувати єдиний соціальний внесок до страхових фондів, у такому разі вона не має страхового стажу для отримання допомоги по безробіттю. В залежності від страхового стажу та заробітної плати (доходу) шукач роботи може отримувати допомогу в мінімальному розмірі (650 грн або 1000 грн на період карантину). Якщо ж така особа взагалі не має страхового стажу ї їй 35 і більше років, така особа не має права на статус безробітного і відповідно, виплату допомоги по безробіттю. Звернень саме від таких людей у нас дуже багато.

Розмір допомоги у випадку безробіття залежить від страхового стажу за останні 12 місяців, що передують реєстрації у службі зайнятості. Якщо ми бачимо, що за останні 12 місяців страховий стаж людини складає менше 6 місяців, то така людина матиме право на мінімальну допомогу як застрахована особа, а це 650 грн (або 1000 грн  на період карантину) у місяць. Якщо за останні 12 місяців страхові внески сплачувалися людиною більше шести місяців, то розмір допомоги буде іти відповідно до середньої заробітної плати на останньому місці роботи, а також, відповідно до загального страхового стажу. Якщо у людини немає узагалі страхового стажу (до 35 років), то така людина вважається не застрахованою особою і мінімальна допомога складатиме 1 тис. грн на період карантину та протягом 30 днів після завершення карантину. Взагалі мінімальна допомога для безробітних для незастрахованих осіб – 650 грн у місяць. Максимальний розмір допомоги може складати 8 408 грн. Понад 7 тис. грн у нас отримують 12% безробітних, 11% отримують від 4 до 7 тис. грн, 33% отримують від 2 до 4,5 тис. грн, 5% безробітних отримують 1,8-2 тис. грн, 18% отримують 1,8 тис. грн, 21% отримують мінімальну допомогу для незастрахованих осіб – це 1 тис. грн. Максимальну суму допомоги можуть отримувати особи, які мають більше 10 років страхового стажу і мають достатньо високу зарплату за попереднім місцем роботи. 8408 грн – це 4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Протягом якого часу безробітний має право на отримання допомоги?

Звичайно, така допомога надається не постійно. Застраховані можуть розраховувати на отримання допомоги протягом 360 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку цей термін становить не більше 720 календарних днів, тобто за два роки до настання пенсійного віку. І для молоді до 35 років, яка не має страхового стажу – не більше 180 календарних днів. На період карантину встановлено нову норму: якщо людина в період карантину звільнилася за власним бажанням, такій особі визначається допомога по безробіттю з першого дня але не більше 270 календарних днів. 

У яких регіонах з’явилося найбільше вакансій, яких саме?

Найбільша кількість актуальних вакансій є для кваліфікованих робітників з інструментом, робітників з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування. Іншими словами, працедавці потребують професіоналів. Багато вакансій є у сфері торгівлі, послуг, фармацевтики, медицини, забезпечення правопорядку, логістики. Тобто ті сфери, які продовжують свою діяльність в період карантину. Якщо говорити про регіональний розріз, то, звичайно, найбільша кількість вакансій знаходиться в містах-мільйонниках або в містах з найбільшою концентрацією підприємств. Це Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Одеса, Харків, Запоріжжя, Львів.

Чи багато серед шукачів роботи громадян, які до початку карантину працювали закордоном, а тепер повернулися?

Будь-який громадянин України, звертаючись до нас, реєструється на загальних підставах. Ми якось не відстежуємо, де людина працювала до того, як звернулася до нас. Зважаючи на стрімке збільшення кількості зареєстрованих безробітних в службі зайнятості, можна припустити, що багато з тих, хто звернувся, є тими, хто повернувся із заробітків з-за кордону.

У службі зайнятості зареєстровано близько 500 тис. громадян, які шукають роботу. Але відомо, що є люди, які опинилися без роботи, натомість офіційно про це не заявили. Скільки насправді в країні безробітних?

Різні експерти оперують різними цифрами – від 2 до 5 мільйонів. Наприклад, наш уряд передбачає, що реальна кількість безробітних в Україні до кінця року становитиме 1,5-2 млн. Можливе зростання цієї кількості вже після карантину, оскільки в той час економіка ще відчуватиме негативні його наслідки, а це позначиться на ринку праці.

А чому багато людей не звертаються до служби зайнятості?

Можливо, через те, що не всі знають, що від Служби можна отримати реальну допомогу не тільки грошима, але й в пошуку роботи. Можливо, деякі люди, які працювали певний час або в Україні, або поза її межами нелегально, не мають страхового стажу і вони розуміють, що не матимуть високих виплат допомоги з безробіття. Можливо, вони не хочуть отримувати цю 1 тис. грн. Можливо тому, що якщо людина працювала нелегально, то вона ніби не може звернутися до центру зайнятості.

Насправді, можливості служби зайнятості набагато ширші, ніж пошук роботи. Це – і профорієнтація, і професійне навчання, і громадські (тимчасові) роботи, і ваучери на навчання для працюючих людей, і компенсаційні програми для роботодавців. Після закінчення карантину сподіваємося відновити ці активні програми.

Можливо тому не йдуть на біржу праці, що зарплати у пропонованих вакансіях надто мізерні?

Якщо ми візьмемо нашу статистику, то за січень-березень в тих вакансіях, які ми отримали, середня заробітна плата становить близько 7 тис. грн. Це як середня температура у шпиталі. Є вакансії з мінімальною зарплатою (4 723 грн.), є вакансії із зарплатою в 10-20 тис. грн. Наприклад, за період карантину ми маємо з мінімальною зарплатою 19% вакансій, від мінімальної до 6 тис. грн. – 38% і це найбільша чисельність, від 6 до 8 тис. грн. – 13%, від 8 до 10 тис. грн. – теж 13% і лише 12% вакансій мають зарплату понад 10 тис. грн. Але ми ще маємо розуміти той факт, що роботодавці, які подають вакансії до служби зайнятості, публікують «білу» зарплату.

А які основні відмінності між вакансіями у службі зайнятості і вакансіями з численних оголошень, які є в інтернеті?

Дуже суттєві. Якось ми переймалися питанням, чому вакансії на сайтах з пошуку роботи є з вищими зарплатами, ніж ті вакансії, які нам подають роботодавці. З’ясували, що роботодавці часто подають одну й ту саму вакансію на різні сайти з різнем рівнем заробітної плати. Звичайно, вони мають право подавати свою вакансію в кілька джерел. На різних сайтах роботодавець виставляє ту зарплату, яку він вважає за потрібне. А у нас він може виставити лише ту, яку може гарантувати, ту, яку ми називаємо офіційною. Буває, що реальна зарплата у цього роботодавця у декілька разів вища за той фіксований мінімум, який він нам повідомляє в інформації про вакансію. Тож завжди необхідно з’ясовувати, які бонуси і доплати пропонує роботодавець.

На допомогу з причини часткового безробіття для малого та середнього бізнесу уряд вирішив виділити 4,7 млрд грн. Скільки підприємців до вас уже звернулися, за яким критерієм і скільки саме держава їм виплачує?

Роботодавцями подано понад 8 тисяч пакетів документів для отримання допомоги з причини часткового безробіття на період карантину. Прийнято понад 3 тис. позитивних рішень для виплати майже 45 тис. працівникам такої допомоги.

Механізм та критерії надання допомоги з причини часткового безробіття на період карантину визначені постановою Кабміну від 22 квітня 2020 р. № 306.

Безпосередньо сама допомога на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Всі установи державної служби зайнятості задіяні в опрацюванні вже наданих роботодавцями документів.

Якщо врахувати нинішню тенденцію зростання кількості безробітних, які прогнози можна робити на літні місяці?

Розвиток ринку праці доволі важко спрогнозувати тому, що він напряму залежить від стану економіки. Якою буде економіка і яким чином вона буде виходити з кризи, пов’язаної з пандемією і з карантином, навіть провідні експерти в галузі економіки не скажуть, вони дуже обережні. Ринок праці реагує на зміни в економіці через 3-4 місяці. Тобто він трошки інертніший за всі економічні процеси. Що саме буде улітку, вам не скажу, а от те, що ринок продовжуватиме переживати кризу після виходу з карантину, цілком. Насамперед мова про такі галузі як туризм, сфери обслуговування, громадського харчування, надання послуг, транспорт. Тобто ті галузі, діяльність яких в період карантину були заборонена чи обмежена. Вони важко поновлюватимуть роботу до попередніх часів, що, звичайно, позначиться на попиті і пропозиції робочої сили. Тобто вакансій у цих галузях буде менше, ніж охочих їх заповнити.

Михайло Глуховський, «Главком»